Статті для дітей та батьків

Михайло Григорів - український поет та перекладач, він є представником Київської школи поезії. Навчався у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, закінчив Латвійський університет. Працював в апараті НСПУ та головним редактором газети "Вісник Чорнобиля". Автор поетичних збірок "Вези мене, конику", "Спорудження храму", "Сади Марії". Перекладач з латвійської мови. Народився Михайло Григорів 1947 року, а помер 2016-го, тому промовляє зараз до нас лише своєю поезією.

"Має крилами Весна запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар з-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Ось вона вже крізь блакить
Майорить, довгожданна, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!.."  (Микола Вороний)

Віршики української поетеси Валентини Каменчук про чарівний світ природи та цікаві пригоди малят: "Їздив заєць до млина", "Ішов Сонко стежинкою...", "Хочу підрости", "Веселий пароплав", "Голкастий піджак", "Екскурсія", "Юна травичка", "Тигрик і я", "Я вже не маленька", "Світличка", "Осінній шум", "Вересень", "Коники гривасті", "Зайчикові вуха".

"Рожевий схід. Галуззя молоде 
Пісні виспівує привітні. 
Поміж березами дівча іде 
У хусточці блакитній..."

(Михайло Стельмах)

Тільки хвилі, і небо блакитне,
І водою діброва бреде, 
Перед мною дороги привітні, 
Перед мною життя молоде. 

(Михайло Стельмах)

Вірші для малят від сучасної української поетеси Валентини Каменчук: «Мову рідну, слово рідне...», "Чому ведмедик зажуривсь", "Як лиска голосок собі кувала", "Дві сопілки", "Розмова з кленом", "Клубочки", "Джмелик учиться читати", "Хто зіроньку дістане", "Малюнок", "Жук-рогач", "Цапки", "Черевики", "Майстер", "Весела криниця", "Новосілля у Лиса", "Сніданок", "Уперше", "Дід Туман", "Йде осінь", "Обнова", "Вітряк", "Я проводжала літечко", "Заметіль", "Ковзанка", "Новорічна пісенька вовка".

 

"Відкрию тобі одну маленьку таємницю. Наше око — складна система, і вчені ще не дійшли згоди у формулюванні єдиної теорії кольору. Насправді ніхто не знає, чому ми бачимо всі кольори так, а не інакше. Ми з тобою відштовхнемося від того, до чого звикли. Коли синє  — це синє, а жовте — жовте. Гаразд? Адже самі кольори, їхня зміна й від чого ця зміна залежить — здавна цікавить допитливих людей. Чому листя зелене? А чому стає жовтим або червоним? Не існує єдиної теорії кольору. Проте ми знаємо, що колір предмета залежить від того, яку саме частину світлового променю здатен цей предмет відбивати і як на цей сонячний промінь реагують електро́ни атомів, з яких складається предмет. Тобто знову все залежить від електронів, найдрібніших, але важливих цеглинок Всесвіту!.." (Юля Смаль)

"Щоб я погодилася з’їсти суп, коли була малою, мама мусила розповідати казку. Найулюбленішою була «Принцеса на горошині». Щоразу рідним доводилося вигадувати нове й нове продовження цієї казки й навіть малювати ілюстрації. Гадаю, я натренувала у своїй родині добрих казкарів. Не менш цікаво було ночувати в бабці. Перед сном вона на моє прохання неодмінно розповідала казку. Але швидко починала дрімати й крізь сон мурмотіла якісь нісенітниці. Врешті спала тільки бабця, а я тишком-нишком сміялася з «півнів у підштанках і ящиків, які встали й кудись побігли». (Валентина Вздульська)

 

Ліричні мініатюри (віршики-верлібри) Михайла Григоріва: "Малюнок", "Сумний віршик", "Зайчик і квітка", "Осінь у Карпатах", "У садку", "Росинки", "Майстриня", "Дорога".

"Прийшла лиска —
Руда кіска
У село до коваля
І тихенько промовля:
—    Чи могли б ви,
А чи ні
При ковадлі, при вогні
Голос викувать мені?.." 

(Валентина Каменчук)

Легенди про Великдень: "Поки люди пишуть писанки - диявол безсилий", "Писанки з каміння", "Дяка доброму чоловікові", "Звідки взялися писанки".

У своєму блозі на "Малій Сторінці" відома в усьому світі майстриня-писанкарка Ірина Михалевич докладно розповідає про мистецтво писанкарства - крок за кроком - та розкриває секрети своїх писанкарських знахідок.  Пізнаваймо нове разом з нами!

 

 

 

 

"Був собі у Києві Трамвай. Не звичайний дзвінкий Трамвай, що возить людей, а той, що ремонтує трамвайні дроти, перевозить важкі рейки і просмолені шпали. Трамвай без кінця подорожував із Святошина на Поділ, а з Подолу через Дніпро аж у Дарницю й назад. А як він дзенькав, клацав, бамкав, бив колесами на стиках! Люди злякано тулилися до будинків. Домашні господарки миттю зачиняли вікна. Собаки ховалися у підворіття, а кицьки видряпувалися з переляку аж на вершечки дерев. Злізти звідти вони боялися, тож доводилося кликати пожежників, ставити до кожного дерева (а ви знаєте, як їх багато у Києві!) пожежні драбини й рятувати наполоханих кицьок, які нявчали так, що чути було аж на Батиєвій горі..." (Юрій Ярмиш)

"Ішов Дениско з дідусем повз крамницю. А там у вітрині стільки іграшок, що просто очі розбігаються!
— Дідуню,— став благати Дениско.— Купи мені дудочку. Я про неї все життя мрію.
Денисків дідусь — добра душа, внукові не відмовить. От і купив..."

(Анатолій Григорук)

"Квітують луки! Цвіте усе зело, а кожна квітка ніби промовляє. Про що ж вони хочуть розказати?" Розгадати їхні таємниці давно намагалася відома буковинська письменниця Зірка Мензатюк. У збірці оповідань "Зелені чари" вона розповідає про знані й маловідомі рослини України, пов'язані з ними легенди, повір'я, народні звичаї, про їхні чарівні й реальні властивості, про дива України - Долину нарцисів, заповідні тисові гаї та інші. Особливу увагу авторка приділяє забороненим у радянський час - і тому майже забутим - релігійним легендам про рослини, а також пов'язаним з різними квітами цікавим бувальщинам з житті видатних українців.

"У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню. А коло Соловейка літав великий рогатк й Жук. Він літав і гудів. Соловей припинив свою пісню та й каже: "Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було..."" (Василь Сухомлинмький)

Історична повість про славетного ватажка селянського повстання на Поділлі 1813 - 1835 років Устима Кармалюка. Як і всі історичні художні тексти Марка Вовчка для дітей, казка написана яскраво і була дуже популярною у свій час.

Мультфільм "Збережемо нашу планету разом!" був створений разом з дітьми та для дітей для того, щоб донести інформацію про глобальне потепління і проблеми забруднення навколишнього середовища. Діти підготували весь необхідний матеріал, а студія "PrimusAnimation" зібрала його та відтворила у такому коротенькому, але цікавому, анімаційному фільмі. Режисер мультика - Сергій Точин, художник-постановник - Сергій Руденко, аніматор - Сергій Могильний, продюсер - Андрій Малюхович.

 

Щороку користувачі Goodreads – міжнародної книжкової соціальної мережі – називають найкращі книги. Переможців премії «Goodreads Choice Awards» обирають у 20 номінаціях, серед яких художня проза, дитячі твори, non-fictiоn тощо.

Тисячу років перебували в забутті найстародавніші духовні скарби українського народу — міфи й легенди дохристиянської доби. Пропонована книжка відомого письменника, літературознавця і лінгвіста, краєзнавця і етнографа в певній мірі відроджує величний пантеон міфічних героїв і персонажів, що їх створила поетична уява праукраїнців. Словник, як своєрідне одкровення про наших давніх предків, стане в пригоді кожному, хто прагне зазирнути в саму глибінь історії України, пройнятися її красою, мудрістю й дивовижним, хвилюючим злиттям Людини з Природою... Міфи і легенди стародавньої України, записані відомим українським народознавцем, письменником Сергієм Плачиндою, які увійшли до "Словника давньоукраїнської міфології": "Сокіл-Род", "Прадуб", "Білобог і Чорнобог", "Коляда і Мара", "Земля", "Дажбог і Жива", "Божич", "Перун", "Стриба", "Сварог".