Публікації за тегом: Діти

"Всім, хто казочці раденький,
Розкажу свою тихенько.
Якщо серцю треба казки,
То запрошую. Будь ласка.
Хай не крутять голови
Невдоволені пани,
Кожен мислить сам. І може,
Що не так, відчути гоже.
Тож хутчій сідай близенько,
Поруч умостись гарненько,
Про все зле забудь — хай гине,
А натомість тепло лине..." (Галина Мирослава)

 

"Якось кошенятко без імені зауважило, що слово гавкіт ховає в собі кота, тобто воно після гав має ще кіт. Це його страшенно здивувало. "Як таке може бути? — не вгавало воно. — Може, слово гавкіт — це привітання, щось на зразок: „Гав, кицю (котику)!”?" Розмисливши трохи, вело своєї: "Але що ж тоді змушує собак ганятися за котами, не давати їм жити спокійно, як душі того треба? Парадокс. Чому ж тоді такі біди тяжіють над котами через собак, які мали б нас любити, адже ми, майже всі з нас, того насправді варті? Ми ж такі м’якенькі, лагідненькі, особливо до тих, хто нас любить. Чому?"..." (Галина Мирослава)

26 січня 2019 року в місті Києві, в Українському Домі відбулась II Всеукраїнська олімпіада з ментальної арифметики «SMARTUM TERRITORY 2019». На Олімпіаді «SMARTUM TERRITORY 2019» були присутні понад 1000 гостей. У 1-му турі взяли участь 410 дітей від 5 до 16 років з усієї України, які прагнуть удосконалюватися та бути кращими в своїй країні в галузі ментальної арифметики (швидкий усний рахунок одно-, дво- та трицифрових чисел), стали фіналістами 1 туру – 120, призерами 2 туру – 24, переможцями «SMARTUM TERRITORY 2019» – 8. Всі учасники були нагороджені медалями та дипломами, а переможці отримали цінні подарунки, яскраві емоції, а також підтримку глядачів!

20 лютого до Національного Реєстру Рекордів внесено досягнення шестикласника київської гімназії «Консул» Андрія Куделі, який здобув 37 призових місць на шкільних олімпіадах упродовж 65 днів. 

 

"Були в батька три сини,
Всі стрункі, як ясени.
Всі високі, чорноброві,
Усім хочеться любові.

Кожен мріє про дружину,
Мовби ангела з картини.
Але де таку узяти?
Та й надумали рушати..." (Галина Мирослава)

 

Читаймо надзвичайно цікаву казкову повість молодої письменниці Ольги Зубер «Подорож на Край Світу».

Зміст повісті: 1. Подорож починається… 2. Дивовижне перевтілення 3. Лора проти Вітру 4. Лора на висоті 5. Якщо не спиться... 6. Як вівця стала бджолою 7. В гостях у Вітра 8. Зимова історія 9. Забавки в морозяну ніч 10. Фіалки для Фіалки 11. Мій друг Вітер 12. Таємниця Лори

 

"Ми – веселі Мишенята,
Годі нам байдикувати,
До роботи – залюбки;
Їжте, діти, пиріжки;
Розкошуйте, малюки,
Їжте наші пиріжки!"

(Володимир Нагорняк)

"...Лис свій носик облизав
І до зайця проказав:
– Знаю де твоя хатина,
Гей, скоріш стрибай на спину!
Віднесу тебе до неньки,
Витри слізоньки, маленький!..."

(Ксенія Бондаренко)

 

 

 

"Забожись, що ти все зважиш,
Що почуєш – не розкажеш
Ні одному королю.
Якщо так, то я почну.
У селі, де аж три хати,
Жила собі стара мати,
З нею разом – один син,
Рудий, наче мандарин.
Хтось якось сказав на глум,
А юнак узяв на ум
Та й покинув рідну хату,
Пішов воленьку шукати..." (Галина Мирослава)

 

"Добрий вечір Українці, любі мами й тата,
Дід Сашко сьогодні буде казку Вам казати,
тож швиденько йдіть до діток, спати укладайте,
ну а потім, до екранів, тихо повертайте.
В дідуся сатира гостра, діткам слухать рано,
А мамусям й татусям те — "по барабану",
Отже, вмощуйтесь зручненько, справи відкладайте,
Та про чари конотопські, слухати сідайте!
Казочка сьогодні в нас — "Конотопська відьма",
та не бійтесь, вона добра, зла у ній не видно!
Отже, "Конотопська Відьма"!"

(Дідусь Сашко)

 

"Жив колись в одному царстві,
Не простому, а лицарськім,
Цар, не дуже вже й великий,
Десь завбільшки з черевика.
Кажуть, був він не то саксом,
Не то шведом, мав він таксу,
Коней мав, палац, картини,
Їздив часто, без упину,
Оглядав свої маєтки,
Успадковані від предків."

(Галина Мирослава)

 

"У великому-великому будинку, де буває багато дітей, є незвичайна скринька. Ця скринька – хатинка для літерок, зроблених із тоненьких різнокольорових дротиків. Скринька розмальована веселими барвистими плямками і є для цих літерок чудовою домівкою. Літерки дуже люблять, коли діти розсипають їх на столі чи підлозі і починають з ними гратися. Тоді літерки  жартують, перетворюючись на інші, чи займаються акробатикою: так-так, вони є дуже непосидючими..." (Олена Більчук)

"Жили собі троє  друзів: Олег, Саша і Дженні. Вони дуже захоплювались написанням  оповідань. Друзі були нерозлучні. Однокласники до них чіплялись через те, що вважали, що всі письменники та творчі люди - слабаки! "Не ображайтеся,  друзі, давайте пересядемо," – сказав Олег. "Давайте!" – разом мовили дівчата. І вони пересіли на іншу парту. Але хлопці знову прибігли, почали  кружляли коло них і заважати юним талантам..." (Діанка Олійник)

Українська письменниця Юлія Хандожинська пропонує вихователям дитячих садочків, керівникам гуртків, вчителям початкових класів веселі і цікаві казки-п'єси та інсценівки на різні свята.

"Любов до літератури прийшла в дитинстві, коли почала читати перші віршики на святах. Потім була музична школа, яка дала відчуття мелодії, ритму. Та на фінішній прямій перемогла математика і я вибрала професію програміста. Дивним чином, коли спеціальність була опанована, захотілось повернутись до «м’яких» знань. Вчені вважають, що точні науки набагато легші, ніж музика, вірші, почуття..." (Ната Гончаренко)

"Чи є ще хтось, Тарасе, щасливіший?
Художник ти, поет?... Багато більше!
В тобі є волелюбність гайдамак,
Хоча малим відчув гірке "кріпак".
Щасливий у житті! Тебе любили,
Відчувши глибину душі і силу.
За волю й правду ти життя віддав,
Свого народу долю відчував." ​ (Марія Яновська)

 

 

З 20 до 25 лютого 2019 року у місті Бухарест (Румунія) відбулася 11-та міжнародна математична олімпіада «Romanian Master of Mathematics 2019» (RMM). У ній взяли участь 135 школярів з 22 країн світу. Україну представляли 11 школярів. У двох турах школярі мали розв'язати по 3 задачі за 4,5 години. За підсумками олімпіади збірна України завоювала три срібні та п'ять бронзових медалей.

 

"Жила собі в татка і неньки Яринка – дівчатко гарненьке. А було це так давно, що не можна і вгадати, у якому то селі відбувалося усе те. А село те було гарне дуже. Хати чепурненькі, подвір'я чистенькі, попід вікна квітники та вишневії садки. І жили в тім краї всюди чесні й працьовиті люди. Навесні, коли з'являвся з-під снігу на світ перший зелений горбочок, мами випікали із тіста пташки жайворонки. А діти збиралися у гурточки, брали у руки випечені пташки, піднімали їх високо над головою і йшли довкола села, сповіщаючи про прихід весни піснею: «А вже весна, а вже красна…»..."  (Марія Деленко)

Марія Яновська народилася і проживає в селищі Ланчин, що на Івано-Франківщині. Вірші пише з дитинства. Авторка 7 поетичних збірок: «Квіти любові», «Не забувай», «Голос голубки», «Стежина до щастя», «Мереживо долі»,  «Намисто мрій», «Подаруй мені щастя», збірок віршів для дітей «Подарунок від зайчика» та «Український віночок». Результатом співпраці з композитором Миколою Ведмедерею є співаник «Я чую музику води». Співавторка більш, ніж 30 колективних збірок та літературно-художніх альманахів. Її поезії друкувалися в районних газетах «Народна воля» та «Яремчанський вісник», у всеукраїнській літературно-художній газеті «Гарний настрій». Учасниця ГО «Літературна студія «Бистрінь» ім. Н. Чира».

 

"Напередодні мого дня народження, коли мені мало сповнитись цілих шість років, тато сказав, що через рік подарує мені татоша*. Як я хотів би мати татоша! Всі хлопці, я певен, мріють про власного дракона. Сильного, надійного захисника, такого, з яким нічого не страшно, як з татом. Але чому через рік? Чого я маю старшати? Невже не зможу собі з ним порадити? Хіба не впораюсь? Гадаю, що зумів би покерувати татошем вже й зараз. А ще, виявляється, цей рік буде високосним. Коли мені вперше це сказали, я був ошелешений. Виходить, дні — то високі кості, як кості доміно, виставлені, немовби солдати в колоні — одна кістка грудьми до другої. Торкаєш одну — сиплються по черзі всі. Тепер треба буде чекати та дивитись, як падатимуть по одному триста плюс шістдесят шість днів..." (Галина Мирослава)