Публікації за тегом: Діти

"Маленька Марійка вибігла на подвір'ячко і почала гратися своїми улюбленими іграшками. Найбільше вона полюбляла ляльку Орисю і руду пухнасту білку з рожевим бантом. Аж тут прийшла бабуся, принесла квочку з курчатами і каже Марійці: "Будеш гратися іграшками і наглядати за курчатками, щоб їх ворони не покрали. До квочки і курчаток не лізь, я квочку прив'яжу за сливку, а курчатка будуть бігати біля своєї мами." "Добре, бабусю," - мовила Марійка. У мене є чим гратися, тож я до твоєї квочки не полізу. Тільки бабуся пішла, Марійка одразу ж захотіла погладити курчаток. Вони ж такі жовтенькі, як сонечка чи як маленькі кульбабки. - Орисю, лягай спатки з білкою поруч, а я піду погляну на курчаток. Дівчинка підійшла до квочки. Квочка вела себе спокійно, бо не вперше бачила дівчинку. А Марійка - ближче, ближче... І - до курчат... Взяла саме найменше - те, що не могло втекти..." (Юлія Хандожинська)

"Глядачі та слухачі
Прийдуть нині уночі
Слухати веснянки
Солов’їв над ранком.
Почали сьогодні
Співи великодні,
Довго не співали,
На курорт літали.
Самі ж бо маленькі,
Голоси тоненькі.
А які рідненькі!
Завмира серденько." (Галина Мирослава)

 

"У шістнадцятій школі нашого чудового міста є 4-Г клас. Це - мій клас... :) Оксана Михайлівна - наша вчителька. Вона - дуже класна!
Ви впевнитеся у цьому, прочитавши до кінця ось цю надзвичайну історію, що з нами нещодавно трапилася... Одного дня, коли розпочався перший урок – природознавство – Оксана Михайлівна повідомила нам фантастичну новину. Усі діти попіднімали голови від зацікавленості. "Сьогодні ми будемо вивчати острів Мадагаскар. А потім, через тиждень, ми полетимо на цей острів, а саме – в країну «Фантанзія»". – пояснила Оксана Михайлівна..." (Діана Олійник)

"Весна квітує у смарагдах трав,
Злетіли з яблунь пелюстки додолу,
День матері родину всю зібрав.
До рідної приїхали додому.
Задумана матуся... Скільки днів
Вона дітей чекала, цього свята.
Любується, як син її змужнів..."

(Марія Яновська)

 

"Там колискова давніх літ,
Матусі усмішка і татове плече.
В душі моїй родина - моноліт,
Спішу до рідних, як сльоза пече.
Йду до родини. Радість,чи біда -
Пораду й допомогу нададуть.
Завжди дітей матуся вигляда..."

(Марія Яновська)

 

 

"Від почуттів глибоких лине слово,
Воно рядочком ляже на папір.
Симфонією лине серця мова,
Слова, вірші - душі моєї твір.
В тих строфах - енергетика чудова,
Нектар кохання і терпке вино,
В них шквал, веселка, щирість і розмова,
Гірські джерела, дощик заодно..."

(Марія Яновська)

 

"Про́шу я папугу Про́шу
Не літати, де не про́шу.
А папуга мені: "Про́ша
Прехоро́ша. Прехоро́ша!""

(Галина Мирослава)

 

 

 

Твори з обов'язкового читання у 3 класі можна знайти на "Малій Сторінці" (тисніть на посилання).

Список програмних творів для 4 класу (більшість з них можна прочитати на "Малій Сторінці").

"Наш рідний край — земля чудова,
Де лине українська мова,
В’ють гнізда журавлі весною,
І гори манять таїною."

(Марія Яновська)

 

 

 

 

У попередній статті ми розповіли про вручення символу Києва, що побував у космосі, та інші події, де брали участь старшокласники. А які ж авіакосмічні події приготували на День авіації та космонавтики у молодших класах Школа №36 імені С.П. Корольова? За доброю традицією, у цей день першокласників приймають у юні космонавти – думаю, сині краватки УМАКО “Сузір’я” вже знайомі усім. Дерево знань на стіні у класі Олени Грищук надихає!

Українські ветерани космодрому Байконур неймовірні! Вони вміють приємно здивувати. Цей День космонавтики ювілейний – цього року виконується 50 років польоту на Місяць. І ветерани подарували космічній Школа №36 ім. С.П. Корольова символ Києва – геральдичний каштан, – який побував у космосі! Його колись взяв із собою в політ наш земляк, космонавт Павло Попович. Ми почули розповідь ветеранів про нього, а потім Анатолій Ковальов та Анатолій Афанасьєв розповіли про випробування ракетно-космічної техніки – це завжди захоплює! Почесною гостею конференції на честь Дня космонавтики була також редактор книги Леоніда Каденюка «Місія – космос» Галина Руденко. Вона розповіла про цікаві моменти з біографії космонавта.

"- Мамо, хтось вкрав місяць, - мовила маленька Катруся, прокинувшись вранці.
- Коли я лягала спати, він посміхався до мене через вікно, а де ж він зараз подівся?
- Доню, місяць, як і ти, лягає спати, тільки він спить вдень, а вночі просинається і виходить світити..."

(Юлія Хандожинська)

 Читаймо на "Малій Сторінці" програмні твори з літератури для 6 класу. 

"Ось і закінчилася дитяча спартакіада ​​"Повір у себе" до того, як ми готувались цілі навчальний рік. 19 дітей від 10 до 15 років від команди команди виступали за місто Київ та Київську область у Кам'янському. Багато хто з них в цьому році вперше побачили басейн та навчились плавати, а хтось вже багато років тренується та має звання кандидатів та майстрів спорту. Всі різні, але однаково старанні. Ці змагання були багаті персональними рекордами та не найкращими результатами, радощами та навіть сльозами, але головне, що зроблені висновки та ми йдемо далі! Бажаємо успіхів нашим юним спортсменам в подальшому спортивному житті." (Яна Ситнікова)

"Там, де високі гори сплелися у довжелезний потяг, заховався і тихо спить вітер-вій. Гори одягнуті в пишні зелені дерева: ялиці, сосни, кедри, бамбуки. Під спів вітру дерева слухняно виконують різні вправи, ніби встають на ранкову зарядку. Потім п'ють холодну гірську воду, щоб зміцнити своє коріння. Листочки дерев полюбляють між собою шепотіти, розмовляти, приховувати якісь таємниці. Дерева такі високі, що на своїх плечах тримають небо. В таких лісах водиться багато звірів і повзунів..." (Юлія Хандожинська)

"Тосі-тосі рученята,
Тупу-тупу ноженята
Тішать маму, тішать тата.
 – Чиї ручки й ніжки?
– Злати. 
Золотого дитяти!"

(Галина Мирослава)

 

"Урок виховання 1" - п'єса українського письменника Володимира Нагорняка, що має направду стати першим уроком по вихованню наших діточок. Шануймося!

"Як багато у небі доріг!
У височині літають, ширяють лелеки, гуси, лебеді, навіть жуки чи павуки на павутинні!
Якось летів папірець та й упав на лісову галявину.
Побачив його пелехатий метелик:
— Які цікаві лінії!
Сів на папірець, посидів, посидів — і полетів.
Почуло папірець руде цуценя:
— Що воно таке?
Понюхало, посунуло його лапою — та й полопотіло далі..." (Олена Більчук)

Програмні твори з літератури для 7 класу читаємо на "Малій Сторінці".