Світлана Михайлівна Пасенюк усе життя пропрацювала вчителем математики у сільській школі на Житомирщині. Але до того ж, пані Світлана писала чудові вірші та казки для дітей. Читаймо!
------------------
"Якось, кажуть, вже давно,
Котик жив на все село.
В домі всі його любили,
Бо мишей ловив він вміло.
Та, проте, спливали роки,
Мов водичка із ріки.
Котик став старим вже дуже
І мишей ловить нездужав.
От господа, де він жив,
Думав, думав і рішив:
«Занесу-но в ліс кота,
Хай він в лісі обита»..." (Світлана Пасенюк)
|
"Осінній лист – кленовий лист (Світлана Пасенюк)
|
"Дід Мороз іде до хати
З новим Роком Вас вітати.
Він гостинці Вам приніс –
Побажань аж цілий віз:
І любові, і удачі,
І діток, котрі не плачуть.
Люблять тата, люблять маму,
Все робить уміють самі.
Щастя, радості, пісень –
Щоб було вам кожен день.
Щоб у затишне віконце
Вам завжди світило сонце.
Тяжко все перелічити.
Тож бажаю добре жити
В новім році вам усім!
Хай вас радує ваш дім!" (Світлана Пасенюк)
"Біжать струмочки весняні,
І краплі дзінь, та дзень -
Співають весело пісні,
Весняний славлять день.
Раніше сонечко встає,
Промінням бавить нас.
На серці веселіш стає -
Прийшов жаданий час."(Світлана Пасенюк)
"...Із сніжку пухнастого,
Отам, під горою,
Зліпимо бабусеньку
І візьмем з собою.
Снігова, бабусенько,
Ми – твої внучата.
Будем разом весело
Новий Рік стрічати."(Світлана Пасенюк)
"По сонячній доріжці
Біжать, стрибають ніжки
Хто то біжить? Дитятко?
А може козенятко?
Біжить то – мій синочок,
Малесенький росточок,
Тонесенький пагінчик,
Яснесенький промінчик..."(Світлана Пасенюк)
"Світить сонечко мені –
Хочу я того, чи ні.
Простяга проміння-руки
Аж до самої землі.
Там погладило Маринку
І покрасило їй спинку.
Подивилось на дівчатко
Й на щоках зробило цятки..."(Світлана Пасенюк)
"Іду я луками, між трав
Я пахощі вдихаю літа
І де б я, досі, не блукав
На цій землі я хочу жити.
Цю землю хочу обіймать,
Гриби збирать, траву косити
Нічого кращого не знать,
А лиш її весь вік любити...."(Світлана Пасенюк)
"У пам'яті спогад з дитинства зрина.
Сміється і плаче в нім скрипки струна.
В нім вечір весняний, і місяць в нім світить.
В садочку зібрались дорослі і діти.
Вже стишилось все. Натомившися – спить.
І лиш одна пісня у тишу летить..."(Світлана Пасенюк)
Чудова добірка!
Дуже красиві вірші!