ВІРШІ І... ВІРШІ!
Є вірші, написані у традиційному ключі. Римовані і підпорядковані певному ритму. Є так звані білі вірші, де ритм витримується, а рими вже нема. Є верлібри, де якісь формальні обмеження взагалі відсутні.
Здавалося б, для чого усі ці розбіжності?! Але завдяки навіть невеликим змінам у формі і зміст вірша стає уже іншим. І сам вірш уже дещо інакше сприйматиметься читачем. Особливо це помітно тоді, коли порівнювати вірші, написані одним і тим же поетом. Вірші, адресовані дорослим, і, скажімо, вірші, написані для дітей.
Бува, що хтось з поетів пише у досить ускладненій манері, коли вірші переповнені багатогранними, квітучими образами. Бо неординарна образність активно поглиблює ту суть, що її хотів би відтворити автор своїми поетичними рядками.
Але ж вірші, створені тим же поетом для дітей мають бути зрозумілими і доступними для малих читачиків. Отож, буває, і цікаво порівняти вірші одного і того ж віршотворця. Вірші для дорослих. І вірші для дітей.
Але коли у поета вірші саме для дітей і справа доходить уже до книги, то у віршотворця з’являється... могутній союзник! Художник, що силою свого обдарування переносить зміст написаного у яскраві і неперебутні малюнки. Тим самим значно підсилюючи вплив, який здійснюють на читача віршовані рядки.
У автора цих рядків книг, адресованих дітям, немає. А вірші, їм адресовані, є. Надруковані, як розділи, у книгах для дорослих.
І це добре зрозуміло. Бо видати книгу для дітей з суто видавничої точки зору – набагато складніше! Але ж є і... можливості інтернету. У інтернеті можна до віршів такі яскраві ілюстрації додати, що у книгах і не знайдеш! Отож і враження від прочитання віршів буде об’ємнішим, багатовимірнішим.
Тому відібравши кілька віршів, адресованих дітям і написаних за останній час, пропоную їх вашій увазі. І давайте усе ж домовимося так: будемо вважати представлені вірші... першими сторінками майбутньої книги. І сподіваюсь, що ні маленькі читачики, ні дорослі читачі не будуть проти такої ідеї!
На світлині - візуалізація мрії :)
Так, проблеми є у всіх. У тому числі і у однієї добре усім знайомої істоти. Які саме проблеми?! Ну, про це у вірші...
|
|
ТО Й РОЗБІГЛИСЬ Уявляєте?! В суботу У Кота – характер криця... Де ж поділись кляті миші –
|
|
-------------------------------
Погода?! О, це дуже важливо... Особливо, коли навкруг шалена спека! Коли дуже хочеться, щоб хмари, які подекуди з’являються, оросили стражденну землицю – цілющим, хвилюючим дощем...
|
|
ТАКИ – ПРО ДОЩ! Нестримна... ніби пісня! А дощ – це так далеко! |
|
-------------------------------
А світ, що оточує нас – так нелегко для себе відкрити! Бо він постійно змінюється. І інколи саме творчість і приводить – до відкриттів! Коли те, що бачиш навколо – просто... намалювати.
|
|
ПОРА Світ цей щедро відкрива Каже у хвилини ці |
|
-------------------------------
Книга – це завжди хвилює! Це постійне джерело знань. Це конкретна можливість щось зрозуміти, щось відкрити для себе.
|
|
БО І ВЧИТЬ А книжки… ну, потрібна це справа! І квітучі, і довготривалі Глянеш, а розважалочка (книжка…) – |
|
-------------------------------
Далеч... Це те, що хвилює кожного, бо у кожного свої мрії, своє бачення світу. Бо кожен іде до тієї мрії, що у далині. Зробивши спочатку перший, а потім і подальші кроки.
|
|
ДАЛЕЧ Хоч небеса такі похмурі, Іще не дощ... Лише краплина. |
|
-------------------------------
У кожного є свої бажання, є свої плани і треба, щоб ці плани, якими б сміливими не були, усе ж втілювалися у життя. Отож якими б високими мрії не були, але треба міцно стояти на землі. І обов’язково вірити у власні сили.
|
|
ЗРОБИТИ О так... це дуже непогано, Хоч де не глянь – справ... ой, багато! |
|
-------------------------------
А літо буває і надзвичайно хвилюючим, і дуже гарячим. І як же рятуватися від цього такого гарячого літа, від цієї такої несамовитої спеки. Ну, в кожного є свої засоби! Хоча багато в чому вони співпадають...
|
|
ГАРЯЧІ ДНІ Та від нас і недалекою… А погода – раптом... грозами! |
|
-------------------------------
А у житті таки немало дивовижі. І скільки б ми не відкривали для себе нового і незрозумілого, завжди залишиться щось невідкрите. Щось таке, що кликатиме нас знову і знову до творчості і відкриттів.
|
|
ІНКОЛИ Отож і постають, як міст – І ми вдивляємось в слова, |
|
Отож ми і дивуємося – і тому, що є, і тому, що, на нашу думку, може бути, і тому, що нібито, на перший погляд, не може бути, але усе ж трапляється.
Дуже гарно! Дякую автору і сайту!!!!!
Дякую дуже! Гумор пана Володимира - неперевершений! Чекаємо на книгу! Є кому читати :)))
Варто писати, варто видаватися, варто публікувати в неті - варто нам усім читати... Дякую!!!! Вже заходжу на Малу Сторінку, щоб подивитися, що новенького у Вашому блозі, Володимире Олексійовичу!!!!! Натхнення Вам бажаю, не зважаючи ні на що!!!!!!!
Вітаю! Добре, коли видаються дитячі книжечки, а ще краще, коли їх можна почитати в інтернеті! Дякую, що цей чудовий сайт надає таку можливість!Великий респект чудовому поету Володимиру Данику!
Мені подобається!))) Влучні віршики)))))))))