Публікації за тегом: Діти

Як зацікавити малечу навчанням? Відточити її навички та вміння? “Підтягнути” з певних дисциплін? Цими питаннями переймаються батьки не лише школяриків, але й дошкільнят. Поринати в країну знань потрібно поступово й правильно. І тоді малеча буде крокувати по ній впевнено, легко та з захопленням. Аби допомогти батькам заохотити дітей до навчання, відточити їхні вміння та отримати необхідні знання, видавництво “Ранок” ТМ “АРТ” вирішили створити низку зошитів із різноманітними практичними вправами. Їх полюбили дорослі й малі та використовують не тільки вдома, а й у навчальних закладах. Адже вони створенні кваліфікованими вчителями, дбайливими батьками з урахуванням освітніх програм. До того ж, апробовані дітьми різного віку. Перші навички з яких потрібно починати це математика, читання та письмо. Бо маючи впевнену базу знань з цих дисциплін, набагато легше засвоювати інші. 

"Наближався день Святого Миколая. Падав білий сніг, між деревами та кущами розгулював морозець. Всі діти готувалися до свята. Кожен з них сподівався на подарунки від Святого, і лише Петрик знав, що й цього року знайде під подушкою лише різки.Так, так, так. Був він дуже неслухняною дитиною. Ніколи Петрик не слухав батьків та й в школі був ще тим бешкетником. Скільки його не просили гарно себе поводити - все марно. Матуся відводила Петрика до школи та ледь не щодня, повертаючись додому, гірко плакала через неслухняність Петрика. Адже маленький Петрик, не знаючи, скільки болю завдає своїй матусі, продовжував себе погано поводити". (Інга Квітка)

"Було це колись дуже давно. Жила на землі прекрасна країна. Звали цю країну - Україна. Була та країна настільки красивою, що коли її хтось бачив, відразу хотів навчитися на її мові розмовляти.Все живе, від пташки до квітки в цій країні, почувши найчарівнішу, мелодійну мову говорили на ній. Квіти пританцьовували. Від вітерця ледь заколишуться й повторюють слова, що немов найніжніша мелодія лунають. А сонечко… що тут й казати, ледь українську мову почує, вмить починає світити ще яскравіше". (Інга Квітка)

"Жив на світі один цар. Був він дуже злий, підлий та жорстокий. Володарював на своїх землях багато років, але для свого народу нічого доброго не робив. Не піклувався цар про своїх людей, лише про власні вигоди думав. Любив поганий цар на чужі землі задивлятися. На одну країною війною піде — шмат землі відбере, до другої з мечем в руці увірветься — море привласнить, в третьої — худобу вкраде, пшеницю потопче. Багато горя він у світі накоїв. Стільки сліз людських через нього пролито було, що коли їх всі разом зібрати, певно увесь світ у воді б потонув. І от одного разу повертався злий цар з війни та завернув до сусідньої країни. Здалося йому, що таких зелених лугів та лісів, прозорих рік та озер ніде нема. Вразили його і родючі поля, на яких завзято працювали люди. Вони наче й не помічали, що цар спостерігав за ними. Потихеньку землю обробляли, з такою повагою та любов’ю до кожної її крихти ставилися, ніби серця матерів своїх в руках тримали..." (Інга Квітка)

"Народилася сніжиночка у чудову, світлу мить, 
оглянулася і мовила: - Як же світ цей не любить?!
Ці ліси, і села, і міста, і озера, і річки?
Закружляю в хороводику разом з дітками в теплі!

А ми - сніжиночки, а ми - перлиночки, 
тож землю будемо собою зігрівать, 
щоб всі рослиноньки, усі травиноньки 
забуяли навесні дружно враз!"

(слова й музика Галини Римар)

 

"Квіточку до квіточки — я сплету віночок,
І з тобою, літечко, я піду в таночок!
Я піду в таночок! Я піду в таночок!
У долині річечку стріну я привітну —
У віночок стрічечку попрошу блакитну! 
Попрошу блакитну! Попрошу блакитну!"

(Володимир Верховень)

"Казкова країна
є в світі одна,
а в ній є крамниця
незвична й чудна,
в якій продається 
не одяг, взуття...
У ній продаються... 
звичайні слова!.."

(Галина Римар)

"Присів дідусь біля ліжечка свого хворого онука. Тільки осінь настала, а онук вже знову: "Кхе-кхе...". До своєї ввечері ледь доторкнувся, а хліба й зовсім не скуштував. Зітхнув дідусь, ввімкнув нічник та й заговорив: "Розкажу я тобі сьогодні не казку, а щиру правду повідаю. Ще з давніх прадавніх часів підлі, люті вороги нападали на нашу чудову українську землю. Українські ліси та степи, річки та озера, мова солов’їна, завжди — немов кістка в горлі були нашим ворогам.Тому козакам постійно треба було захищати рідну землю від недругів. Отож, якби вони, як ти, свою вечерю на тарілці залишали, а хліба і зовсім не їли, хтозна… чи змогли б вони нашу неньку рідну до цього часу вберегти?.."" (Інга Квітка)

"Нас перший дзвіночок гукає до школи,
Його голосочок, мов спів солов'я.
І те хвилювання, що в грудях тріпоче,
Залишиться з нами від А і до Я."

(Юлія Хандожинська)

 

"Маленький привид Демі направився додому зі школи. Їх сьогодні відпустили раніше, бо наближалася негода. А він геть забув про це, і не поспішав. Летів додому, як завжди, через ліс. Заглядав скрізь, де могло бути щось цікавеньке: у хатку до білочки, щоб подивитися, чи набагато підросли її білченятка, тоді бігав за зайчиком, погрався з метеликом... Та раптом здійнявся сильний вітер, ухопив малого й заніс далеко-далеко від лісу. Вітер стих. І Демі намагався знайти дорогу до свого дому, та марно. Тут побачив двоповерхового будинка і залетів на горище, де було повно старих речей! І тут йому сподобалося. То й вирішив поки що зупинитися на чиємусь горищі..." (Поліна Придибайло)

"Здрастуй, сонечко ясне,
здрастуй, річечко!
Здрастуй, поле золоте,
здрастуй, літечко!
Колоситься на полях
ой пшениченька,
достигає в полі льон,
спіє житечко."

(слова й музика Галини Римар)

 

Зміст першої частини книги Ігоря Калинця "Казки зі Львова":

ДІВЧИНКА І КВІТИ Розповіді квітів Про що розповіли черевички Про що розповіла левина паща Про що розповів духмяний горошок Про що розповіла нагідка Про що розповіла незабудка Про що хотів розповісти мак Розповіді про квіти Лічилка Про те, як нічна фіалка шукала собі ім’я Про те, як ромашка стала ворожкою Про те, як мала золотоквітка тужила за вітриком Чудернацький віршик Про те, як дівчинка намалювала портрет рожевої півонії червоним фломастером Про те, як зірка стала на землі айстрою

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Зміст третьої частини книги Ігоря Калинця "Казки зі Львова": ДУРНІ КАЗКИ Як намалювати Виглядька Дзуська та інші Фуркальце та інші Скрипцьо та Інші О-ля-ля та інші Парасольцьо та інші Соляник та інші Фон те та інші

 

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

"В одній країні королівна переплутала ніч з днем, а день із ніччю. Це було велике нещастя для всього королівства. Усі королівські проворні, перепрошую, придворні, навіть самі король і королева мусіли упень, перепрошую, удень спати, а вночі займатися державними стравами, перепрошую, справами. Як у палаці, так і по всій столиці, а як у столиці, так і по всьому королівстві люди увечері вставали, а вранці лягали. Вони майже не бачили сонця, а електрики в королівстві вже не вистачало. Треба було її заощаджувати і жити при свічках у напівтемряві. Діти плакали, бо не хотіли вночі бавитися, а тільки куняли..." (Ігор Калинець)

 

"В нашій казочці чудовій
позбирались всі герої,
позбирались всі герої
тільки добрі, а не злі,
щоб дівчатка і хлоп’ятка
тут могли розвеселитись
і нікого не боятись
і нічого не страшитись."

(слова і музика Галини Римар)
 

 

"Не сварися, а мирись!
І не сердься - усміхнись!
Дай мені мізинчик свій,
Помирімося мерщій!"

(Тетяна Строкач)

 

 

 

 

Викладач фізики Рішельєвського ліцею м. Одеси Павло Віктор зібрав15 млн. переглядів на "Ютуб". Він вже понад 5 років записує свої уроки та виставляє онлайн. У коментарях він охоче роз'яснює школярам пройдений матеріал. Канал Павла Віктора вже зібрав понад 330 тисяч підписників. 

Інга Квітка – редактор, новинар, автор казок та творів для дітей. Народилася 22 жовтня 1986 року у місті Світловодськ Кіровоградської області. Закінчила Національний авіаційний університет за спеціальністю "психологія". Працює редактором стрічки новин, живе у Львові. Увесь свій вільний час пані Інга присвячує написанню дитячих казок.  Читаймо!!! ;))

"Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви мені!
Чоботи, чоботи ви  мої,
Наробили клопоту ви мені!"

(Володимир Нагорняк)

"Одного разу прогулювалася Мишка лісом. Та й незчулася, як звечоріло. Зголодніла вона й думає: "Ось, зараз прибіжу додому, напечу млинчиків, та й поласую досхочу." Радісним підстрибом домчала Мишка до своєї хатинки. Заглянула в комірчину й знайшла там лише яєчко та дрібку борошна. "Ой! – засмутилася Мишка. – Цього не вистачить! І лісова крамниця вже зачинена. А млинчиків таки хочеться!" [...]  ...Посідали усі за стіл. Та й давай млинці наминати, варенням смакувати, чаєм запивати! Ох і смачні ж були млинці! Всі наїлися, Мишці гарненько подякували, й ще довго тішилися, яка ж то Мишка вправна господиня!" (Ольга Зубер)