Публікації за тегом: Діти

"Ми маму вітаємо з святом.
Із святом, матусю моя! 
Добра тобі зичим багато, 
Щаслива хай буде сім’я!
Мамо, мамо,
Із святом, матусю моя! 
Мамо, мамо,
Щаслива хай буде сім'я!"

(Євгенія Сухина)

"...Побачили воєводи, що король знову став колишнім, й впали перед ним на коліна. Дівчина розгубилася та подивившись на щура, який весело помахав їй хвостом та щез у траві, погодилася вийти заміж за короля. Вибачився король перед всіма за те, що ледь не почав війну, та відправився зі своїм військом назад додому. Наказав він покликати чаклуна до себе. Хотів його покарати, та його наречена попросила не робити цього. Махнула вона чарівною гілочкою перед чаклуном, і той замовк назавжди, бо не зміг побороти свою лють та подобріти.
А король замість війни прославився на увесь світ своєю добротою." (Інга Квітка)

“Колобок” – це дитяча книжка, гарно ілюстрована і виготовлена з якісних матеріалів. Цю казку можна читати трьома мовами: на одній сторінці розвороту – українська, на іншій – іноземні: англійська та російська мови. Але якщо завантажити безкоштовний додаток і навести камеру на зображення, книжка перестає бути просто книжкою. Кольорові ілюстрації оживають на екрані в форматі 3D, починає грати музика і з’являється цілий інтерфейс з можливістю навіть прослухати цю казку трьома мовами.

Паралельно з книгами, що оживають, Олександр Музика та його команда почали створювати інші речі – також для всебічного розвитку дітей. Цікавою задумкою стало виготовлення китайської головоломки танграм (“сім каменів мудрості”). Її завдання полягає в тому, щоб використовуючи усі сім елементів, скласти якомога більше фігурок. У інтерв'ю вінницькій журналістці Катерині Дядюк Олександр розповів, що таку гру подарували його дітям, але один елемент вони загубили в перший же тиждень, і від того гра перестала бути грою. Тому він зробив танграм ("Тангоуз") у вигляді дерев’яної скриньки, де всі елементи тримаються на магнітах. Всередину ще прикріпив картки, де зображені 25 тварин зі схемами, а їхні назви продублував англійською, щоб гра мала додаткову цінність.

Розвиваючі геоборди (математичні планшети) - це квадратні дерев’яні дошки з рядами кілочків, на які можна натягувати канцелярські гумки і створювати таким чином різні фігурки, цифри та букви. Вони надзвичайно цікаві ще й тому, що Олександр Музика поєднав ці планшети з таблицею Піфагора. Таким чином діти можуть не просто створювати зображення, а й вивчати множення. Всього за кілька хвилин, за допомогою гумок і планшету (з цифрами біля кілочків) можна буквально на пальцях пояснити дітлахам, чому від зміни місць множників не змінюється добуток, чому 2х2 це 2 в квадраті, що таке площа і як множити великі числа.

"За вікном метуть сніги,
Біло-біло навкруги.
У саду й на вулиці
Вітряниця хмуриться.
По самісінькії вуха
Зодяглись кущі в кожуха,
А в шапки кудлаті –
Яблуні крислаті.
Морозенко-борода
Все у вікна загляда..." 

(Марія Деленко)

 

"Вишивала я рушник 
власними руками. 
Гаптувала залюбки 
всіма кольорами.
Мов жива, на полотні — 
калинова гілка.
Під мережкою, внизу,— 
книжка і сопілка."
(Володимир Лучук)

"На ромашковому полі,
Де птахи живуть на волі, 
Там волошок очі сині — 
Це на рідній Україні!
Там, де рік гірські потоки, 
Де ростуть стрункі осоки, 
Де озера журавлині —
Це на рідній Україні!"

(Музика Миколи Ведмедері
Слова Наталії Іванюк)

"Мовонько рідна, мово єдина,
Ти - неповторна, як УКРАЇНА!
З тобою будем жити-творити, 
Просто не можна тебе не любити, 
Просто не можна тебе не любити!"

(слова і музика Галини Римар)

 

 

 

"Коли підсніжник розцвітає, 
тендітна музика лунає, 
її почути зможеш ти, 
лиш зла нікому не чини, 
її почути зможеш ти, 
лиш зла ніколи не чини!"

(Слова і музика Галини Римар)

 

 

"Дощик знову розігрався...
Сонце кликати він взявся
І Веселку малювати, 
Щоби радість дарувати."

(Слова Ірини Мацкової
Музика Миколи Ведмедері)

 

"Тато розігнув пальці – і на його широкій репаній долоні зблиснули три, діаметром з мізинець, скляні кульки. Такі приємні, прозорі зверху, а ще зсередини з кольоровим яскравим наповненням, і серед них одна з теплим усміхненим жовточком, що викликав бажання пестити його поглядом і доторкатись пучками пальців щоразу, як око падало на цю кульку. Друга примадонна притягувала до себе калиновим відтінком червоної барви, і якби не надто виразна прозорість верху, її можна було б прийняти за приморожену пухку ягідку. А поміж ними по-небесному розважно, оглядаючи своїм синім оком навколишній світ, лежала ще одна, яка завдяки глибині свого кольору претендувала на те, щоб вважатись найстаршою. Відвести погляд від кульок видавалось неможливим. Спочатку я заворожено розглядала кожну зокрема, перебираючи як зернятка вервиці, потім почала складати докупи..." (Галина Мирослава)

 

"Павучок, павучок, ти – малесенький жучок.
Спати вже давно пора, бо на вулиці – Зима!
За віконцем – тиха Ніч, Казочка давно вже спить.
Іграшки побігли спати, бо втомилися вже грати.
А малята все не сплять та у ліжках гомонять.
Просять Зірочку вони: “Казочку нам розкажи!
Й Павучок нехай прийде, Казочку він нам сплете”..."

(Ірина Мацкова)

"День втомився, тихо спить
Новорічна ніч настала
Я виходжу, щоб світить,
Щоб краса всіх здивувала.
Бо я — зіронька  нічна!
Цілу ніч на небі сяю!
Маю ошатне вбрання!
З Новим роком всіх вітаю!"

(Юлія Хандожинська)

 

"Жив собі Сніговичок,
Скільки років мав? Мовчок...
Сніговик був непростий,
Сніговик був чарівний.

В лісі він хатинку мав,
Де сніжинки малював
Всіх їх сріблом посипав
І  ялинки прикрашав..."

(Ірина Мацкова)

"Сніг по листі шелестить... 
Завіває, в шпари дме, 
Наче куряву здійме... 
Сніг...  Сніг...
Білий сніг..."

(Слова Валеріана Поліщука
Музика Миколи Ведмедері)

"Одного разу ряба курочка вирішила знести яєчко. Вибрала вона собі затишне гніздечко у курнику, залізла туди, вмостилася. Розправила свого хвостика, аж раптом у курник вскочив тхір, який був дуже голодний і хотів поласувати свіжим яєчком. Тхір так налякав курочку, що вона скочила з місця аж пір'ячко згубила. Пір'ячко було маленьке, рябеньке і таке легесеньке, що миттю вилетіло з курника, немов маленький літачок, поки курочка не бачила. Летить собі пір'ячко, летить, аж раптом на зустріч йому індикачка чалапає. — Качечко, качечко, я загубилося, а візьми мене до себе на крильце жити. — Ну сідай та й живи, раз тобі так хочеться, — крякнула індикачка і почалапала до найближчого ставка. Сіло пір'ячко на крильце до качечки та й сидить тихенько, обживається, як раптом качечка вскочила в ставок..." (Юлія Хандожинська)

 

"...Із сніжку пухнастого,
Отам, під горою,
Зліпимо бабусеньку
І візьмем з собою.
Снігова, бабусенько,
Ми – твої внучата.
Будем разом весело
Новий Рік стрічати."

(Світлана Пасенюк)

"Жайворонку, заспівай 
Пісеньку про рідний край! 
Щоб лилися на поля 
Теплі зливи,
Щоб цвіла моя земля 
Всім на диво.
Щоби бджоли мед несли 
Із садочків,
Щоб до сонечка росли 
Колосочки..."

(Слова Лариси Перевалової)

"Прийшов до лісу Котик, такий собі мазун.
Ім'я він мав Муркотик, пухнастенький лизун. 
Вмивав собі він лапки, і хвостик теж вмивав.
Заспав він бідолашний, бо в лісі заблукав.
І сниться Кошеняті уся його рідня – 
І Мама-Киця, й Тато, і Братик, і Сестра.
Вони йому кивають і за собою звуть,
До човника сідають і річкою пливуть... "

(Ірина Мацкова)