Публікації за тегом: Діти

"Забожись, що ти все зважиш,
Що почуєш – не розкажеш
Ні одному королю.
Якщо так, то я почну.
У селі, де аж три хати,
Жила собі стара мати,
З нею разом – один син,
Рудий, наче мандарин.
Хтось якось сказав на глум,
А юнак узяв на ум
Та й покинув рідну хату,
Пішов воленьку шукати..." (Галина Мирослава)

 

"Добрий вечір Українці, любі мами й тата,
Дід Сашко сьогодні буде казку Вам казати,
тож швиденько йдіть до діток, спати укладайте,
ну а потім, до екранів, тихо повертайте.
В дідуся сатира гостра, діткам слухать рано,
А мамусям й татусям те — "по барабану",
Отже, вмощуйтесь зручненько, справи відкладайте,
Та про чари конотопські, слухати сідайте!
Казочка сьогодні в нас — "Конотопська відьма",
та не бійтесь, вона добра, зла у ній не видно!
Отже, "Конотопська Відьма"!"

(Дідусь Сашко)

 

"Жив колись в одному царстві,
Не простому, а лицарськім,
Цар, не дуже вже й великий,
Десь завбільшки з черевика.
Кажуть, був він не то саксом,
Не то шведом, мав він таксу,
Коней мав, палац, картини,
Їздив часто, без упину,
Оглядав свої маєтки,
Успадковані від предків."

(Галина Мирослава)

 

"У великому-великому будинку, де буває багато дітей, є незвичайна скринька. Ця скринька – хатинка для літерок, зроблених із тоненьких різнокольорових дротиків. Скринька розмальована веселими барвистими плямками і є для цих літерок чудовою домівкою. Літерки дуже люблять, коли діти розсипають їх на столі чи підлозі і починають з ними гратися. Тоді літерки  жартують, перетворюючись на інші, чи займаються акробатикою: так-так, вони є дуже непосидючими..." (Олена Більчук)

"Жили собі троє  друзів: Олег, Саша і Дженні. Вони дуже захоплювались написанням  оповідань. Друзі були нерозлучні. Однокласники до них чіплялись через те, що вважали, що всі письменники та творчі люди - слабаки! "Не ображайтеся,  друзі, давайте пересядемо," – сказав Олег. "Давайте!" – разом мовили дівчата. І вони пересіли на іншу парту. Але хлопці знову прибігли, почали  кружляли коло них і заважати юним талантам..." (Діанка Олійник)

Українська письменниця Юлія Хандожинська пропонує вихователям дитячих садочків, керівникам гуртків, вчителям початкових класів веселі і цікаві казки-п'єси та інсценівки на різні свята.

"Любов до літератури прийшла в дитинстві, коли почала читати перші віршики на святах. Потім була музична школа, яка дала відчуття мелодії, ритму. Та на фінішній прямій перемогла математика і я вибрала професію програміста. Дивним чином, коли спеціальність була опанована, захотілось повернутись до «м’яких» знань. Вчені вважають, що точні науки набагато легші, ніж музика, вірші, почуття..." (Ната Гончаренко)

"Чи є ще хтось, Тарасе, щасливіший?
Художник ти, поет?... Багато більше!
В тобі є волелюбність гайдамак,
Хоча малим відчув гірке "кріпак".
Щасливий у житті! Тебе любили,
Відчувши глибину душі і силу.
За волю й правду ти життя віддав,
Свого народу долю відчував." ​ (Марія Яновська)

 

 

З 20 до 25 лютого 2019 року у місті Бухарест (Румунія) відбулася 11-та міжнародна математична олімпіада «Romanian Master of Mathematics 2019» (RMM). У ній взяли участь 135 школярів з 22 країн світу. Україну представляли 11 школярів. У двох турах школярі мали розв'язати по 3 задачі за 4,5 години. За підсумками олімпіади збірна України завоювала три срібні та п'ять бронзових медалей.

 

"Жила собі в татка і неньки Яринка – дівчатко гарненьке. А було це так давно, що не можна і вгадати, у якому то селі відбувалося усе те. А село те було гарне дуже. Хати чепурненькі, подвір'я чистенькі, попід вікна квітники та вишневії садки. І жили в тім краї всюди чесні й працьовиті люди. Навесні, коли з'являвся з-під снігу на світ перший зелений горбочок, мами випікали із тіста пташки жайворонки. А діти збиралися у гурточки, брали у руки випечені пташки, піднімали їх високо над головою і йшли довкола села, сповіщаючи про прихід весни піснею: «А вже весна, а вже красна…»..."  (Марія Деленко)

Марія Яновська народилася і проживає в селищі Ланчин, що на Івано-Франківщині. Вірші пише з дитинства. Авторка 7 поетичних збірок: «Квіти любові», «Не забувай», «Голос голубки», «Стежина до щастя», «Мереживо долі»,  «Намисто мрій», «Подаруй мені щастя», збірок віршів для дітей «Подарунок від зайчика» та «Український віночок». Результатом співпраці з композитором Миколою Ведмедерею є співаник «Я чую музику води». Співавторка більш, ніж 30 колективних збірок та літературно-художніх альманахів. Її поезії друкувалися в районних газетах «Народна воля» та «Яремчанський вісник», у всеукраїнській літературно-художній газеті «Гарний настрій». Учасниця ГО «Літературна студія «Бистрінь» ім. Н. Чира».

 

"Напередодні мого дня народження, коли мені мало сповнитись цілих шість років, тато сказав, що через рік подарує мені татоша*. Як я хотів би мати татоша! Всі хлопці, я певен, мріють про власного дракона. Сильного, надійного захисника, такого, з яким нічого не страшно, як з татом. Але чому через рік? Чого я маю старшати? Невже не зможу собі з ним порадити? Хіба не впораюсь? Гадаю, що зумів би покерувати татошем вже й зараз. А ще, виявляється, цей рік буде високосним. Коли мені вперше це сказали, я був ошелешений. Виходить, дні — то високі кості, як кості доміно, виставлені, немовби солдати в колоні — одна кістка грудьми до другої. Торкаєш одну — сиплються по черзі всі. Тепер треба буде чекати та дивитись, як падатимуть по одному триста плюс шістдесят шість днів..." (Галина Мирослава)

 

Українська асоціація випускників британської урядової програми Chevening (UCAA) та Посольство Великої Британії в Україні провели міжнародну конференцію з протидії дезінформації CHALLENGING ANTI-WESTERN DISINFORMATION THROUGH BUILDING SOCIETAL RESILIENCE: FROM THEORY TO PRACTICE. На конференції виступили Посол Великої Британії Джудіт Гоф, Заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін, представники міжнародних організацій NDI та IREX, члени правління UCAA. В конференції брали участь випускники програми Чівнінг з України, Грузії та Молдови.

Багато цікавих казочок та оповідань подарувала маленьким читачам "Малої Сторінки" письменниця Юлія Хандожинська. Читаймо! :)

 

 

 

 

 

21 лютого Google оголосив про запуск YouTube Kids в Україні. Тепер стане простіше знаходити відео, які подобаються дітям, вибирати канали, а також обмежувати час перегляду, щоб діти могли насолоджуватися переглядом відеоконтенту, який підходить для всієї родини, на YouTube Kids. У додатку YouTube Kids зібрані розважальні та пізнавальні ролики для всієї родини. Тут ви зможете знайти улюблені мультфільми ваших дітей, навчальні відео, дати дітям послухати дитячі віршики та пісеньки, а також знайти зрозумілі малюкам відповіді на питання про науку, мови, математику або природу. Все це дуже просто разом з YouTube Kids.

 

"Що це? Жалібне нявчання розітнуло тишу в кімнаті. "Катерино, тобі не здається, що десь нявчить кошеня?" – запитала матуся. "Це в мене з портфеля. Воно таке беззахисне й маленьке. Мамо, так настирливо просилося на руки, то я сховала його." "Донечко, у нас вже є кішка. Зараз почує, але краще не дратувати її. Що ж робити? Показуй того, хто так скиглить, аж за серце бере." Катерина дістала справді кошеня, як  клубочок, біленьке й пухнасте, яке трусилося чи то від холоду, чи то від страху. Зачувши журливе скиглення, кішка Багіра почала бігати навколо них. Дівчинка притулила крихітку  сильніше до себе, ховаючи від неї, бо думала, чи не образить випадково..." (Людмила Кибалка)

 

"Один дідусь, звали його просто - Бортник, жив високо у горах, ув одному з найглухіших гірських місць. Мав він велику пасіку, де вирубував вулики – борті в деревах, але найбільше любив відшукувати мед у природних бджолиних гніздах. Пасіку полишив йому його дід, щоб жив онук солодко серед розкоші природи. Бортник змалечку ріс при меді, тому був навчений брати його з вуликів так, щоб не руйнувати бджолиних гнізд. Умів він і з вощиною собі порадити - робив з неї свічки. Якось на широку полонину завітав Гукало-Грюкало. Від нього в усі боки неслись якісь неперервні писки, калатання, шамкотіння, гудіння, дикий рев, грюканина, тарахкання, гуркання, а Бортник звикся з блаженною тишею гір, зі звуками живої природи, його серце не готове було до дурного галасу. Знав дідусь стрільбу з рушниць і пістолів, проте той звук був короткий і швидко забувався, машинний звук також швидко минав, а ця какофонія не закінчувалась..." (Галина Мирослава)

"- У Херсон приїхав слон…
- Й залишився  у Херсоні?
- На пероні.
- Й досі тут?..
- Не знає як
Добираться в Гідропарк."

(Володимир Нагорняк)

"Будить сонечко:
– Та вставай уже.
Хутко ліжечко застеляй.
А ще
До водички спіши вмиватися,
До дзеркал своїх усміхатися.
Добрий ранок бажай всім, серде́нько.
Починається день твій новенький."

(Галина Мирослава)

 

"Двері неба  відчиняє, 
На видноколі плавно  лине
Журавлиний … (ключ)."

(Людмила Кибалка)