"Був собі їжак. Якось вийшов він раненько зі своєї домівки подивитися на білий світ. Вийшов та й каже сам до себе: "А піду лишень у поле — подивлюся, як там моя морква та буряки." Іде собі та пісеньку мугикає. Коли виходить із-за куща заєць. Він саме в полі оглядав свою капусту, чи велика виросла..." (з української народної казки)
"Украла собі лисичка-сестричка курочку та й біжить. Біжить та й біжить, от стала її ніч застигати. Бачить вона хатку, заходить туди, вклонилась звичайненько та й каже: "Добривечір, люди добрі!" — "Дай боже здоров'ячка." — "Пустіть переночувати!"..." (з української народної казки)
"Голодна лисиця бігла понад лісом, задерши голову вгору, приглядалася на ворон, зазівалась і впала в яму. Яма була глибока, викопана мисливцями, щоб зловити яку-небудь тваринку. Лисиця цілий день сиділа в ямі голодна, намагалася вистрибнути і ніяк не могла вибратися звідти. Уже пізно так, як у полудню пору, де не взявся козел, ішов до лісу, задерши голову. Хвостиком ворушив, борідкою потрухував, головою покивував. Побачила лисиця козла, почала його улещувати..." (з української народної казки)
"Щовечора перед Новим роком дідусь Демид навчав Андрійка щедрувати: "Щедрий вечір, хато-світлице, сійся-родися, житечку, пшенице!.." Андрійко співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, потім до дядька Юхима і сам лунко, як дзвіночок, щедруватиме. А йому за це дякуватимуть, пригощаючи цукерками, горіхами..." (Андрій М'ястківський)
Що ж записано на писанках? Що означають усі ці малозрозумілі переплетення ліній? З писанкою цікаво, бо це робота гарячим бджолиним воском, цікаво, бо пишеш знаки і символи, в які закладено конкретну інформацію. Розібратися у барвниках – теж щонайменше захоплююче. Отже, на прикладі традиційної писанки центральної України «Клиння» з’ясуємо три речі: як писати, щоб не заплутатися в тенетах орнаменту; що означає символ «клиння»; чим і в якій послідовності фарбувати писанку. Надзвичайної краси червоно-чорну писанку з Новгородківського району Кропивниччини, що має назву “Клиння”, до колекції Володимира Ястребова взяли з села Інгуло-Кам'янки. Її орнамент так і вабить око: не відразу й зрозумієш, як він побудований...
Легенда про мак (легенда Наддніпрянщини)
"Було це давно-давно, коли ще на нашу землю нападали кочівники-печеніги. В одному місті жили дуже вродливі дівчата. Хороводи водили, пісень співали. Побачили це печеніги і вирішили захопити дівчат у полон. Підстерегли вони, коли загін воїнів залишив місто і пішов у похід, та й оточили місто з усіх сторін. Зрозуміли дівчата, що їм прийшов кінець і вирішили врятуватися, втекти з міста через підземний хід. Вийшли вони на широке зелене поле і кинулись тікати до лісу..." (з легенди)
"То була тиха ніч чарівниця,
Покривалом спокійним, широким
Простелилась вона над селом,
Прокидалась край неба зірниця,
Мов над озером тихим, глибоким
Лебідь сплескував білим крилом..."(Леся Українка)
"Журавлі ключем летять
Піднебесним плаєм,
Діти радісно кричать
І довкола ну скакать
Прастарим звичаєм:Круцю, круцю, журавлі,
Ваша мати на воді!"(Іван Франко)
"Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
З Переяслава старого,
З Виблої могили,
Ще старішої... мов ті хмари,
Що за Дніпром сіли..." (Тарас Шевченко)
О
До цієї добірки дитячих віршів Анатолія Мойсієнка увійшли такі поезії: "Олесині співаночки", "Малюночок", "Струмочок", "І вишні, й мак", "Сива качечка", "Павучок-трудівничок", "Хмарка", "Голубі в метро вагони", "Весна", "Випурхнули грози", "Біля телефону", "Вітер", "Хвиля", "Снігурі", "Киця захворіла", "Про Мишка та гусака", "Кінь і слон", Дві скоромовки", "Сорока і горобець", "Соловей і солов’їха", "Перепел, перепелиха і перепелятко", "Зелен-дуб", "Спати пора".
У вересні так багато погожих тихих днів! Важко всидіти у чотирьох стінах. Як проігнорувати ясно-голубу осінь? Як відмовитися від її снажного тепла? Вересневий сонячний день треба бачити, і бачити довго-довго. Дивитися йому просто в очі. Відтак увечері усамітнюватися і писати писанки. Осінь. Час червоної барви. Гріємося біля куришки і фарбуємо писанки цезальпінією, червоним сандалом, кошеніллю, мареною. Усі ці рослини (і комаху кошеніль) можна придбати в інтернет-крамницях. Про сандал і кошеніль розповім докладніше.
Першою переможницею конкурсу "Напишіть про мене книжку!-2017» у номінації «Книжка про мене» стала Анастасія Ларенішина з Обухова Київської області. Її рукопис «Дрімучий ліс» захопив усіх учасників журі і отримав 24 бали з 25 можливих! Тож незабаром у видавництві «Фонтан казок» цей рукопис перетвориться на повноцінну книжку.
"За Сибіром сонце сходить.
Хлопці, не зівайте,
Ви на мене. Кармалюка,
Всю надію майте!.."(українська народна пісня)
Пропонуємо завершальну добірку ілюстрацій орнаментів вишивок з книги Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк "Українське народне вишивання".
"У містечку Богуславку
Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна,
Як пишная пава.
Ой в містечку Богуславку
Сидить дівок купка,
Межи ними Бондарівна,
Як сива голубка...."(українська народна пісня-балада)
"На горі дівчата
– у вишиваних сорочках –
кривий танок ведуть,
весну веселу гукають ..."(Василь Голобородько)
«Викладач має дати приклад своєму учню» - лекція владики Бориса Ґудзяка про освіту в Україні
1 вересня у Львові владика Борис Ґудзяк, єпископ Української греко-католицької церкви та президент Українського католицького університету, прочитав лекцію про виклики української освіти. Публікуємо найцікавіші моменти із лекції владики.
"Україна, як рідная мати", "Здивована Десна", "Півники на воротях", "Лунав на святі «Дзінгл бен»", "На всі мої Карпати", "Ми поряд росли із дитинства", "Ностальгія по дому" - поезії про рідний край від Геннадія Деснянського, українського поета з далекого Квебеку.
Команда волонтерів проекту "Безкоштовні курси української мови" запрошує на навчання. На сьогодні запис на курси відкрито в 12 містах. Дивіться посилання.