Публікації за тегом: Україна (Ukraine)

"Пливуть хмарини низько –
Міцні морози близько,
А проти вітру пнуться –
Снігами обернуться."

(Наталя Карпенко)

 

"Високо у небі зірка запалала,
Своїм сяйвом ясним весь світ осявала
Та й на святу землю коляду пустила,
Щоб на Святий вечір коляда ходила."

(Юлія Хандожинська)

6 січня 1938 року народився легендарний поет, борець, полум'яний син України Василь Стус. Він обрав беззавітне служіння рідному народові, йшов тернистою дорогою та приймав безкінечні удари долі. Україна була для нього серцевим болем, з якого й народжувалася його полум'яна поезія. У неймовірно важких умовах тюрми, куди його запроторили за антирадянщину, Василь Стус тримався стійко, голови не схиляв. Він усвідомлював, що за ним «стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу одстояти до загину". Так, поет знав, що загине у своїй боротьбі із тією системою, але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: "Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя...".

 

"Сьогодні Марічка дуже поспішала додому. Насилу дочекалася вона останньої години навчання в школі. Сьогодні Святий Вечір, а завтра Різдво. Марічка дуже любить Різдвяне Свято. Тоді так гарно вдома, так гарно в церкві... Мабуть, мамуся вже прилагодили Святу Вечерю. А ялинку ще вчора тато приніс знадвору й Марічка вже прикрасила її: і янголик вгорі під зіркою, і кольорові ланцюжки й золоті горішки... Тільки все якось не так весело на душі, як завжди, було в цей вечір. І тато й мама потихеньку сумують. Це теж бачить Марічка й знає чому..." (Ніна Наркевич)

 

"І в мене був свій рідний край", "Ми єсть народ", "Сонет", "Село", "Де  ви?", "Ми віримо", "Червоная калина" -  вірші Богдана Лепкого, що складають добірку поезій про Україну, рідну землю.

"Кипів борщ, юшка з грибками переверталися в горшку, як живі, і риба студилася на ґанку, як добродійка Метелицева схопилася за голову: "Ой, йой! Та же нас нині не буде до пари!" Забула "на смерть", що від останнього Святого Вечера їх родина побільшилася, бо Бобо прийшов на світ. І, як звичайно у таких непередбачених припадках, побігла до свого чоловіка. Метелиця, також, як звичайно, сидів над зшитками. Поправляв вправи з грецької мови. Хоч було зимно, прів над ними, - так багато похибок хлопці робили. А до того Метелиця спішився; хотів вбити того стоголового смока, себто виправити всі зшитки, щоб мати свята спокійні..." (Богдан Лепкий)

"Недаремно мала Галюся перед Різдвом так мамі у кухні допомагала. То горіхи лущила, то мигдаль, вибирала родзинки, била шум. А її брат Юрчик - теж: то біжить простоволосий, без духу, до крамниці, коли чогось нагло до кухні потрібно, то приготовляє прикраси і ліхтарики на ялинку. За це все Галюся дістала від мами потрошку різного тіста, мигдалю, шоколаду. І от вони обидві спекли у малій формі окремий, прегарний тортик, виключно для Галюсі. А Юрчик дістав гроші на купівлю кількох звіряток до вертепику і на електричні ліхтарики на ялинку. Серед цих робіт і радості настав день Святого Вечора. А за це, що діти були такі чемні, мама при роботі розповіла їм, як то у нас, там, на Україні, святкують..." (Олена Цегельська)

 

"Що то за предиво! В світі новина,
Що Діва Марія Сина родила.
Ой як вона породила, у ясельця положила, Пречиста Діва..."  

(українська народна колядка)

Леся Українка, Микола Вінграновський, Павло Тичина, Леонід Глібов, Анатолій Качан, Андрій М’ястківський, Микола Вороний, Олександр Олесь, Максим Рильський, Дмитро Павличко, Вадим Скомаровський, Анатолій Костецький, Грицько Бойко, Анатолій Камінчук, Платон Воронько, Ліна Костенко, Микола Воробйов, Тамара Коломієць, Павло Мовчан, Петро Мостовий, Наталя Забіла, Василь Довжик, Володимир Коломієць - відомі українські автори, чиї поезії увійшли до збірки "Ой, весела в нас зима".

 

 

 

"Нема роду переводу", "Коляда для непроданого коня", "Коляда дядькові Іванові", "Коляда в дитбудинку", "Щедрий вечір у Роздолі", "Половинка коляди", "Коляда для ведмедя", "Вертепний чорт", "Коляда для кози", "Виколядоване яйце-райце" - колядки та щедрівки, що увійшли до збірки поезій Миколи Петренка "Нема роду переводу".

Микола Леонтович - український композитор, автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору "Щедрик", "Дударик", "Козака несуть". Його обробка "Щедрика" відома у всьому світі як різдвяна колядка "Carol of the Bells".

Катя Кузякіна, яка має лише 9 років, записала незвичний кавер на композицію "Щедрик" Миколи Леонтовича.. Композиція "Christmas Eve / Sarajevo 12/24", створена рок-колективом з США "Trans-Siberian Orchestra" – осучаснена версія української пісні "Щедрик". ​Музичні критики вважають Катю надзвичайно музично обдарованою дитиною: «Вже зараз дев’ятирічна дівчинка грає складні речі як професіонал!» 

 

До збірки дитячих колядок та щедрівок увійшли: "По всьому світу", "Нова радість стала", "Добрий вечір", "Бажання по коляді, або поколядь", "Ой сивая та і зозуленька".

 

 

 

 

 

У книзі представлені колядки та щедрівки: «Ой хто, хто Миколая любить», «Поміж трьома дорогами», «Ой сивая тая зозуленька», «Ой чи є, чи нема пан господар дома?», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Щедрик-ведрик», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Темненькая нічка», «Нова радість стала», «В глибокій долині», «Ой учора ізвечора», «Щедрий вечір, добрий вечір», «Коза» (новорічна гра).

Пишемо писанку взимку і прагнемо фарбувати виключно природнім. Чим фарбувати? Пропоную мінімальний набір. Якщо потрібно отримати на писанках традиційні (тобто такі, що часто зустрічаються) кольори, достатньо взяти п'ять різних рослин: ромашку, ягоди бузини, цезальпінію, цибулиння, ягоди чорниці.

"Куди голка, туди й нитка.

Згубилась, як голка в сіні. 

Поки зерно в колоску - не засиджуйся в холодку. 

Біліє колос — давай жатці голос. 

Кисла яблуня солодке яблуко не вродить.

Від одного гнилого яблука увесь віз гниє. " 

Олесь Донченко (1902 – 1954) жив у неспокійні часи революцій та воєн. Потяг до літературної творчості виявив з дитинства. Його батько був учителем, і хлопчик зростав у атмосфері поваги й любові до книжки. Мати знала безліч народних пісень, казок та приповідок. Справила вплив на вибір життєвого шляху ще одна обставина: народився Олесь у Великих Сорочинцях – там само, де й Микола Гоголь. Батько подарував сину повне зібрання творів Гоголя, і читанням їх Олесь захоплювався. Дитячі та шкільні роки майбутнього письменника минули в Лубнах на Полтавщині. Тут він формувався як письменник, тут пройшли і його останні роки життя.

13 грудня 1877 року народився Микола Леонтович - композитор, збирач музичного фольклору. Микола Леонтович навчався на священника, але любов до музики визначила йому іншу професію – вчителя музики. Всю свою педагогічну діяльність він присвячував утворенню хорових колективів серед учнів, збиранню музичного фольклору.

"Їхали раз зимою пан і мужик в ліс по дрова. А було дуже холодно, морозно, то обидва лаялись. "От проклятий мороз", - каже пан, кутаючись у хутро. "От проклятий мороз, бодай ти сказився!" - каже й мужик, щулячись у старій кожушині. А шляхом гуляли собі старий Мороз і молоденький Морозенко. "Е, - каже Мороз, - як вони мене лають! Треба ж їх провчити!" Як заходився старий Мороз біля пана, так той і коміра підіймав, і полами загортався, - ні, таки дойняв лютий Мороз. Ледве-ледве пан додому добрався. А Морозенко подався до мужика та й собі почав його пробирать: то за комір лізе, то дірочку в кожушині знайде. А мужик приїхав у ліс, витяг сокиру та як почав рубати, то й упрів та й скинув кожуха..." (українська народна казка)

"Були собі дід та баба. От раз у неділю бабка спекла пиріжків з маком, повибирала їх, поскладала в миску та й поставила на віконці, щоб прохололи. А лисичка бігла повз хатку та так нюхає носом; коли чує — пиріжки пахнуть. Підкралась до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторненько та й подалась. Вибігла в поле, сіла, виїла мачок із пиріжка, а туди напхала сміттячка, стулила його та й біжить...." (українська народна казка)