"З усіх кінців світу сходились віруючі до Матері Божої, щоб розділити з нею радість Воскресіння Христового. З далекого Єгипту, Киринеї, Фригії й Мідії, з Греції й Риму йшли вони курявими дорогами, славлячи Воскреслого. За прикладом Марії Магдалини багаті і бідні, вільні й раби вітали Пречисту Діву червоним яєчком: "Христос воскрес!" "Воістину воскрес!" — і святе благословіння спадало на них. Аж ось наблизилась до Святої Матері молода дівчина. "Христос воскрес!" — привіталась і, схиливши коліна, подала яйце. Немов дорогоцінний камінь засяяло воно на святій долоні. Всі кольори веселки переплелись на ньому в чарівному візерунку..." (Ольга Горянка)
"Кольори весни", "А за весною - літо наступає", "Спасибі, осінь, за твої щедроти", "Знов діждались ми зими" - чотири цикли поезій про усі пори року складають поему Марії Познанської "Всьому свій час".
Великодні легенди
До цієї добірочки увійшли такі легенди: "Поки люди пишуть писанки - диявол безсилий", "Писанки з каміння", "Дяка доброму чоловікові", "Звідки взялися писанки", "Країна-писанка", "Стара пальма", "Як Мати Божа оживила джерело", "Оповідання про писанки" (давнє повір'я), "Благорозсудливий розбійник", "Білий ромен" та інші.
Розписувати жовте яйце складно, бо при тім погано видно, куди вести писачок. Ще важче розписувати червону крашанку. Писанки з червоними лініями орнаменту – вкрай рідкісні. До кольорових таблиць каталогу Сергія Кульжинського вміщено одну таку: це червоно-чорний сорококлин. Писанка – білоруська. Наважилися? Тоді запалюймо свічку і берімо писачок!
Люблю цей орнамент за його симетричність. Як і сорококлин, він має багато варіантів і різні назви – Ломаний хрест (бол. Чупен крест), Хрести, Ластівчині хвостики… У каталозі Кульжинського, куди вміщено всі писанки з колекції Володимира Ястребова, назву цієї конкретної писанки, яку ми писатимемо, знайти важко, є там із цим плутанина. Походження її теж важко визначити, імовірно – це одеський зразок. Менше з тим. Подивімося ось на ці три писанки: бессарабську рожеву, подільську та київську. Орнамент один, а скільки мотивів!
Оксана Аннич: душевні поезії про сучасне
Молода поетеса зі Львова Оксана Аннич пише вірші про сучасне: про Україну, про війну на сході, про долі друзів, про те, що хвилює та болить... Читаймо, слухаймо, співпереживаймо, замислюймося...
Читаймо дитячі вірші української поетеси Тетяни Строкач: поезії про маму, про війну, віршовані загадки про зиму та весну, загадки про пори року, поезії, присвячені народним святам та інші.
"З сивої давнини дивишся ти, Тарасе,
Сумно нахиливши чоло, на життя наше.
Але повір мені, батьку, пісню ще не доспівано,
Дорогу до щастя ой ще не зміряно...."(Валентина Кундель)
Вкотре з великим інтересом звертаємося до колекції писанок краєзнавця і науковця Володимира Ястребова. Особливість своєї колекції Володимир Миколайович вбачав у болгарських і молдавських зразках. У цьому дописі розглянемо докладніше красуню-писанку «Крестовца». Пишуть її не по білому яйцю, як звичайно, а по жовтому. Такі писанки – з жовтими лініями основи – трапляються, але рідко. Ще рідше зустрічаються зразки на червоній основі.
"Вітчизно наша горда, мужня й славна,
Ти славилась в боях уже віддавна!
Твої герої гинули за волю,
Шукали правди, здобували долю,
І хоч в ярмі, та духом Ти невгнута.
І як же нам тепер Тебе забути!А зберегти чуття шляхетне й, Боже,
Хай нам Пречиста Діва допоможе!" (Іванна Савицька)
"Розстелені на аркуші рядки,
Написані із горіччю на серці...
Їх зможуть зрозуміти ті батьки,
У кого діти мертві..."
(Оксана Аннич)
У березні 2018 року вийшла друком книга, написана відомою українською майстринею-писанкаркою Іриною Михaлевич, - прaктичний порaдник «Фaрбувaння писaнки. Природні бaрви». Першa презентaція порaдникa відбудеться 17 березня в Олексaндрії (Кропивниччина) - в місті, де майстриня мешкає. Презентaції пройдуть тaкож в aрт-студії в Хaркові, в бібліотеці імені Вaсиля Симоненкa тa музеї Івaнa Гончaрa у Києві, в етно-гaлереї в Тернополі, у музеї писaнки в Коломиї. У Кропивницькому відбудуться дві презентaції в один день – 12 квітня – у мистецькому відділі нaукової бібліотеки імені Дмитрa Чижевського тa в художньому музеї. Зa словaми Ірини Михaлевич, перший нaклaд розійшовся миттєво. Наразі майстриня приймає замовлення від читачів, які хочуть придбати книгу, на своїй сторінці ФБ. Книги будуть відправлені бажаючим після виходу з друку другого накладу порадника.
Володимир Нагорняк. Поезії про Україну
"Україно моя", "Земля, освячена Тарасом", "Я з цих країв", "Барвінок", "Осколки серця" - вірші з книги Володимира Нагорняка "Український рік".
"Війна". Вірш Оксани Аннич
"О, Боже, глянь, як наша Україна
Припала ворогові на коліна!
Жорстоко наш народ вбивають,
Із рідної землі невинних проганяють..."
(Оксана Аннич)
Серед писанкарських орнаментів переважають космогонічні. Меншу, але теж чисельну групу становлять рослинні символи. Та чи на всіх писанках із «рослинними» назвами справді зображено рослинні символи? Дізнаємося разом.
Усі небайдужі запрошуються на персональну виставку художника Василя Гелетка "Стежками Тараса", яка триватиме у будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві (пров. Шевченка, 8а) до 27 лютого 2018 року.
Великодні поезії від Тетяни Винник
«Писанка», «Великдень», «День Великий», «Великоднiй Hiжин» - вірші Тетяни Винник, що увійшли до цієї добірочки дитячих поезій про Великдень.
Історія людства – багато в чому історія кривавих баталій. Переділ державних кордонів, бучні королівські шлюби та найбільші зради часто прописані в ній не людською мовою, а бряжчанням зброї: від найдавніших стріл та гаківниць до найсучасніших «Градів» та «Буків». Військова історія найчастіше ділить учасників битв на переможців і переможених – така, здавалося б, проста й безхитрісна діалектика: комусь – лавровий вінок, а комусь – вороння. Проте вінок далеко не завжди означає звитягу, а чорний ворон – неславу й забуття. Хід битви вирішується безпосередньо на полі, а от історична оцінка – справа набагато складніша. Тут уже право голосу мають і совість, і честь, і пам’ять – фактори вже не так військові, не так історичні, як суто цивілізаційні, суто людські. Ось чому 300 спартанців царя Леоніда овіяні світовою славою. Ось чому подвиг кількасот «крутян» досі надихає українців.
Вірші для дітей від Наталі Карпенко
Пропонуємо почитати діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу – про усе, що нас оточує. Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо і насолоджуймося!
"Україна", "Батьківщина", "Волошкова Україна", "Барвисті перевесла", "Берегиня душі", "Українська краса", "Любіть свою Вкраїну!", "Ми – вільні!", "Одна Україна", "Моя Україна", "Українкою я народилась", "Емігранти", "Мій рідний край", "Рідний край, моя ти сторона", "Подільський край", "Краплина на карті", "Моє рідне село", "Тут все моє!", "Мої журавлі", "Дитинства дні", "Пам’ять про село", "Дитинство у вінках", "Бентежить душу батьківська земля", "Я – українка!", "А Україна в нас – одна", "Назавжди наша Батьківщина", "Хай квітне сонях під вікном", "Намалюю свою Україну", "Україну збережемо", "У ріднім краї", "Де ще є таке, як в Україні?" — поезії Юлії Хандожинської, які увійшли до циклу віршів про Батьківщину "Я – українка".
