Людмила Кибалка. Поезії про рідну землю
"Моя рідна земля", "Казка світанкова", "Стежка", "Вiтчизно моя", "Просинь", "Проміння", "Чудесний витвір" — такі поезії увійшли до красивої добірки віршів по Україну від нашої сучасниці — киянки Людмили Кибалки.
Країна, в якій створили найбільший у світі літак, в якій є найдовший у світі музичиний інструмент, яка має найбільші запаси солі в Європі - це все наша Україна. Мультсеріал "Це - наше, і це - твоє" у легкій, яскравій і дотепній формі розповідає юним глядачам про здобутки і досягнення, якими пишається вся країна, і якими вони можуть також пишатися. У першій частині добірки дивіться мультфільми і фарбуйте розмальовки про заповідник Асканія-Нова, про гіпсову печеру, мапу, гасову лампу, сіль, шлях із варягів у греки.
"Це - наше, і це - твоє" - коротенькі мультфільми, які розповідають цікаві факти про нашу країну. У другій частині добірки дивіться мультфільми і фарбуйте розмальовки про рамкові вулики, літак "Мрія", співочі тераси, чорнозем та трембіту.
Блог письменника Володимира Даника
Володимир Даник – поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович – член Національної спілки письменників України, двічі лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р., 2019 р., 2021 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.
До добірки літописних оповідань з «Повісті минулих літ» у переказі Віктора Близнеця увійшли такі: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».
"Любилися дівчина з хлопцем. Та дівчина була царського роду, а хлопець — з бідної сім’ї. От довго зустрічалися вони тайком і якось наважилися просити в царя благословення на шлюб. Але батько дуже любив свою дочку, бажав їй щастя й заможного життя, тому не хотів віддавати за бідного. Однак доньці відмовити не міг — дуже вже вона плакала, благаючи не ламати її долі, не позбавляти щастя з коханим. Тому батько буцімто погодився, а сам потай підшукував доньці багатого хлопця. Донька день у день питає: "Коли, тату, призначите весілля?" А батько їй: "Скоро, скоро. От уже шиють тобі весільну сукню із серпанком, посаг готують." Незабаром дівчина відчула, що батько щось лихе має на думці. Вона пішла на берег моря, сіла й зажурилась..." (з української легенди)
"Колись на нашій землі була величезна рівнина, кінця-краю якій не було видно, укрита шовковистими травами, вічнозеленими смереками та ялинами, могутніми буками і яворами, берестами й тополями. Долиною текли потічки та річки, багаті на форель та іншу дрібну й велику рибу. Володарем долини був велетень Силун. Коли він ішов, від його кроків здригалася земля. Розповідають, що Силун добре розумівся на ґаздівстві, мав безліч усякої худоби. Череди корів і волів, отари овець, табуни коней, стада буйволів і свиней паслися на толоках, бродили лісами. А птиці!.. На широкій долині слуги обробляли землю, вирощували хліб, за худобою доглядали, птицю годували. Люди мучилися, від зорі до зорі трудилися, багатство примножували, та не собі, а Силунові..." (з української легенди)
"Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний, і щасливий."(Наталка Поклад)
23 серпня 2004 року на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки Незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України Указом Президента України було встановлено відзначати щорічно День Державного Прапора України. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменням українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства. В усі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованих святинь. Прапор символізував єдність земель і племен. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї Батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів.
"Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, баба їм щонеділі нові білі сорочки дає, а дурника всі лають, сміються з нього, а він, знай, на печі у просі сидить, у чорній сорочці. Як дадуть, то й їсть, а ні, то він і голодує. Аж ось пройшла чутка, що так і так, прийшов такий царський указ, щоб зібралися до царя всі на обід, і хто зробить такий корабель, щоб літав, і приїде на тім кораблі, за того цар дочку віддає. Розумні брати й радяться: "Піти б, то, може, там де наше щастя закотилося!" Порадились, просяться в батька та в матері: "Підемо ми,— кажуть,— до царя на обід: загубити нічого не загубимо, а може, там де наше щастя закотилося!.." (українська народна казка)
"Ох" – українська народна казка про парубка, який переміг лісового царя Оха.
"Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна."(Ігор Січовик)
8-річний львів’янин Олексій Карвацький здобув три медалі на шаховому чемпіонаті Європи серед дітей. У активі юного шахіста дві «бронзи» та одне «срібло». Але шахи – не єдине захоплення Олексія. До прикладу, хлопчик уподобав ментальну арифметику соробан. Також любить складати пазли на кілька тисяч деталей, розфарбовувати картинки і читати. Окрім того активний хлопчак полюбляє ігри на свіжому повітрі, зокрема футбол. До якого залучає всю сім’ю. Рідні дуже ним пишаються.
"Я не боюсь ще й ще раз повторювати: турбота про здоров’я — це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежать іхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили. Якщо виміряти всі мої турботи й тривоги про дітей протягом перших 4 років навчання, то добра половина їх — про здоров’я. Турбота про здоров’я неможлива без постійного зв’язку із сім’єю. Переважна більшість бесід з батьками, особливо в перші 2 роки навчання дітей у школі — це бесіда про здоров’я малюків. Я пояснював батькам, що їхнім дітям не задаватимуть домашніх завдань. Правила й визначення діти запам’ятовуватимуть (заучуватимуть) на уроці. Дома учням треба виконувати головним чином вправи, мета яких — сприяти глибокому осмисленню матеріалу..." (Василь Сухомлинський)
Шовковиця – солодка, корисна, проганяє безсоння, зміцнює імунітет, рятує від втоми. А ще ця ягода добре фарбує писанки, відкриває літо. Особлива ягода. Для фарбування підійде чорна шовковиця. Багато зривати не треба, достатньо й однієї жмені. Шовковиця дає темні барви. Її можна поєднувати з іншими барвниками, накладати на жовте тло й отримувати зелені кольори. Та все ж, як на мене, шовковиця виглядає більш принадною, коли залишається на білому полотні сама самісінька...
У липні 2018 року 13-річний Богдан Луц повернувся до Львова зі славою. Він узяв друге місце на світовому конкурсі скрипалів «Piccolo Violino Magico», який відбувся в Італії. На конкурсі юний скрипаль виконав подвійний концерт Баха з одним із членів журі.
"Заплету в усмішку сонечко,
А у коси - небо синє.
Побіжу там, де колоситься
В полі жито, ніби хвилі.
Вітерець грайливо бавиться,
Колосочками гойдає,
І немає в світі кращого
І гостиннішого краю!"(Юлія Хандожинська)
"Я так свій край люблю несамовито -
Сади квітучі, вишиті луги,
Де кольорів весною, мов налито,
В цвіту черемхи сквери й береги."(Тетяна Лісненко)
Ромашка - найнадійніший, найстійкіший, найсимпатичніший писанкарський барвник. Ромашка лікарська зацвітає наприкінці травня, і тоді на землі з'являється безліч сонць) Крім усіх переваг, ромашковий барвник - це ще й надійний і чудовий ґрунт. З ним спокійно працювати, на нього впевнено ляже будь-яка наступна барва. У цьому дописі ми розглянемо покрокові фото створення традиційної писанки Середньої Наддніпрянщини. Першим барвником, в якому фарбуватимемо нашу писанку, буде саме ромашка.
Володимир Ястребов. Завдяки цьому науковцю-етнографу ми тепер маємо уявлення, які писанки писали у центральній частині України. У жодних інших колекціях зразки з Середньої Наддніпрянщини не представлені. Ім'я Володимира Ястребова перебуває в одному ряду з такими іменами, як Михайло Драгоманов, Микола Сумцов, Хведір Вовк, Дмитро Яворницький. Народився майбутній науковець в сім'ї священика в селі Крива Лука Самарської губернії. Навчався в Одесі в Новоросійському університеті на історико-філологічному факультеті. Після університету переїздить до Єлисаветграда (нині місто Кропивницький), де стає викладачем історії в земському реальному училищі. Там він створює музей старожитностей, своїх учнів залучає до етнографіних досліджень та археологічних розкопок.
