"Вітчизно наша горда, мужня й славна,
Ти славилась в боях уже віддавна!
Твої герої гинули за волю,
Шукали правди, здобували долю,
І хоч в ярмі, та духом Ти невгнута.
І як же нам тепер Тебе забути!А зберегти чуття шляхетне й, Боже,
Хай нам Пречиста Діва допоможе!" (Іванна Савицька)
"Розстелені на аркуші рядки,
Написані із горіччю на серці...
Їх зможуть зрозуміти ті батьки,
У кого діти мертві..."
(Оксана Аннич)
У березні 2018 року вийшла друком книга, написана відомою українською майстринею-писанкаркою Іриною Михaлевич, - прaктичний порaдник «Фaрбувaння писaнки. Природні бaрви». Першa презентaція порaдникa відбудеться 17 березня в Олексaндрії (Кропивниччина) - в місті, де майстриня мешкає. Презентaції пройдуть тaкож в aрт-студії в Хaркові, в бібліотеці імені Вaсиля Симоненкa тa музеї Івaнa Гончaрa у Києві, в етно-гaлереї в Тернополі, у музеї писaнки в Коломиї. У Кропивницькому відбудуться дві презентaції в один день – 12 квітня – у мистецькому відділі нaукової бібліотеки імені Дмитрa Чижевського тa в художньому музеї. Зa словaми Ірини Михaлевич, перший нaклaд розійшовся миттєво. Наразі майстриня приймає замовлення від читачів, які хочуть придбати книгу, на своїй сторінці ФБ. Книги будуть відправлені бажаючим після виходу з друку другого накладу порадника.
Володимир Нагорняк. Поезії про Україну
"Україно моя", "Земля, освячена Тарасом", "Я з цих країв", "Барвінок", "Осколки серця" - вірші з книги Володимира Нагорняка "Український рік".
"Війна". Вірш Оксани Аннич
"О, Боже, глянь, як наша Україна
Припала ворогові на коліна!
Жорстоко наш народ вбивають,
Із рідної землі невинних проганяють..."
(Оксана Аннич)
Серед писанкарських орнаментів переважають космогонічні. Меншу, але теж чисельну групу становлять рослинні символи. Та чи на всіх писанках із «рослинними» назвами справді зображено рослинні символи? Дізнаємося разом.
Усі небайдужі запрошуються на персональну виставку художника Василя Гелетка "Стежками Тараса", яка триватиме у будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві (пров. Шевченка, 8а) до 27 лютого 2018 року.
Великодні поезії від Тетяни Винник
«Писанка», «Великдень», «День Великий», «Великоднiй Hiжин» - вірші Тетяни Винник, що увійшли до цієї добірочки дитячих поезій про Великдень.
Історія людства – багато в чому історія кривавих баталій. Переділ державних кордонів, бучні королівські шлюби та найбільші зради часто прописані в ній не людською мовою, а бряжчанням зброї: від найдавніших стріл та гаківниць до найсучасніших «Градів» та «Буків». Військова історія найчастіше ділить учасників битв на переможців і переможених – така, здавалося б, проста й безхитрісна діалектика: комусь – лавровий вінок, а комусь – вороння. Проте вінок далеко не завжди означає звитягу, а чорний ворон – неславу й забуття. Хід битви вирішується безпосередньо на полі, а от історична оцінка – справа набагато складніша. Тут уже право голосу мають і совість, і честь, і пам’ять – фактори вже не так військові, не так історичні, як суто цивілізаційні, суто людські. Ось чому 300 спартанців царя Леоніда овіяні світовою славою. Ось чому подвиг кількасот «крутян» досі надихає українців.
Вірші для дітей від Наталі Карпенко
Пропонуємо почитати діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу – про усе, що нас оточує. Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо і насолоджуймося!
"Україна", "Батьківщина", "Волошкова Україна", "Барвисті перевесла", "Берегиня душі", "Українська краса", "Любіть свою Вкраїну!", "Ми – вільні!", "Одна Україна", "Моя Україна", "Українкою я народилась", "Емігранти", "Мій рідний край", "Рідний край, моя ти сторона", "Подільський край", "Краплина на карті", "Моє рідне село", "Тут все моє!", "Мої журавлі", "Дитинства дні", "Пам’ять про село", "Дитинство у вінках", "Бентежить душу батьківська земля", "Я – українка!", "А Україна в нас – одна", "Назавжди наша Батьківщина", "Хай квітне сонях під вікном", "Намалюю свою Україну", "Україну збережемо", "У ріднім краї", "Де ще є таке, як в Україні?" — поезії Юлії Хандожинської, які увійшли до циклу віршів про Батьківщину "Я – українка".
До чудової збірочки поезій Тетяни Виник увійшли такі вірші: «Весна», «Пiдсніжник», «Сонце», «Моя матуся», «Тато», «Синій світ», «Тіння», «Секрет», «Художник», «Вечір», «Неслухняні черевики», «Слон і дзеркало», «Пісенька лісових грибів», «Осінь», «Покрова», «Синичкa», «Сон», «Миколай Чудотворець», «Лист до Святого Миколая», «Метелиця», «Буває», «Іній», «Снігурі», «У Святвечір», «Вертеп», «Бiлий янгол», «Колядка», «Йде Рiздво по Hiжину», «Родивсь Христос!», «Щедрий вечір», «Засівка», «Водохреща», «Добро i Зло», «Моя родина», «Вишиванка», «Їде потяг повз Карпати», «Сіячі», «Писанка», «Великдень», «Великоднiй Hiжин».
12 січня - день народження основоположника практичної космонавтики, відомого українського вченого у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктора Сергія Корольова. Цей легендарний житомирянин є прикладом того, що при бажанні можна «дотягнутися до зірок». Вченому довелось пройти ув’язнення у ГУЛАГУ та захворіти тифом, який зробив його інвалідом на все життя, але попри це Корольов не відмовлявся від амбіційних мрій, які здавались на той час нереальними.
Повісті Григора Тютюнника
Повісті Григора Тютюнника: "Облога", "Климко", "Вогник далеко в степу".
"Зародила горобинка –
До снігів великих взимку.Дуб на жолуді багатий –
Люту зиму будем мати."(Наталя Карпенко)
Наталя Карпенко. Літні прикмети у віршах
"П’є веселка воду –
На стійку негоду,
А як вмить розтане –
Всюди ясно стане."(Наталя Карпенко)
"Повернулися граки –
Сніг сховався у грядки.
Чути пісню журавля –
Час засіяти поля."(Наталя Карпенко)
"Пливуть хмарини низько –
Міцні морози близько,
А проти вітру пнуться –
Снігами обернуться."(Наталя Карпенко)
Різдвяна пісня "Коляда" - текст та ноти (слова Юлії Хандожинської, музика Миколи Ведмедері)
"Високо у небі зірка запалала,
Своїм сяйвом ясним весь світ осявала
Та й на святу землю коляду пустила,
Щоб на Святий вечір коляда ходила."(Юлія Хандожинська)
6 січня 1938 року народився легендарний поет, борець, полум'яний син України Василь Стус. Він обрав беззавітне служіння рідному народові, йшов тернистою дорогою та приймав безкінечні удари долі. Україна була для нього серцевим болем, з якого й народжувалася його полум'яна поезія. У неймовірно важких умовах тюрми, куди його запроторили за антирадянщину, Василь Стус тримався стійко, голови не схиляв. Він усвідомлював, що за ним «стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу одстояти до загину". Так, поет знав, що загине у своїй боротьбі із тією системою, але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: "Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя...".
