Публікації за тегом: Україна (Ukraine)

Минув піст, ми зустріли Свято Свят! І тепер радісно при зустрічі вітаємо одне одного словами “Христос Воскрес!”, “Воістину Воскрес!”. Прийшов квітень! Найкрасивіший та найпримхливіший місяць року. Відтепер біля наших осель ростуть, шукаючи сонця, багато свіжих рослин. Передсвяткові клопоти позаду, тож з'явився час випробувати свіжі рослини в дії.

Виставка витинанок "Райце" авторства Дар'ї Альошкіної, що дарувала радість і натхнення львів'янам та гостям міста, закінчує свою роботу. Але ще маєте 2 дні, щоб встигнути побачити шедеври мистецтва витинанки. Виставка працюватиме до 22 квітня 2017 року (9.00 - 20.00) на площі Ринок, 13, у Львові.

 

Повiсть-казка українського письменника Володимира Рутківського "Гостi на мiтлi" вчить чесностi, справедливостi, бережливому ставленню до природи. У цьому фантастичному творі поряд iз сучасними школярами дiють персонажi iз народних  казок.  Читаємо або завантажуємо повість-казку на ваші ґаджети.

Поезії до Різдва Христового від Богдана-Ігоря Антонича зі збірки "Три перстені": "Різдво", "Коляда".

«18 квітня 2017 року відзначив свій ювілей шляхетний і мудрий лицар української дитячої літератури Володимир Рутківський. Лише шляхетний лицар, який мислить мудро та зважено, здатен творити Літературу, якою захоплюватимуться і діти, і дорослі не одне десятиліття. Книжки Володимира Рутківського не належать до модних, які виринають нізвідки, швидко читаються і незабаром зникають із пам’яті. Це література, про яку знають і шанують батьки, а сьогодні з задоволенням читають сучасні діти.» (Тетяна Стус, Ольга Купріян, Анастасія Музиченко, Анна Третяк, Галина Ткачук)

 

17 квітня - день народження американського вченого, етнічного українця Любомира Романківа. Це ще один наш співвітчизник (крім Стівена Возняка, – ред.) без якого існування найбільш успішної корпорації в історії було б неможливим. У 1962 році Любомир Романків розробив для IBM перші в світі магнітні головки, для запису інформації. Технологію придбала компанія Apple і незабаром представила свій перший настільний комп’ютер. Попри постійне проживання у США, Любомир Романків дуже добре розмовляє українською мовою і майже щороку відвідує Україну. Він вручає премії молодим українським вченим і подорожує країною. Також він надихає тим, що в уже доволі поважному віці залишається активною і молодою в душі людиною.

Символ "пшениця" на писанках - це символ Воскресіння Господа Нашого Іісуса Христа. Тож пишімо цей символ, зображуймо його частіше. Фарбувати писанку рослинними відварами цікаво, захоплююче, інтригуюче. Вони часто бувають натхненням у роботі. Готуємося, пробуємо, тренуємося, підбираємо такі барвники, які нас не розчарують. Фарбування писанок крок за кроком: засушена ромашка - і писанка жовта; цезальпінія (пару хвилин) - і писанка жовто-гаряча; цезальпінія (півгодини) - і писанка рожева, червона, коралова; морожені ягоди бузини (пару хвилин) - і писанка коричнева, вишнева; морожені ягоди бузини (хвилин 20) - і писанка чорна. Ромашка - цезальпінія - ягоди бузини - це один з можливих варіантів компонування натуральних барвників, компонування "що за чим". Не змішування. Під словом компонування я маю на увазі послідовність використання барвників у певному порядку. Не забуваємо про квасці - це активатор для багатьох природних барвників. Без дрібки цієї протрави не обійтися.

Коли в нас виникає бажання написати писанку, ми відшукуємо традиційні зразки і відтворюємо за ними вподобаний орнамент. Щедрим натхненням можуть зарядити писанки, які походять з села Суржа, що на Поділлі. Унікальна річ! З цього села збереглася сорок одна писанка. Одна з них має біле тло. Відтворюймо традиційні писанки! Заряджаймося натхненням!

11 квітня 2017 року в обласному художньому музеї міста Кропивницький напередодні Великодня у залі сакрального мистецтва було презентовано виставку писанок Ірини Михалевич «Живі барви писанки». На виставці представлені писанки, які пані Ірині вдалося створити протягом 2014 - 2017 років. Писанки було пофарбовано такими натуральними барвниками, як цвіт бузини, листя горіха, ягід шовковиці, чорниць, бузини, квітів сафлору, мальви, безсмертника, ромашки, комахи кошеніль, сандалу, цезальпінії. В рамках відкриття виставки було проведено презентаційний майстер-клас з писанкарства (фарбування природним барвником — ягодами бузини). Виготовлені писанки стали гарним подарунком дітлахам до наступаючого свята — Світлого Христового Воскресіння.

 

Україна цьогоріч уже утретє перемогла на Європейській математичній олімпіаді серед дівчат. Оля Шевченко та Аліна Гарбузова з Харкова, Аліна Ян і Юлія Здановська з Києва набрали загалом 126 балів і посіли перше загальнокомандне місце серед команд з 44 країн світу. Цьогоріч математичні змагання провели у місті Цюрих (Швейцарія). А Ольга Шевченко, 11-класниця з харківської гімназії №45, стала переможницею олімпіади, розділівши перемогу з Куі Куі із США, розв'язавши усі задачі правильно.

 

Всі види народного мистецтва України унікальні. Проте писанкарство — особливе. Ми це можемо сказати напевне, бо писанка є символом Свята Свят - Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа. Писанки кладуть до святкового кошика, щоб освятити і потім розговітися ними після строгого посту. Писанками прикрашають аналої в храмі, їх кладуть біля ікон, прикрашають оселі і дарують рідним та близьким. Отож, хочеться написати якнайкращі писанки, щоб сяяли вони чистими та м'якими барвами. До весняного писанкування краще готуватися з літа-осені. Слід вчасно зібрати і заморозити ягоди шовковиці, чорниці, бузини, насушити ромашки та безсмертника, назбирати цибулиння.

Читаймо продовження повісті-казки Володимира Рутківського "Гості на мітлі" (від розділу "Втеча" – до кінця твору). 

Літературна доля Володимира Рутківського — незвична. Він не належить ні до тих, кого вона пестила у часи розквіту життєвих сил, ні до тих, про кого заговорили вже по смерті. Як там у Ліни Костенко: „Бо слава – це найкраща жінка, що на могилу квіти принесе”. Ні, слава прийшла раніше. Доля таки всміхнулася 73-річному письменникові з Одеси. Про нього заговорили, його книжки враз стали відомими, критики внесли його до літературного канону дитячої літератури.

Уся величезна спадщина Тараса Григоровича Шевченка — поезія, проза, щоденник, — все насичене великою любов'ю до знедолених. Це був великий народний поет і мислитель. Природа, жива людина, жива реальність були основою творчості Шевченка. Невичерпним джерелом його сюжетів було життя українського народу. Уся творчість Шевченка показує, що він стояв на вершині тодішньої передової культури. Він є основоположником нової української літератури. Читайте про життя Кобзаря у повісті Оксани Іваненко «Тарасові шляхи». 

Серед великодневих свят чи не найцікавіше відзначали другий день. У різних регіонах він мав свої іменні назви: Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок. На Слобожанщині це був день Богородиці. Понеділкові обряди розподіляються на два окремих дійства: так звані христосувальні обходи («нести калача»), що й дало назву Волочильного понеділка, та обливання водою — Поливальний понеділок. Якщо перший обряд якоюсь мірою позначений церковним впливом, то другий — лише дохристиянськими віруваннями. (Василь Скуратівський)

 

 

Великдень — Свято воскресіння Ісуса Христа. Відзначається він у першу неділю після весняною рівнодення. У неділю всі рушають до церкви на службу, святять паски, яйця. Поздоровляюють і христосуються. При христосуванні цілуються, обмінюються писанками і кажуть так:  "Христос воскрес!" "Воістину воскрес!"

 

 

 

 

Близиться Свято Свят — Світле Воскресіння Христове! Одним із символів Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа є писанка. Її виготовляють протягом Великого посту для окраси храмів, оселі і для святкового кошика. Найперше пасхальне яйце Свята рівноапостольна Марія Магдалина принесла римському імператору Тіберію зі словами "Христос Воскрес!". Тіберій не повірив і сказав: "Цього не може бути, так само, як і це біле яйце не може зараз стати червоним". Як тільки імператор промовив ці слова, яйце стало червоним. Ми звикли і крашанку, і писанку фарбувати харчовими магазинними барвниками. Сьогодні ми пропонуємо вам звернутися до натуральних барвників і спробувати у фарбуванні трави, ягоди, квіти, які виросли на нашій землі і є безпечними. Це не новомодні тенденції, а повернення напівзабутого. Адже до XIX століття для виготовлення барвників у писанкарстві майстри використовували виключно природну сировину.

Обираємо перевірені насичені джерела стійких кольорів для писанок: свіжі березові сережки або засушені квіти ромашки; цибулиння або стружка цезальпінії; ягоди чорниці, бузини, шовковиці.

Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве Чорнобаївського району на Черкащині у родині вчителів. Ріс, як сам зазначав: «звичайним «окупаційним» хлопчиком, як і всі українські дітлахи, чиї батьки пішли на війну» . Та на відміну від багатьох, у його дитинстві були не лише воєнне лихоліття, краса землі чи радість добре зробленої роботи, а й таїна старезної книжкової шафи посеред шкільного коридору, звідки тихцем цупилося все, що пролазило у таємну діру — від Маяковського до німецькомовних ілюстрованих видань, від «Шхуни «Колумб» Миколи Трублаїні до грубого тому казок усього світу про відьом, що його Володя з Вітьком (брат письменника — Н. М.) «вилучили» зі шкільного обігу та зачитали до дірок» . Був Шевченко, виспіваний мамою та стократ перечитаний уголос. Був козацький давній рід, посталий у рисах мовчазного могутнього материного батька, котрий невпинно трудився, не полишав Бога та знався зі «своїми» партизанами. Була й бунтівна польська батьківська кров, що так ясно проступала у хлопцеві вродженим гонором і затятою вимогливістю до себе та світу.

"З давніх-давен існує в нас на Україні повір’я, що на Великдень, під час сходу, сонце «грає». «Великдень — таке велике свято, що й сонце гуляє, сказано бо: все радується і на небі, і на землі. Як йдеш з обідні й дивишся, воно гуляє: парости по ньому, наче хто мотає туди й сюди». На Гуцульщині кожен, побачивши сходяче сонце, побожно здіймає накриття голови і, звернувшись обличчям до сходу, віддає йому глибокий поклін, хреститься і шепче слова молитви: Слава тобі, Господи, за личенько твоє Господнє, що ся показало, праведне; слава тобі, просвященне!" (Олекса Воропай)