Публікації за тегом: Вірші

Сортувати:    За датою    За назвою

Володимир Свідзінський. Сонцева помста. Східна легенда з книги Чудесна тростка. Художник Наталя Клочкова. "Колись у давній давнині - є в людях поговір -
Численні карлики жили серед Кавказьких гір,
Такі дрібні, що папороть здавалась їх очам 
Високоверхим деревом з розложистим гіллям.
На неї лазили вони, стинали гілочки 
І мудро будували з них хороші теремки.
І добре жити їм було. Розумні та сильні, 
Вони уміли ставити огради кам'яні, 
Стріляли з лука дичину, багато мали стад, 
Удозвіль зерна й волокна..."

 (Володимир Свідзінський)

Володимир Свідзінський. Сопілка. Віршована казка. Художник Наталя Клочкова."Був дід, і баба, і синок їх милий, 
Івасик був, чорнявий хорошень.
Він пас гусей, робив до лука стріли 
Або кував зозулею з вишень.
Була й сестра в Івасика, Олена.
Та що ж? Сестра не бавилася з ним: 
Завжди понура, заздра, потаєнна, 
Вона не знала приязні ні з ким..."

(Володимир Свідзінський)

Painting by Ann Robertson"Ти увійшла нечутно, як русалка, 
Обличчя тлінне, спущені повіки,
Вогка земля в одежі. Ти сказала, 
Глузливо усміхаючись: — А, морок, 
Морока, труд гіркий — живу сховати! — 
Я крикнув і збудився. Ніч стояла,
Ніч, повна шуму й древньої скорботи.
І плакав я вночі. Ти так далеко! 
Страшна земля в одежі... Так глибоко! 
Та сосонка, приставлена до тебе,
Та сосонка зів’яла чи живе?.."  
(Володимир Свідзінський)

 

Володимир Свідзінський. Чудесна  тростка. Збірка казок. Художник Наталя Клочкова.

 

Зміст книги:

Нанана Боселе
Сонцева помста
Сопілка

Чудесна тростка​
Кий

 

Казки класика вітчизняної літератури, одного з найбільших поетів XX століття Володимира Свідзінського друкувалися в часописах ще в 1930-ті роки, а відтак на довгі десятиліття були несправедливо забуті разом зі своїм автором. Лише в останні роки український читач наново відкриває для себе дивовижний казковий світ поезії цього «тихого генія». Сюжети одних його казок - «Сопілка», «Чудесна тростка» - знайомі всім нам, і навіть годі сказати, коли ми їх уперше почули. Інша - «Кий» - нагадує одразу кілька здавна знайомих казок, та водночас не повторює жодної з них. Натомість ще інші - «Нанана Боселе», «Сонцева помста» - вражають своєю екзотичністю, хоча водночас також мають карб тисячолітньої традиції казкотворчості. Втім, у переказі незрівнянного майстра слова всі вони набувають первозданної свіжості, ніби їх торкнулася «чудесна тростка» чарівника.

"У рідній моїй стороні
Не маю я рідного дому,
Ні саду — щоб діяти те,
Що миле й відрадне мені.
Зібрав би я в гарну сім'ю.
Дерева, і квіти, і скелі,
І плем'я, чий голос — пісні,
Любило б оселю мою..."

(Володимир Свідзінський)

 

Володимир Свідзінський. У рідній моїй стороні. Вірш. Художник Б. П. Бублик. "Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Три радості у мене неодіймані: 
Самотність, труд, мовчання. Туги злобної 
Немає більше. Місяцю надламаний,
Я виноград відновлення у ніч несу..."

Володимир Свідзінський. Кий. Віршована казка з книги Чудесна тростка. Художник Наталя Клочкова."Був дід і баба, і синів троє —
Два розумних, а третій дурень.
Як були при малім достатку,
То старший син каже до мами:
«Піду я, нене, та десь наймуся».
Спорядили його, пішов він.
Іде та й іде, коли дід назустріч —
Сам коротун, сміхотливі очі.
«Куди ти, парубче, чимчикуєш?»
- Та ось іду, чи не стану в службу..."

(Володимир Свідзінський)

 

 

 

ЗМІСТ ДОБІРКИ ЛІРИЧНИХ ПОЕЗІЙ:

«Вже хутко день. Сховався місяць...»
«Мені ти милий з давніх літ...»    
Зелені свята    
Каплиця    
«Ой красно ти, яблунько...»    
«Не вій, вітре буйнесенький...»    
«Як тебе утомить місто...»
На заліску    
На руїні    
«Буває, в час самотніх дум...»
«Так сумно тут здавалось самотою...»    
Щастя
«Як важко дихає ся ніч!..»
«Нежданий сніг упав на брость зелену...»    
«Цілий день палючий вітер...»    
Приплив     
«Вже з дерева життя мойого...»    
«Висхли, висхли ранні роси...»    
Темна    
«Весна. Розкрились небеса...»    
«Сіяє сад, від наморозі білий...»    
«Ходім туди, у ліс, на гору!..»    
«Усе в далечінь я дивлюся...»    
«У тьмі, як море, сад шумів...»    
«Моя дорога в край незнаний...»    
«Вона прийшла. Іде лісами...»    
«Люблю. Покинуто, самітно...»    
Дощ    
«Тут день — неначе сон прозорий...»
«По лісі шум, розливний шум...»    
Ранок    
На Дністрі    
«Потопало сонце за житами...»    
Гори    
«В часи давноминулі...»
«...Прощай...»     
Воріття    
«О Боже, не дай загубити ключі...»    
На заході    
Вітер    
Зима    
I.    «За гаєм, гаєм...»    
II.    «Розцвіли сніги...»    
III.    «В синій пустині...»    
«Дубовий ліс в сумній покорі...»    
«Я вгорі, над лісом...»    

 

"... Це - матері  мова.  Я  звуки  твої
Люблю,  наче  очі  дитини...
О мова  вкраїнська!..  Хто  любить  її,
Той  любить  мою  Україну."

(Володимир Сосюра)

Володимир Сосюра, біографія, життєвий шлях, творчістьВолодимир Миколайович Сосюра - один з найщиріших ліриків XX століття - увійшов у слов’янську поезію як співець любові й вічної світозміни, що злилися в єдиному понятті прекрасного, у відчутті вільного і терпкого смаку життя, якому немає кінця-краю. Майстер загадкової простоти і ясної незглибимості почувань, поет ніжний і тривожний, як надвечірнє світло, він пройшов через кілька історичних та культурних епох у житті України: від УНР до хрущовської “відлиги”. Творчість Сосюри, котрий лишив близько шістдесяти поетичних книжок, десятки поем, автобіографічну прозу, - це безмежний світ, це історія, що переживаються в любові й ненависті, радості й журбі - гостро, до сліз, до млості... Пристрасне слово поета народжується з безумовної віри в життя, що упереджує всі питання про доцільність існування особистості.

Володимир Сосюра. Осінь. Вірш"Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні."

(Володимир Сосюра)

"Вивчайте, любіть свою мову, 
як світлу Вітчизну любіть, 
як стягів красу малинову, 
як рідного неба блакить.
Нехай в твоїм серці любові 
не згасне священний вогонь, 
як вперше промовлене слово 
на мові народу свого."

(Володимир Сосюра)

Українська поезія. Володимир Сосюра. Гайдамака."Бій відлунав. І червоні знамена
Затріпотіли на станції знов.
І до юрби полонених
Сам комісар підійшов.
Аж до кісток пропікає очима.
Хлопці стоять перед ним, як мерці.
П’яно хитається смерть перед ними,
Холодно блима наган у руці..."

(Володимир Сосюра)

 

Володимир Сосюра. Васильки. Вірш зі збірки Люблю."Васильки у полі, васильки у полі,
і у тебе, мила, васильки з-під вій,
і гаї синіють ген на видноколі,
і синіє щасті у душі моїй..."

(Володимир Сосюра)

Володимир Ухач. Три патрони (збірка патріотичних віршів)

 "Моя Україна не зубожіла,
Досить стогнати!
ЇЇ вічна слава вогнем не згоріла – 
Треба лиш знати.
Моя Україна стрічає світанки
У променях бою.
В її поєдинках загоюють рани
Могутні герої.
Моя Україна не тужить,
Вона здобуває!
Хто землю осквернить, спаплюжить,
В блаженному гніві палає..." 

(Володимир Ухач)

 

Володимир Шовкошитний. Чорний лелека. Добірка віршів про Чорнобильську катастрофу"Якщо вже вижив — то живи!
Не проживай — живи на повну.
І кожен божий день наповнюй
Смарагдом свіжої трави,
Медами спілої черешні,
Коханням милої нарешті —
Хоч і до втрати голови!
Але ніколи не пливи
Безвольно вниз за течією..."

(Володимир Шовкошитний)

 

Абетка з історії України, художник Ярослав Паладій, поет Леонід Полтава"Абетка з історії України "з літерами-картинками Ярослава Паладія складається з віршів, написаних поетом Леонідом Полтавою: "Архангел", "Бандурист", "Верховина", "Гетьман", "Ґонта", "Довбуш", "Емблема", "Єдність", "Жнива", "Запорожці", "Ігор", "Їздець", "Сини", "Йордан", "Каменярі", "Лови", "Млин", "Ноти", "Ольга", "Прометей", "Родина", "Спорт", "Трембіта", "Україна", "Франко", "Хата", "Церква", "Чумаки", "Шевченко", "Щити", "Юрій", "Ярмарок", "Великдень". І в рядках лаконічних щирих віршів, і в чітких живих лініях ілюстрацій відчувається туга за рідним краєм, віра і закоханість у свій народ та його тисячолітню історію. Кожна літера цієї неповторної абетки, вибудовувана з гілок молодого дуба, нагадує читачеві образ рідної України. 

 

21 травня - День вишиванки Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки. У цей день усі українці йдучи на роботу чи навчання одягають вишиванки. У такий спосіб українці демонструють, що вишиванка – це одяг не лише на свята, адже вишиванка є генетичним кодом українців...

“Матінка Гусиня” міцно посіла належне їй місце в англомовній літературі, справляла і продовжує справляти потужний вплив на її розвиток. Вона належить до найбільш цитованих книг, рядки з неї часто використовуються в ролі епіграфів і заголовків, окремі вірші та сюжети органічно входять до складу інших літературних творів (як приклад можна навести “Алісу в Країні Чудес” і “Алісу в Задзеркаллі” Люїса Керрола).

 

Ілюстрація Нікіти Тітова."Зранену землю прикрили кульбаби,
Зранений дім потопає в садах.
Зранені душі мандрують світами...
Гнізда лелеченьки в'ють на стовпах...
Діток чекають і все виглядають
Тих, кого вигнала з дому війна,
І, так, як ми, щиро миру благають.
Мрія на всіх у нас нині одна!"

(Тетяна Строкач)

 

 


Всього:
2095
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 40
35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Ігор Римарук    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Верлібри (вірші)    Василь Шаройко    Петро Гулак-Артемовський     Наталка Поклад    Софія Майданська    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Грицько Бойко    Володимир Підпалий    Роман Завадович    Василь Герасим'юк    Анатолій Мойсієнко    Уляна Кравченко    Леонід Глібов    Абетка, літери, азбука, букварик    Олена Журлива    Богдан Лепкий    Ігор Павлюк    Наталя Забіла    Катерина Перелісна    Безконечники (вірші)    Книжковий огляд   
Топ-теми