Вірші Яни Яковенко: "Вишиванка", "Поле прокидається", "Про писанки".
Читайте вірші, присвячені Святу Різдва Христового, від знаних українських авторів: Марійки Підгірянки, Зоряни Живки, Івана Франка, Василя Слапчука, Богдана Лепкого, Марії Хоросницької, Вікторії Шупортяки, Ніни Куфко, Ганни Чубач, Йосипа Струцюка, Костянтини Малицької (Віри Лебедової), Марії Хоросницької, Миколи Вінградовського, Лесі Храпливої-Щур, Володимира Самійленка, Олесі Мамчич, Оксани Кротюк, Малковича Івана, Тетяни Строкач, Юлії Хандожинської, Уляни Кравченко, Марії Людкевич, Любові Проць, Любові Сердунич, Лідії Повх, Олекси Кобця, Св. Андрія Пінчука, Богдана Стельмаха, Дмитра Павличка, Оксани Крушельницької, Мар'яни Савки, Сергія Губерначука, Ірини Мацкової, Івана Коваленка, Юлії Забіяки, Аліси Коломієць, Наталії Римар, Анастасії Шкоп, Олени Харитонової, Наталі Орішко.
Вірші до свята Покрови Пресвятої Богородиці від українських авторів: Катерини Пасічної, Володимира Коломійця, Надії Гуменюк, Дмитра Білоуса, Олеся Лупія, Лесі Храпливої-Щур, Надії Галоковської, Богдана Чепурка, Тетяни Винник, Юлії Хандожинської.
Крім колядок і вертепів, був колись, а подекуди зберігся й досі, звичай виголошувати вірші на Різдво Христове. Виголошувати вірші ходили, звичайно, хлопці-школярі, збираючись невеличкими гуртками по 2-3 особи. Змістом різдвяних віршів були свящєнні події, про які звичайно згадує церква під час різдвяного Богослуження. Деякі з цих віршів були очевидно, частинами вертепних драм, повні тексти яких до нас не дійшли. На «вертепне» походження цих віршів указує ще й той факт, що іноді виголошувачі віршів характеризуються під пастухів, вояків царя Ірода, чорта та інших персонажів вертепних драм. Крім того, різдвяні вірші в окремих місцевостях України ще й досі називаються вертепами. Як приклад, надаються кілька різдвяних віршів зі Слобідської України.
Вірші про писанку, що написали відомі українські поети: Леся Храплива-Щур, Катерина Перелісна, Світлана Кузьменко, Леонід Полтава, Ніна Мудрик-Мриц, Володимир Таран, Леонід Глібов, Дмитро Чередниченко, Степан Жупанін, Олександр Олесь, Марійка Підгірянка, Анатолій Камінчук, Віктор Терен, Іванна Савицька, Яна Яковенко, Юлія Хандожинська, Роман Завадович, Тетяна Винник, Анатолій Крат, Наталя Карпенко.
Згідно з біблійною оповіддю, на 40-й день після свого воскресіння Христос, кілька разів з’явившись учням, вознісся на небо. На честь цієї події православною церквою встановлено свято Вознесіння Христового. У храмах виносять і ховають плащаницю, тому після Вознесіння вже не можна вітатись словами «Христос Воскрес!» Вознесіння завжди припадає на четвер. На це свято найкраще росте трава. У деяких місцевостях цього, дня «заполювали льон» — щоб добре ріс, «підносився» вгору. Випікали печиво у вигляді драбинок, на Чернігівщині та Сумщині — млинці «христові онучки», з якими ходили в поле («щоб добре росло жито») або на цвинтар — поминати померлих (щоб їхні душі вознеслися на небо). Молодь улаштовувала різноманітні забави. Вважалося, якщо на Вознесіння гарна погода, то на добрий врожай, а якщо слякотлива — на недорід.
Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки. У цей день усі українці йдучи на роботу чи навчання одягають вишиванки. У такий спосіб українці демонструють, що вишиванка – це одяг не лише на свята, адже вишиванка є генетичним кодом українців...
Поезії Галини Кирпи: "Літо вийшло надвір", "Мороз усі квіти перецілував", "Казка", "Руде лисеня", "Ніч не заблукає", "Зима з Літом стрічаються", "Питання", "Стала Осінь", "Велика Зірка і Манюня", "Всім видно яблучко", "Дощ ноги простягнув", "Небомова", "Зима пошкодувала", "Човен навесні", "Пора року Дощ", "Вечір", "Лелека боїться", "Два роки поспіль".
"Виглядало на те, що дощ вщух остаточно. Узбіччями доріг збігала, подекуди пінячись, остання вода. Хоча вдалині за забризканими хатами згуста роїлись білими суцвіттями нові хмари, день відчайдушно раз за разом підморгував сонячними променями, з усіх сил підтримуючи благословенну атмосферу в домі. У духовці пеклись паски. Орися сиділа за столом навпроти духовки, втупившись очима в журнал, привезений колись дочкою, старалась не шарудіти, аби нічим не порушити тишу, у якій мають вирости й випектись чарівні бабки. Але щойно з духовки вирвався разом з парою запах, знаний з дитинства, вона, затягнена ніжними спогадами, розмірено попливла в інший час. Згадала маму й випечені нею паски, що стояли вишикуваними, як почесна варта, під рушниками на підвіконнях, виповнюючи простір святочним духом..." (Галина Мирослава)
Великдень – одне з найособливіших, найсвітліших та найбільш очікуваних християнських свят. Кожна родина заздалегідь готується до цього дня, а одним із найважливіших його атрибутів є традиційна українська писанка. Але процес її створення має багато нюансів, без знання яких результат може і не вдатися. Тому всім, хто хоче наповнити свій великодній кошик розписаними за всіма правилами яєчками, радимо відвідати майстер-клас з писанкарства, де ви навчитеся власноруч створювати традиційну великодню прикрасу – писанку!
Гуцульський костюм для дівчинки - біла сорочка з манжетами та із застібкою спереду, спідниця з темного ситцю або сатину, світлий фартушок, червоний кептарик із цупкої тканини на підкладці, оброблений хутром. На грудях і верхній частині рукава сорочка прикрашається вишивкою або імітацією. На голові - стрічка з помпонами з яскравої вовняної пряжі.
Гуцульський костюм для хлопчика - біла сорочка, червоні або вишневі штанці, кептарик, оздоблений хутром, на підкладці із цупкої червоної тканини. Сорочка прикрашається декоративною тасьмою або вишивкою на грудях і по низу. Доповнення до костюма - широкий коричневий пояс із штучної шкіри, який щільно прилягає до фігури, на шнурівці.
"Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку
Й поясочок поміж них."
(Катерина Перелісна)
Щороку у третій четвер травня Україна святкує День вишиванки. Це свято було засновано у 2007 році студентами Чернівецького національного університету - молоддю, яка почала цікавитися традиціями свого народу і вбиратися в вишиті стародавніми візерунками сорочки. Напередодні свята журналісти подивилися, чим відрізняється традиційний одяг різних регіонів України, дізналися, як розшифровувати кольори і з'ясували, як вишивка хрестиком наблизила наступ комп'ютерної ери.
Різдвяні вірші для дітей написали такі знані українські поети: Іван Франко - "Зима. Різдво", Василь Слапчук - "Дідух", Марія Хоросницька - "Святвечір", "Кутя", Вікторія Шупортяка - "Початок", Ніна Куфко - "Різдво Христове", Ганна Чубач - "Коляда", Йосип Струцюк - "З Різдвом Христовим", Костянтина Малицька (Віра Лебедова) - "Зимова казка".
Українські народні купальські пісні: "Ой, на Івана, ой, на Купала", "Ой на городі купайлиця", "Купало", "Заплету віночок, заплету шовковий", "Наша Маринка-купалочка*", "Кругом Мариноньки ходили дівоньки", "На Івана Купала купався Йван", "Під самого Купала...", "Наше Купайло з верби, з верби", "Ой, наші хлопці-недбайливці", "Ой місяченьку, наш братику", "Ой, на Івана на Купала", "Купайло, Купайло", "У вишневому садочку".
Добірка гарних українських народних щедрівок для дітей. У збірці Ви знайдете найбільш відомі та легкі для вивчення щедрівки для дітей молодшого шкільного віку: "Щедрик-ведрик", "А в цім домку, як у вінку", "Ластівочка прилетіла", "Ой вийди, дядьку, щось тобі Бог дав", "Пане, пане господарю!".
Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок. Звичай писання писанок українцями знаний усіма слов'янами, румунами, греками, німцями, литовцями, латишами. До XIII століття писанки були знані в цілій Європі та Західній Азії. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця.
У цьому циклі статей-досліджень відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич читаймо:
Українські традиції. Історія та символіка писанки
Про історію писанки - дослідження
Аспекти семантики кольору (тези)
"Писанка "Клиння". Червоно-чорний лабіринт
Червоно-чорна бессарабська писанка
Писанка "Юрдана" з колекції Володимира Ястребова
Історія колекції писанок Володимира Ястребова
Пелагея Литвинова-Бартош і традиційні писанки Сумщини (історія та символіка писанки)
Збірка українських народних колядок для дітей та дбайливих батьків: "Ой, хто, хто Миколая любить", "Засівна", "Христос родився, Бог воплотився", "Ой, над Вифлеємом", "Бігла теличка із березнячка", "Колядин, колядин", "Коляд, коляд, колядниця", "Ой в ліску, в ліску листя на грабі", "Колядую-дую", "Пан господар, уставай з постелі", "Волик рогатий", "Ой коляда, колядиця", "Під дубиною під зеленою".
Трійця відзначається на сьомий тиждень після Великодня ще називається Зеленими святами.
Зілля в свято приймає
На відправі освячення –
Бог у зілля вселяє
Особливе призначення.Після Божої служби –
Всі до гаю скоріше...
І поринемо дружно
В свято найвеселіше.Під прикрашеним колесом
На найвищім з дубів
Той, хто славиться голосом,
Вже затягує спів.