Свято Покрови нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України. Стало добрим звичаєм побувати 1 жовтня на Службі Божій, прикрасити домашню ікону Богоматері, згадати родичів чи знайомих, які пішли в похід, змушені десь воювати, боронячи Вітчизну, і помолитися за них.
Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 основних свят церковного календаря. Датою Благовіщення як на Заході, так і на Сході вважається постійною – 25 березня. Ця дата відстає рівно на 9 місяців від 25 грудня, яке з IV століття спочатку на Заході, а потім на Сході вважається днем Різдва Христового. Крім того це число узгоджується з уявленнями давніх церковних істориків про те, що Благовіщення і Великдень, як історичні події відбулися в один і той же день року.
У квітні деякі рослини уже з листям, але ще не цвітуть, як бузина, наприклад. Багато дерев цвітуть, та листя на них ще замале. Акація, напевне, єдине дерево, яке ніби не чує весну. Тільки в травні почне вона пускати листя, а зацвіте ближче до літа. Кожна рослинка знає свій час. Дізнаваймося більше про розвиток рослин і тоді знатимемо, якими рослинами і коли можна фарбувати писанку. Хочеться фарбувати свіжим, адже зі свіжих трав барвники отримуються найсильніші. У квітні можна назбирати грициків, кропиви, жовтих квітів форзиції, нарвати листя з берези, каштана, бузку. Досить швидко можна назривати березових сережок (краще на початку місяця) або сережок горіхових (всередині квітня). Для приготування барвника достатньо невеликої пригорщі. Горіх є гарним "постачальником" світло-коричневої барви. Фарбувати можна і навесні, і влітку - сережками, листям, зеленими горіховими кожушками.
Пишемо писанку взимку і прагнемо фарбувати виключно природнім. Чим фарбувати? Пропоную мінімальний набір. Якщо потрібно отримати на писанках традиційні (тобто такі, що часто зустрічаються) кольори, достатньо взяти п'ять різних рослин: ромашку, ягоди бузини, цезальпінію, цибулиння, ягоди чорниці.
Про походження та історію писанки розповідає відома українська писанкарка з Олександрії Ірина Михалевич (фотографії - з блогу авторки).
У мистецькому відділі обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського (місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, 24) відбулася виставка "Писанка: барви ягід і трав". Виставка тривала протягом травня та усього літа 2017 року.
Перед Різдвом Христовим зустрічають Святий Вечір. Усі чекають, коли зійде вечірня зоря, що має сповістити всім людям про велике чудо — народження Сина Божого. Та ось зоря зійшла і почалося святкування. Різдво — найрадісніша подія для всього народу. За народною традицією вважається: хто до цього дня прийшов очищений — у того добро в цей день примножиться. А хто має гріхи — той може оновитися разом із появою на небі першої Віфлеємської зірки.
"Високо у небі зірка запалала,
Своїм сяйвом ясним весь світ осявала
Та й на святу землю коляду пустила,
Щоб на Святий вечір коляда ходила."(Юлія Хандожинська)
"Різдво", "Під Різдво", "На Святий вечір", "В різдвяну ніч 1915-го", "Ользі Кобилянській", "Горять свічки...", "Сон казка", "Білий ранок, морозець іскристий" - вірші до свята Різдва Христового від українського поета Богдана Лепкого.
Матеріали в цьому розділі: Святвечір. Різдвяні коляди. Щедрівки та колядки для дітей. Різдвяний вертеп. Тексти народних новорічних привітань в різних місцевостях України. Що ж таке "Коляда"? (історичне та літературне дослідження). Віншування з бичками. Новорічна коляда. Традиції святкування Нового року.
Староукраїнські звичаї, що колись були пов’язані з початком нового року наших далеких предків, пізніше перейшли до християнських свят. Одна частина з них перейшла до сучасного Нового Року, а друга — до свята введення в храм Пресвятої Богородиці (21 листопада). Це свято в народній термінології звичайно називається Введіння.
Коли Ісусові виповнилось тридцять років і прийшов йому час, вийти до людей, прийшов він на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Ісус охрестився і вийшов з води. У цю мить небо розкрилось і явився Дух Божий, що спускався з небес, як голуб, і зійшов на Ісуса. З цього часу Ісус Христос почав своє служіння людям. У день Богоявлення, після служби у церкві, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа в Йордані, проводять велике освячення води на всіх річках, озерах, джерелах і колодязях.
У давні дохристиянські часи відзначення початку року мало характер як релігійного, так і світського свята. На Буковині й донині збереглось у досить значній багатогранності освячення початку нового року, яке носить назву Маланка і входить до циклу різноманітних дійств зимової календарної обрядовості. Відомий український письменник другої половини XIX ст. Юрій Федькович зробив опис Маланки на Буковинській Гуцульщині...
"В традиційній писанці кольори ми не обираємо — вони вже дібрані, і досконало. Питання виникає про барвники. Чим відтворювати традиційні кольори на писанці? Якими відварами? Розглянемо це питання на прикладі колекції писанок Ольги Косач, до якої увійшли 22 писанки й одна дряпанка. Ця колекція — ціле розмаїття з поліських, волинських та переважно подільських писанок. Кольори сонячні, радісні: є там і червоний, і зелений; жовтий, рожевий, коричневий, чорний та вишневий. Сім різних барв. То що, аби відтворити колекцію, потрібно приготувати сім відварів з різних рослин? Можна й так. Та якщо є бажання зменшити об'єм роботи, краще продумати комбінації і зменшити кількість відварів. Досягти семи різних кольорів цілком можливо і трьома барвниками..." (Ірина Михалевич)
Прийшов Великдень. Повернувшись всією родиною з церкви додому, розговівшись і цокнувшись писанками, побігли ми до майданчику, що коло церкви, співати-танцювати веснянки та гаївки, грати в "Подоляночку" і "Жучка"...
"Сійся, родися, всяка пашниця: жито, пшениця, Ячмінь, овес, гречка, горох, сочевиця, Та на цей новий рік най вам дасть Господь Бог, Щобисьте біди-смутку не знали, В щастю, здоров’ю многі літа проживали, А по смерті царство небесне оглядали. Гаразд вам, мир Божий зо всіма вами! (Новорічне вітання на Гуцульщині)
"Одягну я вишиванку зраночку-раненько,
Що мені подарувала моя люба ненька.
Підбирала візерунки, ниточки яскраві,
Заясніли на сорочці квіти різнобарвні,
Сонця промінь золотистий і блакитне небо,
Пам'ять, сила, мудрість роду — вічні обереги.
Одягаю вишиванку в будні і у свята.
В мирі й щасті хай розквітне Україна-мати!"(Тетяна Строкач)
"Благовіщення", "Вербна неділя", "Чистий четвер", "Великдень" — поезії Тетяни Строкач, що увійшли до цієї святкової весняної добірочки.
Читаймо дитячі вірші української поетеси Тетяни Строкач: поезії про маму, про війну, віршовані загадки про зиму та весну, загадки про пори року, поезії, присвячені народним святам та інші.
Традиції українського народного виховання сформовані та відшліфовані через безперервне застосування протягом багатьох віків. Це ціла педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського, а також суспільного впливу на дітей та молодь.