Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослужіння. На Західньому Поділлі йдуть колядувати на другий день свят ранком. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. а в Галичині інколи колядують і ґазди. Але по всій Україні першими йдуть колядувати діти.
У розділі знайдете збірочку народних українських колядок та колядки, написані поетами: "Колядка" від Катерини Перелісної та "Колядка" Марійки Підгірянки. Збірка українських народних колядок для дітей та дбайливих батьків: "Нова радість стала", "Ой, хто, хто Миколая любить", "Засівна", "Христос родився, Бог воплотився", "Ой, над Вифлеємом", "Бігла теличка із березнячка", "Колядин, колядин", "Коляд, коляд, колядниця", "Ой в ліску, в ліску листя на грабі", "Колядую-дую", "Пан господар, уставай з постелі", "Волик рогатий", "Ой коляда, колядиця", "Під дубиною під зеленою".
"Коляда до вас іде
І вітаннячка несе!
Відчиняйте, зустрічайте,
Нам смаколики давайте!"(Тетяна Строкач)
Великий розділ про культуру об'єднує в собі такі теми:
Література та мистецтво на порталі "Мала Сторінка". Усі автори – за абеткою
Блог письменника Володимира Даника
Блог журналістки Катерини Колесник про актуальні події в Україні та світі
Твори Василя Сухомлинського на сайті "Мала Сторінка" за абеткою
Проба пера (твори авторів-початківців)
Абетковий покажчик творів Тараса Шевченка, розміщених на "Малій Сторінці"
Наша країна - Україна. Гімн, державні символи, рідна мова, історія, культура
Календар подій та свят в Україні та світі
Художня література - мистецтво слова
Незвичне, цікаве та оригінальне - яскраві сторони культури
Українські народні традиції. Свята українського народу
Свято Купала — одне з найголовніших старовинних календарних свят Українського народу, яке припадає на 24 червня. На українських землях люди здавна вірили у велику містерію Купала. Головні елементи свята — вогонь і вода. Провідна тема купальських пісень — кохання і парування.
Збірка купальських (собіткових) пісень: "На Купала", "Чом ти, барвінку", "Стій, дубе...", "Заплету віночок...", "Коло Мареноньки", "Ой мала нічка Купайлочка", "Купало", "На Купайлі була", "Чорнобривець", "Ой на Купало", "Ластівочка", "Посаджу я вербу", "Стояла тополя", "А вже Купайло минає", "Переманочка", "Ой не рости, кропе".
У цій статті представлено повноцінну добірку купальських пісень з книги "Календарно-обрядові пісні" під упорядкуванням Олени Чебанюк, у якій зібрані найкращі зразки попередніх видань та ще не надруковані до тих пір записи, що зберігаються у Центральній Науковій бібліотеці України. У передмові до книги О. Ю. Чебанюк описала, як святкується Свято Івана Купала, де звучать наведені нижче пісні.
Легенди про Великдень: "Поки люди пишуть писанки - диявол безсилий", "Писанки з каміння", "Дяка доброму чоловікові", "Звідки взялися писанки".
"У сінях стояла велика миска із яєчками. "Нас усіх з'їдять люди," - басом сказало найбільше яєчко. "І це добре. - обізвалися інші.- люди матимуть із нас користь." "Але я все-таки найкраще з-поміж вас, бо я - найбільше!" - не вгавало велике яєчко. Найменше яєчко лежало у мисці поруч із своїми братами і мовчки прислухалося до розмови. "А тебе, найменше, - знову обізвалося басом найбільше яєчко, - тебе ніхто і їсти не захоче, бо ти таке маленьке!.." Маленьке яєчко дуже шкодувало, що не виросло більше. Але що воно мало робити?.." (Леонід Полтава)
"Що за дивнії яєчка
Наша курочка знесла?
Намальоване гніздечко,
Ще й пташиночка мала!
Навкруги - барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки..."(Леонід Полтава)
В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.
22 квітня — Ляля, або Красна гірка (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 5 травня)
23 квітня — День святого Юрія (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)
9 травня — День святого Миколи Чудотворця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 травня)
10 травня — "Симонове зело" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 23 травня)
12 червня — День Онуфрія Великого (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 червня)
13 червня 2024 року відзначаємо Вознесіння Господнє
Трійця (Зелені свята, П'ятидесятниця): у 2024 році — 23 червня
24 червня — Івана Купала (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 липня)
29 червня — Петра і Павла (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 12 липня)
19 липня — День святої Мокрини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 1 серпня)
"Нелегку зиму пережила молоденька вербиця. Цілу зиму вітрюган намагався зламати її гілочки, дув щосили і пригинав до землі, але вона не здавалася, гнулася, жалібно змахувала руками-гілочками, та не ламалася. І коли несміливе весняне сонце почало голубити землю, і в її скованому стовбурі почало прокидатися життя. Вербиця хотіла розплющити очі, та поки ще не могла - її бруньки не налилися соком, а міцно спали на гілочках. Та не надовго. Під теплими променями сонця сік розтав і побіг по стовбуру. "Годі спати, дівиці-сестриці, весна вже!" - бадьоро співав він, біжучи стовбуром та гілочками. Ось так поступово бруньки почали наливатися соком, набрякати і ставали все більшими й більшими, аж поки не виросли стільки, що змогли відчинити віконечка і показали світу свої пухнасті біленькі голівки...." (Людмила Дорош)
Пишемо писанки за зразками з колекції Володимира Ястребова. Пригадуємо астрономічні закони. Є писанки, в які вкладають багато праці, насичений орнамент забира чимало сил, зате потім готова робота дивує і притягує погляд лабіринтом ліній. А є писанки, які писати приємно, вони не відбирають сили, а навпаки – наснажують. До таких належить писанка «Зірочки». До колекції Володимира Ястребова вона потрапила з села Катеринівки, Ананьївського повіту (ймовірно, тепер це село входить до Одеської області). Орнамент зіткано з шести однакових восьмипроменевих рож, розташованих на рівній відстані одна від одної. Як же досягти такої точності?..
Пишемо писанки центральної України. Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова. До колекції входять писанки переважно з чорним тлом, проте є серед них одна з тлом червоним, та ще й з вкрапленнями зеленої барви, що теж, як і червоне тло, для писанок Наддніпрянщини є рідкістю. Називається ця особлива писанка "Ластівчині хвостики". Походить з Кіровоградського району Кіровоградської області – з села Івано-Благодатне.
У червні-липні фарбуємо писанки червоними квітами мальви. Мальва біле яйце фарбує в насичену зелену барву. І їй не потрібен ґрунт, допомога жовтих барвників, як це буває, коли треба пофарбувати писанку в зелене ягодами. Барвником з квітів мальви можна досягти світлішого та темнішого відтінку на одній писанці. Мальву можна поєднати з цвітом бузини, кукурудзяними рильцями. Це красиве поєднання. Тобто спочатку фарбуємо цвітом бузини, наприклад, пишемо по жовтому тлу, а потім фарбуємо барвником із квітів мальви.
Періодично я знайомлюся з науковими працями дослідників первісної орнаментики. Фахівці розповідають про поняття епіфанії «великої богині». Бачиш, наприклад, знак «дерево», а на ньому – гілки вгору, і розумієш (завдяки дослідженням), що то не дерево, а «богиня», так її зображали. Бачиш сітку на писанці, а то не сітка, то теж «велика богиня». І так з усіма символами – космогонічними, геометричними, зооморфними і навіть антропоморфними. Класифікувати орнаменти на писанках потрібно й необхідно, але при цьому слід враховувати, що всі вони космогонічні.
Поки триває друге бабине літо, збираємо і зриваємо горіхові кожушки та й готуємо з них барвник для писанок. Відвар з них фарбує жовту писанку (після ромашки) в коричневі відтінки.
"Дякую Вам за спілкування і за інтерес до живої української традиції писанкарства. У блозі є окремий розділ “Про натуральні барвники в усі пори року”, де написано чим та в якому місяці можна добре зафарбувати писанку. Квітень містить не так багато заголовків. І от розділ доповнюється новим рецептом. Фарбувати вміє будь-яка рослина. Особливо гарно фарбують весняні рослини, бо вони найсильніші. О цій порі, в перших числах квітня, вже є сережки на березах. Вони зроблять писанку сонячно жовтою. У жовтий колір пофарбує і листя бузини чорної, що саме зараз зеленіє густими чубчиками. Але бузину чорну ще треба знайти десь у парку чи при дорозі. А от верба плакуча зростає повсюдно. Принаймні так є у нас на Кропивниччині. Це дерево часто можна побачити поміж житловими будинками, біля кафе, вздовж вулиць, побіля річки. Молоді гілочки верби плакучої зафарбують писанку у світло-бурий відтінок. Це так дивовижно: салатові вербові галузки дарують світло-коричневий відтінок, одразу на біле яйце. Отож, у моєму списку рецептів цьогоріч на один рецепт стало більше..." (Ірина Михалевич)
"Цього року в лютому я знову фарбувала писанки гілочками солодкої яблуні, вишні Морель, прутиками верби плакучої, а ще вперше спробувала в роботі гілочки глоду, черемхи пізньої та бузини чорної. Взято шість різних рослин, отримано шість різних відтінків! Квіти, плоди і трави фарбують яскраво, гілочки — це ніжні кремові, ясно-бурі, жовтаві, рожевуваті барви. В цьому дописі пропоную торкнутися однієї вельми цікавої й особливої теми — фарбування писанки гілочками дерев та кущів. Про силу дерев я довідалася з літератури, присвяченої традиційній медицині. Зокрема, з порадника “Природа зцілює і взимку. Гілкотерапія”. Варто знати, пише травознай Ростислав Желясков, що не лише у плодах, квітах і зелених листочках містяться вітаміни та інші корисні речовини, а й у самому дереві або кущі, на якому вони ростуть у теплі пори року. І найбільше користі — у корі тоненьких гілочок, тобто в свіжих пагонах..." (Ірина Михалевич)
"... Як показали себе ягоди магонії в роботі? Барвник я готувала як звичайно: 230 мл води, варила на повільному вогні 15 хвилин, до готового відвару додала алюмокалієві квасці. Писанка спочатку набула сіруватого відтінку, та згодом стала синішати. У барвнику тримала її цілу годину. Результат – темно-синьо-сірий з зеленуватим відтінок. Яйце зафарбувалося нерівномірно, при знятті воску барва стала теж сходити місцями. Але то теж результат. Напевно, ягоди магонії – то більше кулінарний барвник, адже є інформація, що нею підфарбовують вина." (Ірина Михалевич)