"Оновлюється природа навесні і людина прагне оновлення. Власне, для цього Церквою запроваджений Великий піст: всі відправи і таїнства націлені на те, щоб людина очистилася і приготувалася до Свята Свят — Воскресіння Господа і Спаса нашого Іісуса Христа. У ці дні ми повертаємося до писанки. Створення писанки вимагає певних духовних зусиль: перш ніж сісти писати, необхідно відкинути метушливі думки і налаштуватися на зустріч із самим собою..."(Ірина Михалевич)
"Вітання, друзі. Цей допис присвячено одній чудовій дикій рослині, плоди якої дозрівають у серпні, вони чорні зовні і коричневі зсередини, дуже соковиті і цілющі, а ще ж вміють фарбувати. Мова піде про жостір очисний (Rhamnus cathartica). Серпень тече, крутить полиновими пахощами під променями золотистого сонця. У серпні дозріває чимало чорних плодів. Найпершою згадується бузина. Здалеку її плоди здаються чорними, стиглими, а підійдеш ближче — плодоніжки зелені, а значить і плоди ще не поспіли. Дозріває бузина аж тоді, коли плодоніжки в кетягах рожевіють, стають такого кольору, як ото лапки в голубів...." (Ірина Михалевич)
Пропонуємо вашій увазі рецепти приготування відварів зі свіжої сировини. Найвідоміший спосіб фарбування в домашніх умовах - то є лушпиння цибулі. І відомо, що колір яйця залежить від концентрації розчину і терміну перебування писанки в тому розчині. Але відомі ще й інші способи фарбування. Наприкінці березня — на початку квітня піднімається зелень, після тихих дощів швидко зростають чистотіл, кропива, деревій, сережки на березах. Всі ці рослини здатні рівно зафарбувати яйце пастельними приємними відтінками. Чистотіл, деревій, березові сережки подарують писанці (крашанці та крапанці) ніжно-жовту барву, кропива — ясно-зелену...
Як фарбують грицики? Кожного року по-різному. Це може бути гірчичний відтінок, жовта барва, проте найчастіше грицики дарують писанці ніжно-зелений відтінок, близький до світло-салатового. Легку зелену барву можуть також дати молода кропива, листя берези. Отож, грицики входять у ту маленьку групу весняних барвників, які здатні забарвити писанку у відтінки зеленого. Цим вони унікальні.
Квіти червоної мальви – основний барвник липня. Мальва фарбує білі яйця в насичену зелену барву. Така вона самодостатня. Та якщо є бажання, можна не обмежуватися тільки мальвою і спробувати різні ґрунти – кукурудзяні рильця, засушені цвіт бузини чи ромашку, безсмертник, пижмо або й інші перевірені барвники, що фарбують у світлі відтінки.
Колядки Марійки Підгірянки: "Сяє небо удалечі", "Колядочка", "Колядка".
Вірші Марійки Підгірянки до Різдва Христового: "Боже дитятко", "З колядою", "На Святий Вечір", "Сяє небо удалечі...", "З колядою", "Колядочка".
"Підмела зима-бабуся всі стежки, усі доріжки. До куті готує мама пресмачні горішки. Тихо-тихо так морга до зірок сніг. Десь вітер в кучугурах на хвилечку приліг. Місяць хмари розганяє, янголятам помагає. Одягає в срібло нічку, на віконце ставить свічку. В хаті прибрано і чисто, одягнулася бабуся у новесеньке намисто. Данко на сопілці грає, коляду нову вивчає. І Устим часу не гає, гарно іграшки складає. Навіть Барні вимив лапки, не гризе в дідуся тапки..." (Марія Деленко)
До збірки віршів Марії Деленко "Різдводар" увійшли такі: "Зорини", "Святвечірня розмова", "По землі Різдво іде", "Сніг-сніжок", "Кутя", "Свічка", "Дідух", "Дивная новина", "Різдво", "Різдвяна нічка", "Ой колядо-колядочко", "Про дівчинку Зорянку та зірочку Різдвянку", "Вертеп", "Посівальник", "Різдвяні забави", "Щедрий вечір", "Щедрівочка", "Водохреща", "Морозко", "Вітер грав на скрипці", "Стрітення", "Різдвода".
Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.
"Нема роду переводу", "Коляда для непроданого коня", "Коляда дядькові Іванові", "Коляда в дитбудинку", "Щедрий вечір у Роздолі", "Половинка коляди", "Коляда для ведмедя", "Вертепний чорт", "Коляда для кози", "Виколядоване яйце-райце" - колядки та щедрівки, що увійшли до збірки поезій Миколи Петренка "Нема роду переводу".
Повість Михайла Стельмаха "Щедрий вечір" ― один з найоптимістичніших та життєстверджуючих творів письменника. У ній автор розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Життя України в двадцяті роки було непростим, скрути зазнавали дорослі й діти. Але дитяча пам'ять головного героя всотує тільки найяскравіші, найщасливіші епізоди життя. Як каже Стельмах від імені Михайлика: "...і хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, у цім світі, де є зорі, і тихі вогники, і щедрі вечори..."
Упродовж своєї історії український народ створив цілу систему соціалізації молоді, виховання в неї високих духовних і громадянських якостей. В українському селі і містечку усталилися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами — вулиці, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки та інші. Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці.
"Повернулися граки –
Сніг сховався у грядки.
Чути пісню журавля –
Час засіяти поля."(Наталя Карпенко)
"Пливуть хмарини низько –
Міцні морози близько,
А проти вітру пнуться –
Снігами обернуться."(Наталя Карпенко)
"П’є веселка воду –
На стійку негоду,
А як вмить розтане –
Всюди ясно стане."(Наталя Карпенко)
"Зародила горобинка –
До снігів великих взимку.Дуб на жолуді багатий –
Люту зиму будем мати."(Наталя Карпенко)
