Наталя Карпенко. Зимові прикмети у віршах

Наталя Карпенко

Зимові прикмети у віршах

Хмари низько – йде відлига,
Потечуть сніги і крига.

Небо у блакиті –
День в прозорій свиті.

Навколо сонця й місяця
Яскраві кола світяться –
Готуйте теплі шуби,
Морози гострять зуби.

Сніг летить крупою всюди –
Морозець весь тиждень буде.

На гілках пухнастий іній –
Посміхнеться сонце нині.

Не розтане перший сніг,
Що на мокру землю ліг.

Сніг лапатий – до негоди
І примхливої погоди.
Сніг крупою сіється –
Льодом річка вкриється.

Пливуть хмарини низько –
Міцні морози близько,
А проти вітру пнуться –
Снігами обернуться.

Взимку довго сніг лежить –
Отже влітку задощить.

Надвечірні зорепади
Йдуть з морозами у парі.

Червоне сонце сходить –
Очікуйте негоди.

Тріщить синиця зрання –
Морозна ніч настане,
Ховається під стріхою –
До холоду і віхоли.

Дощем січень вмитий –
На холодне літо.

В січні мороз стелиться,
В лютому – хурделиця.

Без дощів і мряки грудень –
І весна сухою буде.

Якщо морозні зими,
То влітку гарні днини.

Голуби воркують –
Теплі дні віщують.

Високі сніги – багаті хліби.

Згорнувся калачиком пес – до морозів,
Розкинувсь – відлигу стрічайте невдовзі.

Від першого снігу до санного шляху
Чотири декади потрібно чекати.

Січень холодний –
Липень спекотний.

Зросло багато шишок на ялиці –
Врожайний рік на жито та пшеницю.

Куди тварина спиною лежить –
Звідтіль вітрище скоро прилетить.

Лунко тріскається лід –
На мороз чекати слід.

Випадає в січні іній –
Влітку врожаї відмінні.

Вікна сльози проливають –
Морозенка проводжають.

Довгі бурульки повисли на хаті –
Довго тепла доведеться чекати.

Здалеку чути воронячу зграю –
Вдарять морози. Ворони кружляють –
До снігопаду. На землю сідають –
Срібні бурульки пісень заспівають.
Зграя вмостилася знизу на вітах –
Вже незабаром очікуйте вітру.