"Мої сердечні вітання, друзі. Нині горіхова пора. З волоських горіхів (з цілих і зі шкаралупок) вийде змайструвати різні поробки. Дитиною я робила кошик з половинки горіха, оздоблювала його квітами з кісточок калини. І то було диво! Найпростіше разом з малою дитиною змайструвати отаку поробку — взяти шкаралущу горіхову, гнучкий пагінець ґринделії чи вербову гілочку, ось і ручка кошика, і насипати до кошика диких осінніх плодів — з каркаса, з глоду чи маслинки, можна такий кошик ще оздобити декоративною ниткою..." (Ірина Михалевич)
"За прилавком продуктового магазину продавчиня розкладала товар. Ось різнокольорові шоколадки в рядочку, а ось кульки-цукерки досипати в банку. Чого тільки там не було! Ну просто рай для ласунчиків! Тортики, рулетики, печиво запашне. Звісно, частіше за усе, як вбіжить яке маля чи школярик, то бере шоколадну копійку або ж насіння смажене посмакувати.Були то страшні й не спокійні дні надворі... Була війна... Але це ніяк не могло скасувати того, що діти любили солодке.Ось такого звичайного собі дня до крамнички зайшла жіночка з маленьким хлопчиком років п'яти.Видно було, що не місцева, бо ж продавчиня тут знала усіх..." (Юлія Хандожинська)
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Оповідання «Війна та плюшевий ведмедик» — читати та слухати, відео
"Плюшевий ведмедик не знає страху, але і той здригнувся від вибуху. Ще вчора сидів на вітрині у куточку гарно задекорованої полички магазину, а зараз — у купі розтрощеної цегли, уламках гострого скла. Коли затих гуркіт, та розвіялася завіса з пилу та диму, він ще довго лежав, дивлячись вкритими пилом чорними очима замість звичної стелі магазину, — у небо. Довкола стогони та крики. Повз нього час від часу хтось пробігає: босоніж, у чоботях, домашніх капцях. Поряд зупинилося авто швидкої допомоги. На ведмедика посипалися дрібні камінці, та хтось висмикнув його з них, підняв угору, струснув, витяг з боку уламок скла, добре зім'яв, знову струснув, і поніс..." (Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
Якщо Ви — молода мама або тато і шукаєте інфоормацію про те, як провести час з дитиною весело або як гратися з дитиною і не занудьгувати, бо гратися з дитиною в рольові ігри вже набридло, то Вам — сюди!... Або ж ти — школяр чи школярка та шукаєш ідеї, у що можна погратися з друзями, окрім телефона і комп’ютера, дивись цю добірку мультиків і переконайся, що цікавими ігри з друзями можуть бути без ґаджетів. Тут зібрані відео з історіями іграшкового міста. Цікавий сюжет, прості персонажі, які кожен зможе повторити, а можливо і придумати щось своє. Тож, якщо Ви б хотіли навчити малюка гратися іграшками самостійно — то вмикайте мультики "Пригоди Давидкових іграшок". Перегляд мультиків дарує натхнення для гри самостійно...
"Так сталося, що мене сховали між слів цієї казки. Та так добре сховали, що я й сам не можу себе знайти. Тому, пропоную тобі відшукати мене. І так, для початку, потрібно представитися. Я іграшка. Звичайна пожежна машинка. І в мене, як й в усіх інших іграшок, є ім'я. І звучить воно так — Ути-кути-тути-віу! Звісно ж, не я собі це ім'я обрав. Його мені подарував мій найкращий друг — Іван. До речі, я його улюблена іграшка. Ну що, юний читач, якщо ти не проти, то почнімо мене шукати..." (Євген Дмитренко)
"Що розважає і донечку, й сина?
Іграшка! Скаже вам кожна дитина.
Іграшка – радість, що бавить і вчить,
Іграшка поруч – уже й не болить.
Іграшка стільки можливостей має,
Іграшка стільки світів відкриває.
Іграшку дати свою не шкодуй,
Лагодь, піклуйся, як друга шануй."(Наталя Карпенко)
"Одного разу Марійка знайшла кошеня. Правда, іграшкове. Воно було однооке та не мало однієї лапки. Дівчинці стало шкода іграшки і вона вирішила віднести її до старого дідуся Івана, який міг полагодити що завгодно. Дідусь сидів на лавці, а біля нього ходили білі голуби, котрі дзьобали зерно, яким старенький їх пригощав. Дівчинка привіталася і розповіла з чим прийшла. Іван Юхимович погодився спробувати полагодити кошеня і сказав, щоб вона приходила завтра. Марійка ледве дочекалася наступного дня і вранці вже збиралася до дідуся, коли мама її спитала: "Донечко, а як ти віддячиш дідусеві за допомогу?" Маруся промовчала, бо навіть не думала про це. Але вона була розумна дівчинка і вирішила купити старенькому продуктів, адже магазин знаходиться далеченько від його хати..." (Юлія Забіяка)
Подружжя Олександр та Мирослава Музики – розумні та енергійні вінничани, які своїми виробами дарують дітям та їхнім батькам здивування, позитивні емоції, неймовірний стрімкий розвиток... Вони створюють книги, що "оживають", розвиваючі геоборди, іграшки "тангоуз", чудернацькі пазли...
"Тангоуз" - іграшка для розвитку дитини
Паралельно з книгами, що оживають, Олександр Музика та його команда почали створювати інші речі – також для всебічного розвитку дітей. Цікавою задумкою стало виготовлення китайської головоломки танграм (“сім каменів мудрості”). Її завдання полягає в тому, щоб використовуючи усі сім елементів, скласти якомога більше фігурок. У інтерв'ю вінницькій журналістці Катерині Дядюк Олександр розповів, що таку гру подарували його дітям, але один елемент вони загубили в перший же тиждень, і від того гра перестала бути грою. Тому він зробив танграм ("Тангоуз") у вигляді дерев’яної скриньки, де всі елементи тримаються на магнітах. Всередину ще прикріпив картки, де зображені 25 тварин зі схемами, а їхні назви продублував англійською, щоб гра мала додаткову цінність.
Розвиваючі геоборди (математичні планшети) - це квадратні дерев’яні дошки з рядами кілочків, на які можна натягувати канцелярські гумки і створювати таким чином різні фігурки, цифри та букви. Вони надзвичайно цікаві ще й тому, що Олександр Музика поєднав ці планшети з таблицею Піфагора. Таким чином діти можуть не просто створювати зображення, а й вивчати множення. Всього за кілька хвилин, за допомогою гумок і планшету (з цифрами біля кілочків) можна буквально на пальцях пояснити дітлахам, чому від зміни місць множників не змінюється добуток, чому 2х2 це 2 в квадраті, що таке площа і як множити великі числа.
Геоборд – це чудова розвиваюча іграшка для нашої малечі. У чому користь геоборду? По-перше, він розвиває когнітивні здібності дитини: просторове і асоціативне мислення, увагу, пам’ять. По-друге, сприяє психосенсомоторному розвитку та розвиває дрібну моторику (розтягування, надягання гумок на штирі – корисна сенсорна «зарядка» для маленьких пальчиків!). По-третє, математичний планшет дозволяє самостійного вигадувати зображення, а значить, розвиває фантазію і творчий потенціал дітей. По-четверте, це відмінний метод розслаблення і зняття фізичного та психологічного напруження у дітей. До того ж, в процесі гри з геобордом дитина засвоює такі непрості геометричні поняття, як форма, розмір, симетрія і т.д.
Пропонуємо зробити для своїх діток «Цікаву коробочку» або мішечок чи баночку. Ця коробочка стане у пригоді під час свята або просто в дощовий день вдома, коли всі інші іграшки набридли. Загалом, вона допоможе розважити дитину або групу дітей в будь-яких ситуаціях і за будь-яких обставин.
Рукоділля. Робимо самі
Як зробити оригінальні речі своїми руками? Зв'язати шапочку чи вишити хустинку? Чи, може, сплести щось із бісеру? Чи навіть розписати писанку? Спробуємо допомогти Вам знайти гарну відповідь на ці та інші питання.
Дивіться у цьому розділі:
Аплікація на тканині. Аплікація паперової квітки. Бізіборд. Бісероплетіння. Веселі мавпочки зі смугастих шкарпеткок. Вироби з ватних дисків. Вироби з ґудзиками. Витинанки. Вишивка та вишивання. В'язання. Голки, нитки, намистинки. Іграшки своїми руками. Карнавальні костюми для дітей. Квілінг. Кінетичний пісок. Ліпка з пластиліну. Малювання у пакеті. Новорічно-різдвяні прикраси. Об'ємні листівки своїми руками. Орігамі. Паперові літачки. Писанкарство. Скандинавська вишивка (хардангер). Соломоплетіння. Ебру (малювання на воді)
У цьому розділі збираємо інформацію про іграшки для дітей - від українських народних до сучасних технічних і розвиваючих.
Українські народні іграшки
Усі українські іграшки навіть складно перерахувати: це свищики, мотанки, іграшковий посуд, човники, візочки, коники з вершниками, дзиги, вітрячки, деркачі, фуркала, всілякі цяцьки з кори, дерева, глини, соломи, з овочів, квітів, трави тощо. Здебільшого діти виготовляли їх самі (для себе або молодших братів і сестер).