"Нема гіршого ворога, як дурний розум.
Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить.
На коні їде, а коня шука.
Розуму палата, та ключ від неї загублений.
Не тямить голова, що язик лепече."
(з народного)
І риби наловить, і ніг не замочить. Прислів'я про хваткість, зі збірки "Народ скаже, як зав'яже"
"Дід тільки за дугу, а баба вже й на возі
Скорий поспіх — людям посміх.
Зробили спішно, та коли б воно не вийшло смішно.
Поспішили — людей насмішили." (та інші)
"Поганому виду нема стиду
У Сірка очей позичив, та й байдуже!
Не будь тією людиною, що догори щетиною!"
(З народної мудрості)
"Гречана каша сама себе хвалить
Хвалилася сова своїми дітьми.
Нема краще понад мене та понад попову свиню.
Роздайся, море,— жаба лізе!
Роздайся, море,— тріска пливе!
Не один пес Гривко.
Не задавайтесь на крупу, бо в решеті дірка."(зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")
"Беруть завидки на чужі пожитки
Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»
Що на людях видно, то й собі жадно.
Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає.
Заздрий від чужого щастя сохне.
Заздрість здоров'я їсть."(Зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")
"Всякий свого щастя коваль.
Не родись багатий, а родись щасливий.
Дожидай долі, то не матимеш і льолі."
(Зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")
У прислів'ях та приказках про родину знайдете багато про маму, бо саме вона тримає родинний зв'язок, піклується про всіх і береже "родинне вогнище":
"На сонці тепло, а біля матері добре.
Мати одною рукою б'є, а другою гладить.
Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать.Сліпе щеня і те до матері лізе.
Рідна мати високо замахує, а помалу б'є." - ці та багато інших дивіться у статті.
Здоров'я — один із найбільших подарунків людині від Природи, і кожен з віком розуміє це краще і краще. Люди здавна це усвідомлювали, тому подібні думки можна знайти серед перлин народної мудрості, які створювалися попередніми поколіннями українців.
"Давні пригоди боронять від шкоди.
На житті, як на довгій ниві.
Вік звікувати — не пальцем перекивати.
Вік прожити — не поле перейти.
Життя, як стерня, не пройдеш, ноги не вколовши.
Часом з квасом, а порою з бідою.
Чоловік без пригоди не проживе."(з народної мудрості)
"Добре роби, добре й буде.
Добре ім'я — найкраще багатство."
(Зі збірки "Народ скаже, як зав'яже")
"Чия відвага, того й перевага
Смілого й куля не бере.
Смілому море по коліна.
Або добути, або дома не бути..."(З народної мудрості)
Велику кількість зразків українського фольклору присвячено слову. Прислів'я навчають - перед тим, як щось сказати, добре подумай, а якщо вже сказав - відповідай за свої слова. Адже слово може і лікувати, і ранити, часом допоможе, а іноді, сказане недоречно, і нашкодить.
"Хліб-сіль їж, а правду ріж.
Правда світліша за сонце.
Топчи правду в калюжу, а все чиста буде.
Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.
Правда — як олія, скрізь наверх спливає.
Вийде правда наверх, як олива з води.
Правда і в морі не втоне."(з народної мудрості)
"Добре діло — утіха, як ділові не поміха
Сопілка — вівчареві втіха.
Веселе дерево весело й співає.
Як умієм, так і пієм.
Музика без'язика, а людей збирає.
Дудка знає, нащо грає."(з народної мудрості)
"Без діла слабіє сила.
Бджола мала, а й та працює.
Діло майстра величає.
Ранній пізньому не кланяється.
Хто в роботі, той у турботі.
Для нашого Федота не страшна робота.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Без труда нема плода."(Зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")
