Статті для дітей та батьків

"Пасся раз Осел на пасовиську та якось наблизився до лісу, а за пнем сидів Вовк, вискочив до Осла й хотів його роздерти. А Осел, дарма що його за дурня вважають, зараз надумав, що йому зробити. Вовк до нього біжить, а він усміхається так радісно, кланяється йому низенько та й каже: "От добре, от добре, пане Вовче, що ви прийшли. Я вже тут вас шукаю-шукаю!" "А нащо я тобі здався? — питає Вовк..." (Іван Франко)

 

 

 

"Їжак стояв собі коло дверей своєї нори, заклав лапки за пояс, виставив ніс на теплий вітер та й мугикав собі стиха пісеньку — чи гарну, чи погану, кому яке до того діло? Як знає, так і співає. Мугикав собі тихенько, а далі подумав: «Поки там моя жінка миє дітей та дає їм свіжі сорочечки, дай лишень піду я трохи в поле, пройдуся та й на свої буряки подивлюся, чи добрі виросли». Буряки були недалеко від його хати. Їжак брав їх, скільки йому треба було на страву для своєї родини, а тому говорив завжди «мої буряки». Ну, добре. Обережно зачинив він за собою двері й поплентався стежкою в поле. Недалеко й пройшов, аж тут назустріч йому Заєць..." (Іван Франко)

 

"Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й спіткала його тяжка пригода. Побачили його ловці-молодці та й почали за ним гнатися. Тікав Вовчик лісом, лісом, а далі прийшлося вибігти на биту дорогу. А дорогою в ту хвилину йшов з поля чоловік з мішком і ціпом. Вовк до нього: "Дядечку, голубчику! Змилуйся на до мною, сховай мене в мішок! За мною ловці-молодці гоняться, хочуть мені віку вкоротити." Змилувався чоловік, сховав Вовка в мішок, кинув собі на плечі та й несе. Аж надбігають ловці-молодці..." (Іван Франко)

 

"Зустрілася Лисичка з Раком. Стала й дивиться, як він помаленьку лізе. А далі давай над ним насміхатися: "Ну, та й швидкий же ти, нема що й казати! Справжній неборак! А скажи мені, Раче-небораче, чи то правда, що тебе раз по дріжджі послали, а ти аж через рік з дріжджами прийшов та й ті посеред хати розілляв?"..." (Іван Франко)

 

 

"​Був собі Осел. Багато було йому праці у господаря. «Давай,— думає,— втечу в ліс і буду жити на волі! Буду собі пастися в лісі, і хто мені що зробить? » І, не довго думавши, втік від господаря у ліс. Добре йому там. Пасеться, де хоче, нічого не робить, ніхто його не б'є — відколи живе, ще такого добра не зазнав. Аж раз дивиться, йде Лев, страшний-престрашний, та просто на нього..." (Іван Франко)

 

 

 

Іван Франко написав в передмові до збірки казок "Коли ще звірі говорили": "Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи." Читайте казочки Івана Франка: "Лисичка-черничка", "Вовк, Лисиця і Осел", "Старе добро забувається", "Як звірі правувалися з людьми", "Байка про байку", "Як синиця хотіла море спалити", "Фарбований Лис", "Мурко і Бурко", "Три міхи хитрощів",  "Війна між Псом і Вовком", "Лисичка-кума", Лисичка і Журавель", "Королик і Ведмідь", "Ворона і Гадюкаи", "Заєць та Ведмідь", "Лис і Дрозд", "Вовк - старшина", "Заєць та іжак", "Як лисиця сама себе перехитрила", "Лисичка і Рак", "Осел і Лев".

Чимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Андрусяк Іван, Білкун Микола, Більчук Олена, Бондаренко Валентина, Бондаренко Ксенія, Васильчук Віктор, Вздульська Валентина, Вдовиченко Галина, Винник Тетяна, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Вовчок Марко, Волиняк Петро, Воронько Платон, Гайнер Кляра, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Грегуль Наталія, Гринько Варвара, Гулак-Артемовський Петро, Гудзь Лілія, Давидова Оксана, Даль Володимир, Деленко Марія, Дєточкіна Ася, Дем'янюк Марія, Денисенко Лариса, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Дорош Людмила, Дяченки Марина та Сергій, Дячук Валентина, Єгорушкіна Катерина, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Забіяка Юлія, Златкіна Вікторія, Зубер Ольга, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Кибалка Людмила, Коломієць Аліса, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Костецький Анатолій, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Курило Інна, Кротюк Оксана, Лапушена Ольга, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Лісова Олеся, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малетич Наталка, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мельник Василь, Мельник Софія, Мирний Панас, Мирослава Галина, Міхаліцина Катерина, Мовчун Леся, Найдич Ніна, Нестайко Всеволод, Ніцой Лариса, Олесь Олександр, Павленко Марина, Паламарчук Інна, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Погребняк Наталія, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Римар Галина, Роздобудько Ірен, Рутківський Володимир, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Солтис-Смирнова Марія, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Ткачук Галина, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Ушинський Костянтин, Франко Іван, Хандожинська Юлія, Храплива-Щур Леся, Черемшина Марко, Чубач Ганна, Чумарна Марія, Чухліб Василь, Швиденко Ольга, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій, Інга Квітка, Ірина Мацкова, Аделя Григорук, Людмила Дорош, Євген Дмитренко та інші українські автори.

 

Читайте скоромовки Грицька Бойка: "Скоро мовлю скоромовку", "Тачка та човен", "Чучело", "Ворона-каркарона", "Повезло", "Лежень", "Колосся", "Про милу і мило", "Ожина", "З села в село", "Зуби", "Явдошка й волошки", "Горішина", "Архип охрип", "Череда", "Зоя і Зіна", "Вареники", "Смаженя", "Лелі", "Клює курка крупку", "Білча", "Бусол", "Горличка", "Подзьобав і пострибав", "Гксенята й гуска", "Курличі", "Липка", "Ослисько", "Лошата", "В альтанці", "Мурий з мурмуркою", "Мороз", "Василинка й Маша", "Гуси, гуси, гусенята", "Орли", "Карася - з порося", "Аби з рук", "Коса косить", "Скрекоче сорока", "Мішок на мішку", "Бощик", "Сухарики", "Щедрий дощик", "Качечка", "Не плакали", "Калинка", "Малюємо клени", "Торохкоче трактор", "Маля-немовля", "Сумно самому", "Спочиває сивий сом", "Чапля", "Бабуся", "Пройдем двором - поговорим", "Текла Сула", "Краб", "Моржі", "Кіндрат вбрід брів", "Сто ніжок", "Жатка", "Груші", "Задумався", "Наробили двері скрипу", "Шелестять комиші", "Щиглі".

Читайте у цьому розділі скоромовки зі збірки "Народ скаже, як зав'яже", добірку українських народних скоромовок, скоромовки-спотиканки Грицька Бойка та добірку авторських скоромовок від Вадима Скомаровського, Володимира Підпалого, Ганни Чубач, Лесі Вознюк, Варвари Гринько, Володимира Лучука, Миколи Сингаївського та Анатолія Камінчука, Сергія Губерначука, Галини Мирослави, Леоніда Куліша-Зіньківа та інших українських авторів.

 

 

 

"Де шумить сосна лапата
Край дзвінкого джерела,
Там ведмедиця кудлата
Із малятами жила.

Двоє менших ведмежаток
Ще й ведмедик — старший брат.
І любила дуже мати
Неслухняних ведмежат..." (Марія Пригара)

Вірші Марії Пригари про дітей: "Туп-туп", "Синичка", "Сварка", "Цокотухи", "У дворі", "Тайна", "Сестра і брат", "Новачок", "Сашко-шахтар", "Товариші", "Одна сім'я", 

Збірка віршів Марії Пригари про горобчика: "Горобчик-розбишака", "У дворі", "Хоч утікай", "Плаче мама", "Що робити?", "За море", "Сорока", "Що зробив шпак".

Вірші "Берізки", "Пахне літо", "Лозинка", "Струмок", "Пташиний сад", "Журавлі", "Що сталося в лісі...", "Незвичайні мандрівники", "Знялися весла..ю", "Перша злива", "Сосонка".

Вірші Марії Пригари про школу : "Перший день", "Хлопчик і вітер", "Хто то?", "Забудько", "Базіка", "Про книжку", "Тихенька дівчинка", "Чудесний сад", "Товариші", "Чорнило", "Вистава".

Вірші Марії Пригари про війну - "Стоїть верба над кручею", "Лист мамі", "Зенітниця"

Вірші Марії Пригари про козаків: "Козацька дума", "Побратими", Ой повійте, вітри низовії, "Козаки", "Прадід".

 

 

 

 

 

 

 

Вірші Марії Пригари: "Тарасове слово", "Стоїть верба над кручею", "Ми з Дніпром тепер сусіди", "Сам з собою", "Приїхали внуки", "Нема спочинку", "Народження", "Уночі", "Дніпро шепоче".

"Жив собі жук,
На ім'я короїд.
Що в короїда
Було на обід?"

(Марія Пригара)

"Виходить з дому Гриць Комар
Гуляти після школи.
Ви ще таких, як цей школяр,
Не бачили ніколи.
Він зразу хлопчиків побив,
Дівчат смикнув за коси,
Котові лапку придушив —
«Нехай не ходить босий!»
І, налякавши всіх підряд,
Пішов гуляти в зоосад..."

(Марія Пригара)

"У хатині біля гаю,—
Чи давно, чи ні — не знаю,—
Не велика, не мала,
Катря-дівчинка жила.
Очі сині, брови русі,
Жовта стрічечка в косі.
Та чомусь ота Катруся
Не така була, як всі..."

(Марія Пригара)