Статті для дітей та батьків

Вірші Варвари Гринько про дітей та родину: "Мама", "Хліб", "Сім'я", "До свята", "Мости", Груша".

Читайте дитячі віршики Варвари Гринько про тварин та птахів: "Біжить зайчик", "Ведмідь", "Вовк", "Лис", "Ку-ку","Ішов індик", "Гусеня", "Єноти", "Зебра", "Їжаки", "Носуха", "Рись", "Тигр", "Цапок", "Гусенятко", "Дятел", "Євгенко питає", "Жайвір", "Журавель", "Одуд", "Фламінго", "Шуліка", "Сова", "Чапля", "Ішов гусак", "Щиглик".

 

 

Читайте вірші про літо: "Перша злива", "Знялися весла",  "Струмок" та ""Пахне літо" (Марія Пригара), "У липні" (Наталя Ткаченко), "Йде вже серпень" (Варвара Гринько), 

"Колискова пісня", "Лісові сни", "Прощання з лялькою" - чудові колискові від Варвари Гринько.

Народився Андрій Якович Чайковський 15 травня 1857 року в місті Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано залишившись сиротою, жив у своїх родичів: спочатку в селі Гординя Самбірського повіту, а з 1869 року— в Самборі. Майбутній письменник походив з так званої ходачкової (дрібномаєтної) шляхти, дитинство своє провів у її середовищі...

 

У своєму відтворенні героїчного минулого України Андрій Чайковський спирався на досвід вітчизняної художньо-історичної прози. Інтерес письменника до козацької тематики був зумовлений не тільки загальнонаціональною увагою до неї, а й, очевидно, історичною пам’яттю земляків Чайковського, адже саме з Самбірщини родом гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, який ішов на Січ не один, а з цілою ватагою юнаків. Історична повість «За сестрою», яка видана у 1907 році, повертає нас у лиховісну пору татарських набігів на Україну. Доля села Спасівка, що на правому березі річки Самари, поблизу Дніпра, ввібрала в себе гіркий талан багатьох тогочасних українських поселень. На перших сторінках повісті Чайковський описує місце розташування села, цікаво розповідає про історію його забудови, про життєвий уклад спасівчан.

 

До цієї добірки творів Василя Сухомлинського увійшли такі казочки та оповідання (надається за алфавітом):

А де ж подівся той хлопчик?
А я почепив шпаківню в лісі
Бджілка і гарбузова  квітка
Боязкий Льоня
Брудне слово
Важлива звістка

В гостях у дядька Матвія
Весело метеликові пливти
Вечірні сутінки
Вивільга
Візьми ще одну квітку...
Він став трудівником
Впізнав свого чортика
Гаряча квітка
Гостини
Гостини у горобини
Дивна бурулька
Діду, дозвольте нам одного кавуна вкрасти ...
Дім для Рябка
До класу залетіла бджола
До побачення, Сонечку!
Жолуді для діброви
Журавель і Папуга
Завірюха
Заплющені очі
Зелений луг, квіти, метелики

 

До добірки творів Василя Сухомлинського "Зламана яблунька" увійшли такі казочки та оповідання (надається за алфавітом):

Зламана яблунька
Книга й цукерки
Кому ж іти по дрова?
Легко на душі...
Ледаще все непутяще
Ліс весною
Мрія про татуся
На другий рік
Наїлися, встали і пішли
Найважчий урок
Намальована троянда
Наш тато одужав
Не боюся ні блискавки, ні грому
Нова учителька
Один-єдиний камінець із веселкою
Ой, як же я берегтиму тебе!
Осінній день у лісі
Павук і мереживо
Палець у чорнилі
Петрик забув вдома зошит
Після уроків
Поздоровляємо
Поросяткові захотілося бути зеленим
Прийшли провідати хвору...
Пробачте, тату...
Пташеня випало із гнізда
Рибка і жаба

 

До цієї добірки творів Василя Сухомлинського увійшли такі казки та оповідання (надається за алфавітом):

Святковий обід
Синій світ
Скляне мишеня
Солом'яні брилі
Сором
Срібний карбованець
Татко з мамою посварились...
Три пиріжки
Троє рожевих яблук
У Марійки аж дві тітки...
Фіолетова хризантема
Хвалькуватий черв'як
Хлопці розважаються
Хлопчик і хвора мама
Хочу й на тата бути схожа...
Хто розумніший?
Хустина для бабусі Марії
Цап і зайчик
Це ж сонце!
Цікава сорока
Через шістдесят років
Чого ж Ви, тату, мовчите?
Чого мати бігла з поля
Чого тепер мама плаче?
Чого яблука стали кислі?

 

До добірки творів Василя Сухомлинського "Шматок хліба" увійшли такі казочки та оповідання (надається за алфавітом):

Чому всім стало радісно
Чому голуби до Олега прилетіли
Чому ж посміхався Дмитро
Чому здивувався Петрик
Чому не спиться Пилипкові
Чорний горобець
Чорногуз і дівчинка
Шматок хліба
Що Ніна має зробити
Юркова квітка
Я ж на роботу йду
Якби я мав килим-літак
Якби я стала невидима
Як горобець став білий
Як Дмитро обідав
Як здивувався Мурко
Які на смак зірки
Як кіт умивається
Як котові соромно стало
Як Марійка поливала дерева
Як міняється колір снігу
Як павуки хотіли закрити сонце
Як сліпому окуляри
Як Юрко себе виховував

 

 «Володимир Сенцовський — поет своєрідного, тон­кого сприймання, в ліриці якого, не тільки досвід його почуттів, а й своєрідна біографія, генезис, а часом і щасливе проникнення в та­ке рідкісне, трепетне в божественно прекрасне життя внутрішнього й зовнішнього світів, на чому ми, на жаль, не часто фіксуємо увагу» (Петро Куценко)

 

 

 

 

 

""Заспіваймо, малюки" - таку назву має одна з багатьох збірок пісень для дітей, музику для яких написав Микола Олексійович Ведмедеря, самобутній композитор, відомий в усій Україні. Народився Микола Ведмедеря 28 жовтня 1952 року в селі Юрченково Чугуївського району на Харківщині в селянській родині. Дитинство та рання юність майбутнього композитора минали неподалік, серед вільної природи, на хуторі Бугаївка Шевченківського району. У сім'ї поважали музику. Дядько Іван добре грав на балалайці, тітки разом із матусею Парасковією Григорівною співали українських народних пісень. У сімейній скрині лежала гармоніка, від часу вона розсохлася. Побачивши зацікавленість племінника, дядько Олексій відремонтував інструмент у Харкові, а далекий родич, який приїздив у Бугаївку, показав Миколі, як грати. Відтоді гармоніка стала для хлопця жаданою забавою..." (Єлизавета Кіпніс)

"У хлів увійшов – і осліп:
яскриться пшениці сніп!
Коло корівки телятко сповито!
Золота молотого в ясла налито!
З морозу – в таке тепло!
Любов – це тривке джерело!"
(Сергій Губерначук)

Василь Олександрович Сухомлинський – великий педагог, мудрий учитель, талановитий письменник. У його палкому серці жила велика доброта та любов до всього світу. Він не лише навчав, а й прищеплював кожній дитині найкращі людські якості, виховував доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.

 

 

 

Історична повість Андрія Чайковського «За сестрою» переносить читача в давні часи і знайомить з життям запорозьких козаків, які боронять свій край від татарських набігів.

Андрій Чайковський увійшов в українську літературу наприкінці XIX століття і працював на її ниві чотири десятиріччя. Його численні огювідання й повісті були високо оцінені Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Осипом Маковесм. Наші уявлення про західноукраїнський літературний процес кінця XIX — початку XX століття, будуть неповними без осмислення його творчості. Він збагатив українську літературу творами, в яких реалістично показав галицьку дійсність, створив картини побуту різних верств населення краю.

Віршики Андрія М'ястківського про діточок: "Сама в хаті", "Казочка", "Братик", "Печу, печу папку".

Вірші про весну від Андрія М'ястківського: "Весна", "Як весну я пам'ятаю", "Вечір дихає весною", "Котики-воркотики", "Пролісок",  "Ховай у шафу ковзани".

Дивіться чудову збірочку віршів Андрія М'ястківського: "Я напам'ять знаю",  "Живе дзеркальце", "Зеленому колоскові", "Рогачі", "Чук-чук-чукечки", "Пиріжки", "Казоччин подарунок", "Літак", "Босоніж", "Кульбабки", "Дві пісеньки для дощику", "Печу, печу папку", "Віник", "Вітрячок", "Туман", "Як дозріє льон у полі", "Із бабусиної казки", "Казочка з поля", "Коло", "Ми ліпили горщик", "Висока горобина", "Збудувала хатку", "Перекотиполе", "Слива", "Яблуко", "Огірок", "Де ходила кізка", "А ми поле попололи", "Переляк", "Зайчик місяця надгриз", "Веселочка", "Місяцю-красеню", "У саду".

"Любов до пісні, до людини, до землі, що дала Андрію М'ястківському життя і прилучила до джерела поезії, позначається на всьому, що вийшло з-під пера поета. Прочитайте його вірші, й ви пройметеся красою навколишнього світу, зрозумієте мову трав і дерев, збагнете життя лісу й саду і ще більше пристанете серцем до всього живого й сущого."  (Анатолій Костецький)