Статті для дітей та батьків

Андрій Чайковський увійшов в українську літературу наприкінці XIX століття і працював на її ниві чотири десятиріччя. Його численні огювідання й повісті були високо оцінені Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Осипом Маковесм. Наші уявлення про західноукраїнський літературний процес кінця XIX — початку XX століття, будуть неповними без осмислення його творчості. Він збагатив українську літературу творами, в яких реалістично показав галицьку дійсність, створив картини побуту різних верств населення краю.

Віршики Андрія М'ястківського про діточок: "Сама в хаті", "Казочка", "Братик", "Печу, печу папку".

Вірші про весну від Андрія М'ястківського: "Весна", "Як весну я пам'ятаю", "Вечір дихає весною", "Котики-воркотики", "Пролісок",  "Ховай у шафу ковзани".

Дивіться чудову збірочку віршів Андрія М'ястківського: "Я напам'ять знаю",  "Живе дзеркальце", "Зеленому колоскові", "Рогачі", "Чук-чук-чукечки", "Пиріжки", "Казоччин подарунок", "Літак", "Босоніж", "Кульбабки", "Дві пісеньки для дощику", "Печу, печу папку", "Віник", "Вітрячок", "Туман", "Як дозріє льон у полі", "Із бабусиної казки", "Казочка з поля", "Коло", "Ми ліпили горщик", "Висока горобина", "Збудувала хатку", "Перекотиполе", "Слива", "Яблуко", "Огірок", "Де ходила кізка", "А ми поле попололи", "Переляк", "Зайчик місяця надгриз", "Веселочка", "Місяцю-красеню", "У саду".

"Любов до пісні, до людини, до землі, що дала Андрію М'ястківському життя і прилучила до джерела поезії, позначається на всьому, що вийшло з-під пера поета. Прочитайте його вірші, й ви пройметеся красою навколишнього світу, зрозумієте мову трав і дерев, збагнете життя лісу й саду і ще більше пристанете серцем до всього живого й сущого."  (Анатолій Костецький)

"Хоче спати гілка,
Хоче спати бджілка.
Хоче спати...
Хоче спати...
Спить..."

(Андрій М'ястківський)

Віршики про тваринний світ від Андрія М'ястківського: "Цуцик", "У зайчика лапки", "Борсук", "Розмова з одудом", "Джміль", "Хочу коника", "Буслові імена", "Сом із соменятами", "Горобчик", "Чайка в чайки чаювала", "Жук", "ой сердитий", "Веселі музики", "Котусь", "Зайченятко в яму впало", "Хтось", "Білочка раденька", "Теля", "Як вродило просо", "Киця прокидається", "Бджілки", "Бджілчина казочка".

 

 

 

Вірші Андрія М'ястківського для діточок про літо: "Що травиці сниться", "Гречка", "Місяцю-красеню", "За селом", "Свято", "На острові зеленого селезня", "Стежка", "Дощова вода", "Хлипа липень", "Зелений червень".

Читайте віршики про літо від  Анатолія Костецького, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Наталі Ткаченко, Михайла Стельмаха, Анатолія Камінчука, Марії Пригари, Лесі Храпливої-Щур, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Галини Кирпи, Лани Виноградової, Марії Чайківчанки, Наталії Кузьмічової, Ганни Верес-Демиленко, Федора Лавриненка, Ірини Іваненко (Онищенко), Лесі Гук, Ганни Максимович, Наталі Карпенко, Тетяни Строкач та інших українських авторів.

Віршики Андрія М'ястківського про осінь: "Осінь", "Яблука для мами", "Вересень".

Віршики Андрія М'ястківського про зиму: "Січень", "На льоду", "Іде дід через лід, "Метелиця", "Морозику, морозику", "Січнева ніч", "Випав сніг".

Віршики Андрія М'ястківського для дітей про ліс: "В бору", "А по лісі ходить страх", "Берізка", "Луна".

"Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни."

(Олександр Кониський)

У цьому підрозділі знайдете пісні Марусі Чурай, Василя Діденка, Олександра Кониського, Семена Климовського, Констянтини Малицької (Віри Лебедової), Тараса Шевченка, Павла Чубинського, Степана Чарнецького, Миколи Вороного, Левка Лепкого.

"На долині туман,
На долині туман упав.
Мак червоний в росі,
Мак червоний в росі скупав..."

(Василь Діденко)

"...  - Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ."

(З народної легенди)

"Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…"

(Микола Вороний)

"Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило — чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом..."

(Микола Вороний)

"Зорі-очі, очі-зорі
Тут і там.
Тут зорять — до дна прозорі,
Там зорять — як іскри в морі…
Зорі-очі, очі-зорі,
Я співаю вам!..."

(Микола Вороний)

"... Всі ті щасливі небулиці
Про райських гурій, про нірвану,
Про землю ту обітовану.
Вони тягар життя скидають
І душу раєм надихають..."

(Микола Вороний)