"Україна в старовину" – вірш з книги Олександра Олеся "Княжа Україна" (читати та слухати, відео)
"Ліс густий, дрімучий, темний,
Споконвічний ліс росте,
Не проб'ється навіть сонце
Крізь гілля його густе..."(Олександр Олесь)
"Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило..."(Олександр Олесь)
Творчість Олександра Олеся
Відомому українському поетові Олександру Олесю багато років довелося прожити на чужині. Але він ні на мить не забував про рідний край, марив Україною. Поет не полишав надії повернутися на Батьківщину і вірив, що Україна буде вільною та незалежною державою. Читайте поезії Олександра Олеся зі збірки "Княжа Україна", а також – дві ілюстровані "Абетки", вірші "Все навколо зеленіє", "Степ", "Згадую: так я в дитинстві любив...", добірку інтимної лірики поета "Чари ночі", добірку поезій "З журбою радість обнялась" та драматичні твори – казку-п'єсу "Микита Кожум’яка" та етюд на 3 картини "По дорозі в Казку".
"Кривульку односторонню" застосовують як з'єднувальний шов в декоруванні рубців. Нею виконують орнаменти покрайниць, поєднують із найрізноманітнішими швами художнього вишивання при виконанні основних орнаментів. Широко її використовують при оздобленні натільного, верхнього, поясного та плечового одягу.
"Стебнівку" застосовують для рубцювання, зубцюван-ня, виконання покрайниць в стрічкових орнаментах, поєднують із найрізноманітнішими техніками художнього вишивання. Стебнівкою виконують орнаментальні мотиви та основні орнаменти. В такому випадку стібки накладаються не по прямій лінії, а за лінією орнаментального мотиву.
"Затяганка" - шов художнього вишивання
Навчання мистецтву художнього вишивання - процес складний. Він потребує аналітичного мислення, теоретичних знань з технології виконання швів, практичних умінь, навиків користування інструментами, вишивальними матеріалами та власними знаннями. Формування умінь, практичних навиків вишивання слід починати із найпростіших швів, доступних розумінню, аналізу, технологічному розбору. Першим вивчаємо шов "затяганка". Затяганку виконують при рубцюванні, зубцюванні як з'єднувальний шов та заповнення тла середини і покрайниць в окремих виробах, а також як самостійний орнаментальний шов для контурної вишивки.
"Все у зелені довкола:
Пасовище і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки.
І в сороки новина,
Сповіщає всіх вона:
Наближається весна!"(Ігор Січовик)
Вірш Оксани Аннич "Ходім, вже час!"
"Женися, не женися
За владою й грошима,
Та смерть - не зупинити
Вона стиска плечима...
Тихо підійде,
На вушко ніжно прошепоче:
"Ходім, вже час!"" (Оксана Аннич)
«Наталка Полтавка» Івана Котляревського - перша класична українська п’єса, написана в дусі просвітительського реалізму, з помітно виявленою тенденцією до романтизму. Ця «свіжа, незаймана квітка народної поезії» відкрила нові широкі можливості для ідейно-художнього зростання нової української драматургії, закладала основи національного театрального репертуару, визначала його подальші шляхи і перспективи.
"Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак..."(Іван Котляревський)
" Еней, попливши синім морем,
На Карфагену оглядавсь;
Боровсь з своїм, сердега, горем,
Слізьми, бідняжка, обливавсь.
Хоть од Дидони плив поспішно.."(Іван Котляревський)
"Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про С і ч,
Як в пікінери набирали,
Як мандровав козак всю ніч;
Полтавську славили Шведчину,
І неня як свою дитину
З двора провадила в поход.."(Іван Котляревський)
"Пливуть — аж вітри забурчали
І закрутили не шутя,
Завили різно, засвистали,
Нема Енеєві пуття!..."(Іван Котляревський)
"Біда не по дерев'ях ходить,
І хто її не скоштував?
Біда біду, говорять, родить,
Біда для нас — судьби устав!"
(Іван Котляревський)
"Зевес моргнув, як кріль усами,
Олимп, мов листик, затрусивсь;
Мигнула блискавка з громами,
Олимпський потрух взворушивсь."
(Іван Котляревський)
Поема Івана Котляревського «Енеїда» - твір просвітительського реалізму, пройнятий справжнім гуманізмом. Усі свої симпатії в ній Іван Котляревський віддає людині праці. З гордістю говорить автор про героїчне минуле народу. Тут і згадки про жорстоку боротьбу з татарською ордою, про Сагайдачного, про битву «під Бендер’ю», про знамениту Полтавську баталію 1709 року, і про народного героя Максима Залізняка. Оспівуючи патріотизм народу, возвеличуючи героїчні національні традиції, Іван Котляревський не раз закликає співвітчизників до виконання високого громадського обов’язку - до захисту рідної Вітчизни.
Біографія Івана Котляревського
Літературна спадщина Іван Котляревського порівняно невелика за обсягом, але за значенням у духовному житті українського народу вона (особливо поема «Енеїда» і п’єса «Наталка Полтавка») стала справді епохальним явищем. Твори Івана Котляревського знаменували початки нового творчого методу в національній літературі - реалізму.
Велич і значення письменника вимірюються тим, наскільки глибоко коріння його творчості сягає народного життя і наскільки широко він відбиває передові ідеали свого часу. Ці вимоги народності і прогресивності мистецтва органічно втілені в художніх творах І. П. Котляревського, якому судилося започаткувати нову добу в українському письменстві. Творчість Котляревського високо цінував Тарас Шевченко. Поет у 1838 написав вірш «На вічну пам'ять Котляревському», в якому підносив Котляревського, як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди».
Геннадій Деснянський. Зимові поезії.
"За вікном біліє ковдра після ночі.
Без кінця цим милуватися бажаю.
Біле все аж засліпило мені очі.
Хтось іде о шостій ранку до трамваю."(Геннадій Деснянський)
