Статті для дітей та батьків

"В давнiх лiтописях наших
Єсть одно оповiдання,
Що зворушує у серцi
Найсвятiшi почування..."

(Микола Вороний)

Вороний Микола Кіндратович - вельми неоднозначна постать в історії України: з одного боку – відомий політичний та державний діяч, з іншого – людина творча, що присвятила своє життя письменництву, режисерству та акторству.
(З біограіфії письменника)

"На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає,
Кругом хлопці та дівчата,
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками..."

(Тарас Шевченко)

Василь Королів-Старий, пишучи про нечисту силу, мав чисті й світлі думки про людей, проймався їхніми болями й радощами, показав, що всі вони, казкові герої, є добрими, а не злими.

"Моя домівка — ліс густий,
А все, що в нім, — моя сім'я;
Вовки, лисиці, Хух малий,
Коза, куріпки і змія, А
 відгадаєте, хто я?"

(Акровірш про Мавку)

Хто такий Василь Костевич Королів, який друкувався під псевдонімом Василь Королів-Старий, та що він створив літературі, зокрема - для дітей; як складалася його доля  та - читайте у цій статті... Також дивіться його найвідоміші казки «Хуха-Моховинка», Мавка Вербинка", "Нечиста сила" та збірку казок про дівчат "Чарівне намисто".

 

У казочці «Хуха-Моховинка» Василь Королів-Старий оживляє, переосмислює по-своєму образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу». Автор показує алегоричні фольклорні образи добрими і веселими, вчинки яких здебільшого приносять людям якусь користь. Казка відзначається самобутнім сюжетом, мовним багатством та легкістю сприйняття. Василь Королів-Старий своїми цікавими розповідями-казками допомогає читачеві розширити межі уявлення про довколишній світ природи і людини.

 

Повість "Захар Беркут" була надрукована вперше в 1883 році в журналі «Зоря» №№ 7-15. Того ж року у Львові повість вийшла окремим відбитком з журналу. Повість Івана Франка викликала широке зацікавлення громадськості, її прихильно сприйняла і критика.

 

Весільні пісні: "Тройця  по  церкві  ходила", "До  бору,  дружбонько,  до  бору", "А  брат  сестрицю  та  й  розплітає", "Розвий,  сосно,  сімсот  квіток,  рано-рано", "Летять  галочки  у  три  рядочки", "Ой  ненько  моя,  та  не  гай  мене".

Українське  весілля  як  важливий  складник  духовної  культури  народу,  провідний  жанр  родинно-обрядової  творчості  є досить  складним  дійством,  своєрідною  пишною  багатоактною  драмою.  У ній  беруть  участь  багато  дійових  осіб:  молодий  і  молода,  їх  батьки  і  родичі,  дружки,  світилки,  бояри, свати  і  свашки,  старости  і  підстарости.  У  різних  регіонах  України  весільне  дійство  має  певні відмінності  в  сюжеті  і  триває  від  двох-трьох  до  семи  днів.  До визначальних  моментів  цієї  урочистої  події  можна  зарахувати заручини,  сватання,  випікання  (бгання)  короваю,  звивання гіпьця,  дівич-вечір,  шлюб,  вінчання,  покриття  молодої.