"Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. В самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне. Ніхто з людей не заглядав туди. О, люди, - це дуже цікаві сотворіння! Мишка боялася людей..." (Борис Лепкий)
Богдан Лепкий. Біографія
Народився Богдан Теодор Нестор Лепкий 4 листопада 1872 року на хуторі Кривенький Чортківського району Тернопільської області. Брат Левка і Миколи Лепких. Батько Лева Ростислава Лепкого. Дитинство Богдана минуло у селі Крегулець...
Творчість Богдана Лепкого
Богдан Теодор Нестор Лепкий - одна з вершинних постатей в історії українського красного письменства і культури, розвою національного духу, гордість народу. Це - видатний поет, прозаїк, критик, видавець, перекладач, історик літератури, літературознавець, громадсько-культурний діяч, художник, публіцист.
"Я губ твоїх дихання п’ю,
як промінь сонця — роси ранні,
і у очей твоїх сіянні
я бачу душу всю твою..."(Володимир Сосюра)
"Проклятий крук тебе терзає,
і кров із серця п’є змія.
Я так люблю тебе, мій краю,
Вкраїно змучена моя!.."(Володимир Сосюра)
"Весняний сад, квітки барвисті,
пісні пташині в вишині,
і ти — у сяйві і намисті,
подібна сонцю і весні..."
(Володимир Сосюра)
"Перлами, росою, сонцем, далиною
вмиється земля.
Квітами, намистом, буйним зелен-листом
зацвітуть поля..."(Володимир Сосюра)
"О, знаєм ми, що так не буде.
А зараз день, їй день поблід,
і тяжко гупають у груди
удари кованих чобіт..."(Володимир Сосюра)
"Ні сміху, ні співів, мій друже, не треба,
хай слово багнетом сія!
Палають міста під ударами з неба,
горить Україна моя..."
(Володимир Сосюра)
"Падав сніг, ласкавий і лапатий,
обнімав нас, крилами немов...
І хотілось вічно так стояти...
Перший сніг і першая любов..."(Володимир Сосюра)
"Моя любов, як пісні дужі крила
в росі світань над шумами дібров...
Як моря даль, що душу полонила,
моя любов..."
(Володимир Сосюра)
"Люблю я слухати у полі
пісні дівочі на зорі,
коли гіллям своїм тополі
хмарки торкають угорі..."
(Володимир Сосюра)
"Я жду тебе, я кличу, літо!
Тобі пісень моїх слова.
Люблю, коли в вікно розкрите
шумлять безжурно дерева..."
(Володимир Сосюра)
"Як не любити рідну мову
І як її не берегти,
коли із нею в даль грозову
ми йшли на бій - і я, і ти..."(Володимир Сосюра)
"Я знаю силу слова -
воно гострiш штика
i швидше навiть кулi,
не тiльки лiтака..."(Володимир Сосюра)
Володимир Сосюра, вірш "О мова моя"
"... Це - матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини...
О мова вкраїнська!.. Хто любить її,
Той любить мою Україну."(Володимир Сосюра)
"Трави, мої трави, ви густі, шовкові,
вітер ваші коси в пустощах не рве.
Б’ється моє серце, сповнене любові
до землі, що з неї вийшло все живе.До землі, що злився я з її красою,
що для неї думи, мрії і пісні..."(Володимир Сосюра)
"Я не кину співати про тебе,
краю мій, моє щастя, мій дім!
Скільки зір у високому небі,
стільки співів у серці моїм..."(Володимир Сосюра)
"Дзвін шабель, пісні, походи,
воля соколина,
тихі зорі, ясні води —
моя Україна..."
Тарас Шевченко, поема "Єретик"
"... Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить.
І на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.
Людською кровію шинкує
І Рай у найми оддає!
Небесний Царю! Суд Твій всує,
І всує царствіє Твоє..."(Тарас Шевченко)
