"Перлами, росою, сонцем, далиною
вмиється земля.
Квітами, намистом, буйним зелен-листом
зацвітуть поля..."(Володимир Сосюра)
"О, знаєм ми, що так не буде.
А зараз день, їй день поблід,
і тяжко гупають у груди
удари кованих чобіт..."(Володимир Сосюра)
"Ні сміху, ні співів, мій друже, не треба,
хай слово багнетом сія!
Палають міста під ударами з неба,
горить Україна моя..."
(Володимир Сосюра)
"Падав сніг, ласкавий і лапатий,
обнімав нас, крилами немов...
І хотілось вічно так стояти...
Перший сніг і першая любов..."(Володимир Сосюра)
"Моя любов, як пісні дужі крила
в росі світань над шумами дібров...
Як моря даль, що душу полонила,
моя любов..."
(Володимир Сосюра)
"Люблю я слухати у полі
пісні дівочі на зорі,
коли гіллям своїм тополі
хмарки торкають угорі..."
(Володимир Сосюра)
"Я жду тебе, я кличу, літо!
Тобі пісень моїх слова.
Люблю, коли в вікно розкрите
шумлять безжурно дерева..."
(Володимир Сосюра)
"Як не любити рідну мову
І як її не берегти,
коли із нею в даль грозову
ми йшли на бій - і я, і ти..."(Володимир Сосюра)
"Я знаю силу слова -
воно гострiш штика
i швидше навiть кулi,
не тiльки лiтака..."(Володимир Сосюра)
Володимир Сосюра, вірш "О мова моя"
"... Це - матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини...
О мова вкраїнська!.. Хто любить її,
Той любить мою Україну."(Володимир Сосюра)
"Трави, мої трави, ви густі, шовкові,
вітер ваші коси в пустощах не рве.
Б’ється моє серце, сповнене любові
до землі, що з неї вийшло все живе.До землі, що злився я з її красою,
що для неї думи, мрії і пісні..."(Володимир Сосюра)
"Я не кину співати про тебе,
краю мій, моє щастя, мій дім!
Скільки зір у високому небі,
стільки співів у серці моїм..."(Володимир Сосюра)
"Дзвін шабель, пісні, походи,
воля соколина,
тихі зорі, ясні води —
моя Україна..."
Тарас Шевченко, поема "Єретик"
"... Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить.
І на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.
Людською кровію шинкує
І Рай у найми оддає!
Небесний Царю! Суд Твій всує,
І всує царствіє Твоє..."(Тарас Шевченко)
Поезії Володимира Сосюри про рідну мову
Вірші Володимира Сосюри про мову і слово: "Як не любити рідну мову", "Я знаю силу слова", "О мова моя", "Рідна мова".
Читайте вірші Володимира Сосюри про Україну: "Любіть Україну", "Сад", "Люблю я слухати у полі", "Знову пахне липа юністю, весною", "Співи", "Україна", "Моя любов, як пісні дужі крила", "Гнів", "О, ми знаєм, що так не буде", "Перлами, росою, сонцем, далиною", "Весняний сад, квітки барвисті", "Проклятий крук тебе терзає", "Як не любить той край".
Вірші Володимира Сосюри про кохання: "Нам", "Зима", "Сині квіти, ясні очі" (На спомин - Катрусі), "Неначе це було учора", "Пам’ятаєш, як літом", "Моя душа - як арфа золота", "Небо гасне", "Туди, де в синім неба морі", "Як сонце в небі, ти в душі моїй", "Моя зірка погасла остання", "Після дощу", "Я вітру спитаю: “Чи любить вона?”", "Ніяк од щастя не засну я".
"Ну чому ті хвилини кохання
я не можу забути ніяк!?
Десь далеко у білім убранні
моя люба, тепер не моя..."(Володимир Сосюра)
"... Будем iти ми з тобою тодi
в нiжному вiтрi до рання,
вип'ю я очi твоï молодi,
повнi туману кохання... "(Володимир Сосюра)
"Коли потяг у даль загуркоче,
пригадаються знову мені
дзвін гітари у місячні ночі,
поцілунки й жоржини сумні..."
(Володимир Сосюра)