"Суворий Дант, вигнанець флорентійський,
Встає із темряви часів середньовічних.
Як ті часи, такі й його пісні,
Він їх знайшов в містичнім темнім лісі,
Серед хаосу дивовижних марищ..."(Леся Українка)
"Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу..." (Леся Українка)
"Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє.
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну..."(Тарас Шевченко)
"Мій давній друже! мушу я з тобою
Розстатися надовго… Жаль мені!
З тобою звикла я ділитися журбою,
Вповідувать думки веселі і сумні..."(Леся Українка)
"Скрізь плач, і стогін, і ридання,
Несмілі поклики, слабі,
На долю марні нарікання
І чола, схилені в журбі..."(Леся Українка)
"А нумо знову віршувать.
Звичайне, нишком. Нумо знову,
Поки новинка на основі,
Старинку Божу лицювать..."
(Тарас Шевченко)
"Чи ми ще зійдемося знову?
Чи вже навіки розійшлись?
І слово правди і любові
В степи і дебрі рознесли!"(Тарас Шевченко)
"Я не кохаю тебе і не прагну дружиною стати.
Твої поцілунки, обійми і в мріях не сняться мені,
В мислях ніколи коханим тебе не одважусь назвати;
Я часто питаю себе: чи кохаю? – Одказую: ні!..... Ох, я не знаю, мій друже, сама я не зважу, –
Коли б ти спитав: «Чи кохаєш?» – чи я б тобі мовила: ні?.."(Леся Українка)
"Жіночий портрет" (Леся Українка)
"Ти чесна жінка, ти не продаєш
своєї вроди й пестощів за гроші,
нещирих поцілунків не даєш
за лакомство нещасне, за розкоші..."(Леся Українка)
Поема-балада "Скіфська одіссея" Ліни Костенко - ретроспективний твір. Її поетичний світ спроектований у віддалений план історичної пам'яті, характерні ознаки якої втілені насамперед в специфічних часопросторових відносинах.
Слухайте радіо-театр "Маруся Чурай" (у чотирьох частинах), поставлений за історичним романом у віршах Ліни Костенко (відео).
Драматична поема "Сніг у Флоренції" – вершинний твір і певний підсумок роздумів Ліни Костенко над проблемою ролі художника у суспільному житті, про вписаність таланту у часопросторі. Парадоксальна назва твору і промовистий підзаголовок – "Сад нетанучих скульптур" забирають увагу читача, котрий прагне розкодування загадки. Рідкісний сьогодні жанр драматичного диспуту з одного боку потверджує невмирущість традиції психологічної драми Лесі Українки, а з іншого – вписує поему у світовий контекст, де проблема вибору, здійсненого творчою натурою, віддавна тривожила таланти.
Читайте усі вірші збірки Ліни Костенко для дітей "Бузиновий цар":
"Баба віхола",
"Бабуся-Ягуся",
"Березовий листочок",
"Берізки по коліна у воді",
"Білочка восени",
"Бузиновий цар",
"Вербові сережки",
"Веселий дощ",
"Вже брами літа замикає осінь",
"Горобець із білою бородою",
"Дід Ревило",
"Заячий карнавал",
"Здивовані квіти",
"Зелені дзьобики бруньок",
"Зимові горобці",
"Ліс на світанку",
"Місяць уповні",
"Мурашки думають про зиму",
"Осінні хмари, сірі, як слони",
"Перекинута шпаківня",
"Перший пароплав",
"Польові дзвіночки",
"Пряля",
"Синички на снігу",
"Соловейко застудився",
"Сунички",
"Телеграма-блискавка",
"Чародійне слово".
"Дума про братів неазовських" - драматична поема, старовинний лейтмотив якої звучить то тихше, то голосніше, залежно од вітрів історії. (Ліна Костенко)
Читаємо драматичну поему Ліни Костенко, дивимось відео-постановку на цей твір (режисер-постановник - Інна Страшко).
"Недумано, негадано
забігла в глухомань,
де сосни пахнуть ладаном
в кадильницях світань..."
(Ліна Костенко)
"Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ – березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам..."(Ліна Костенко)
"Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись..."(Ліна Костенко)
Ліна Костенко, вірш "Чайка на крижині"
"... Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?"(Ліна Костенко)
Ланцюжок (тамбур, тамбурний шов) використовують при рубцюванні, з'єднувальних швах, декоруванні рубців та країв деталей виробу. Ним виконують покрайниці, в стрічкових орнаментах поєднують з найрізноманітнішими техніками художнього вишивання.
Кривульку тристібкову застосовують як з'єднувальний шов для оздоблення деталей та конструктивних швів вишитих виробів, поєднують в орнаментах із найрізноманітнішими техніками художнього вишивання, а також нею виконують доповнюючі й основні орнаменти.
