Станіслав Чернілевський
ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ
Забула внучка в баби черевички...
Дитячим сміхом бризнувши в зело,
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село.
Махнуло рученя на бензовозі –
І курява вляглась після коліс.
А бабка все стояла на дорозі,
Хустинкою торкаючись до сліз.
І вийшли в небо зорі-жаровички,
І тихо бабка посеред села
Малесенькі дитячі черевички
У спорожнілу хату занесла.
Лягла собі. І світло не світила.
Торкнулась черевичків перед сном —
І осінь їй тихенько опустила
Горіховий листок перед вікном.
За матеріалами: Антологія української поезії. Том 6. Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.
Більше поезій Станіслава Чернілевського на "Малій Сторінці":
Станіслав Чернілевський — український поет, кіносценарист, кінооператор, режисер кінодубляжів українською мовою, автор збірки «Рушник землі»; кіносценаріїв: «Грамотний», «Просвітлої дороги свічка чорна»; лауреат премії імені Василя Симоненка.
Чо такой долгий вирш!
Вирш довго вчыты