Більше...

"Нахлине злива. Перемочить…" (Станіслав Чернілевський)


Станіслав Чернілевський

НАХЛИНЕ ЗЛИВА. ПЕРЕМОЧИТЬ...

Нахлине злива. Перемочить
І валуни на шлях знесе.
Усе живе перетолочить
І позамулює усе.

Повалить картоплі в городах,
Заллє півони і щавлі.
Але, немов останній подих,
Залишить корінь у землі.

І перекотиться каміння,
І перехрускають хрусти.
Та поки є в землі коріння,
Живе захоче відрости.

І сонце спиниться в зеніті,
І пташка дзвінко закує.
Лише збагни, що в цьому світі
Нема нічого, що — «моє».

Земля, дощі, потоки, плити,
Ріка під небом зоревим —
Лише для того, щоб ділити
З усім живим, з усім живим.

Серед безладдя руйнового
Велике таїнство обнов:
І залишитись без нічого,
І починати жити знов.
(1984)

За матеріалами: Антологія української поезії. Том 6. Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

 

Більше поезій Станіслава Чернілевського на "Малій Сторінці":

Станіслав Чернілевський, український поет кіносценарист кінооператорСтаніслав Чернілевський — український поет, кіносценарист, кінооператор, режисер кінодубляжів українською мовою, автор збірки «Рушник землі»; кіносценаріїв: «Грамотний», «Просвітлої дороги свічка чорна»; лауреат премії імені Василя Симоненка.


Останні коментарі до сторінки
«"Нахлине злива. Перемочить…" (Станіслав Чернілевський)»:
Екатирина Вовкова , 2018-02-06 16:38:37, #
тимур , 2019-01-23 14:06:41, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 2     + Додати коментар
На сайті