Ліна Костенко
МІСЯЦЬ УПОВНІ
Вибіг місяць з-за діброви,
погубив на вітрі брови,
заховав за спину руки,
ходить лисий, без перуки.
Смуток зорям невимовний:
ой, який тепер він повний!
А як був молодиком,
був худесеньким серпком.
За матеріалами: Ліна Костенко. Бузиновий цар. Вірші. Художник Вікторія Ковальчук. Київ. "Веселка", 1987.
Більше творів Ліни Костенко на "Малій Сторінці":
Останні коментарі до сторінки
«Вірші Ліни Костенко "Місяць уповні"»:
Всьго відгуків: 1
+ Додати коментар
Дуже класно