Любов Володимира Сосюри до Батьківщини червоною стрічкою проходить крізь його поезії як моральна основа світогляду. В цьому почутті концентруються і набувають широти всі кращі духовні поривання людини: пошана до минулого, поцінування сущого, надія на щасливе майбутнє рідного краю. Вільна праця на рідній землі, пісня нестомленої душі, зачарованої красою світу, мелодії умиротвореного віком, та незгаслого кохання, - всім цим і повниться прозора, як вересневе небо, лірика митця.
* * *
Володимир Сосюра
ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ
Як не любить той край,
Де вперше ти побачив
Солодкий дивний світ,
Що ми звемо життям,
Де вперше став ходить
І квіткою неначе
В його теплі зростав
І усміхавсь квіткам!
"Проклятий крук тебе терзає,
і кров із серця п’є змія.
Я так люблю тебе, мій краю,
Вкраїно змучена моя!.."(Володимир Сосюра)
"Весняний сад, квітки барвисті,
пісні пташині в вишині,
і ти — у сяйві і намисті,
подібна сонцю і весні..."
(Володимир Сосюра)
"Перлами, росою, сонцем, далиною
вмиється земля.
Квітами, намистом, буйним зелен-листом
зацвітуть поля..."(Володимир Сосюра)
"О, знаєм ми, що так не буде.
А зараз день, їй день поблід,
і тяжко гупають у груди
удари кованих чобіт..."(Володимир Сосюра)
"Ні сміху, ні співів, мій друже, не треба,
хай слово багнетом сія!
Палають міста під ударами з неба,
горить Україна моя..."
(Володимир Сосюра)
"Моя любов, як пісні дужі крила
в росі світань над шумами дібров...
Як моря даль, що душу полонила,
моя любов..."
(Володимир Сосюра)
"Люблю я слухати у полі
пісні дівочі на зорі,
коли гіллям своїм тополі
хмарки торкають угорі..."
(Володимир Сосюра)
"Трави, мої трави, ви густі, шовкові,
вітер ваші коси в пустощах не рве.
Б’ється моє серце, сповнене любові
до землі, що з неї вийшло все живе.До землі, що злився я з її красою,
що для неї думи, мрії і пісні..."(Володимир Сосюра)
"Я не кину співати про тебе,
краю мій, моє щастя, мій дім!
Скільки зір у високому небі,
стільки співів у серці моїм..."(Володимир Сосюра)
"Дзвін шабель, пісні, походи,
воля соколина,
тихі зорі, ясні води —
моя Україна..."
"В огні нестримної навали
Рубали, різали наш сад...
А ми дивилися назад
І за минулим сумували..."(Володимир Сосюра)
"Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди..."(Володимир Сосюра)
Вввввввв аааааааа уууууууу
Велике дякую
Дякую