"Знову пахне липа юністю, весною" - вірш Володимира Сосюри про любов до рідного краю


Володимир Сосюра

Збірка "Солов'їні далі" (1957)

ЗНОВУ ПАХНЕ ЛИПА ЮНІСТЮ, ВЕСНОЮ

Знову  пахне  липа  юністю,  весною.
Там,  за  тихим  садом,  луки  в  тумані...
Килимом  барвистим  небо  наді  мною
розгорнуло  щедро  радісні  вогні..

Що  вони  говорять  в  дальньому  мигтінні,
що  відповідають  їм  вогні  земні?
Од  дерев  на  трави  впали  довгі  тіні,
й  чуть,  як  моє  серце  б’ється  в  тишині...

Трави,  мої  трави,  ви  густі,  шовкові,
вітер  ваші  коси  в  пустощах  не  рве.
Б’ється  моє  серце,  сповнене  любові
до  землі,  що  з  неї  вийшло  все  живе.

До  землі,  що  злився  я  з  її  красою,
що  для  неї  думи,  мрії  і  пісні...
Килимом  барвистим  небо  наді  мною,
там,  за  тихим  садом,  луки  в  тумані...
(1956)

За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 399.


Останні коментарі до сторінки
«"Знову пахне липа юністю, весною" - вірш Володимира Сосюри про любов до рідного краю»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми