Володимир Сосюра
Із книжки "Нові поезії" (1937)
ЗИМА
За вікном зима,
За вікном огні.
І тебе нема, —
Й сумно так мені.
Що ти? З ким ти? Де?
Ніжний квіте мій!
За вікном гуде
Тільки вітер злий...
(1936)
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 264.
************************
Збірка "Журавлі прилетіли" (1940)
НЕБО ГАСНЕ
Небо гасне, блідне,
вітер і цвіти,
вечір, даль західна:
ти.
Блідий місяць, трави,
пісня солов’я,
хвилі шум ласкавий:
я.
Хмари над землею,
дальні зорі з тьми,
шепіт і алеї:
ми
(1939)
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 327.
************************
Поза збірками
СИНІ КВІТИ, ЯСНІ ОЧІ
На спомин — Катрусі
Сині квіти, ясні очі...
Пісня з гаю опівночі...
Тіні... губи... мрійна шаль...
В небі місяць і печаль.
Віти зморені кругом
нахилились над ставком...
Сонний човен... тишина...
І любов до сліз, до дна...
(1926)
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 558 - 559.
************************
Збірка "Люблю" (1939)
НАМ
Це мені й тобі
неба вишина,
квіти голубі,
радість весняна.
Це тобі й мені
віє знов і знов
в сонячнім огні
крилами любов.
(1938)
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 280.
************************
Збірка "Журавлі прилетіли" (1940)
ПІСЛЯ ДОЩУ
Ти знову плакала. І дощ шумів сердито.
Але одлинув він, і свіжо стало скрізь.
Після дощу гостріше пахнуть квіти, —
люблю тебе ще дужче після сліз.
І настає така блаженна тиша,
зливаються і небо, і поля.
Ти після сліз стаєш іще рідніша,
як од дощу розкішніша земля.
(1940)
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 321.
***********************************
Збірка "Журавлі прилетіли" (1940)
МОЯ ЗІРКА ПОГАСЛА ОСТАННЯ
Моя зірка погасла остання,
не для мене проміння її.
Облетіли троянди кохання,
і замовкли в сльозах солов’ї.
Мов з холодного дна океана
підіймається горя прибій...
Ти не любиш, я знаю, кохана,
так світи ж хоч в уяві моїй!
(1940)
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 314.
*********************************
Збірка "Журавлі прилетіли" (1940)
Я ВІТРУ СПИТАЮ: "ЧИ ЛЮБИТЬ ВОНА?"
Я вітру спитаю: “Чи любить вона?”
А вітер мовчить... Лиш ридає луна...
Я моря спитаю: “Чи рідний я їй?”
А море мовчить... Лиш синіє прибій...
Я сонця спитаю: “Чи буде кохать?”
І вітер, і море, і сонце мовчать.
(1939)
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 334.
***********************************
Збірка "Зелений світ" (1949)
НІЯК ОД ЩАСТЯ НЕ ЗАСНУ Я
Ніяк од щастя не засну я,
мов гори впали з пліч.
А небо зорями гаптує
червнева ніч.
І тихий місяць у сіянні
над яворами вже зійшов.
0 скільки музики в мовчанні,
коли любов!
(1948)
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 365.
*******************************
Збірка "На струнах серця" (1955)
ТУДИ, ДЕ В СИНІМ НЕБА МОРІ
Туди, де в синім неба морі
немов тремтить Чумацький Шлях,
я понесу тебе на зорі
в моїх закоханих піснях.
Любові повний до нестями,
мов непогасную свічу,
там, за далекими світами,
нову я зірку засвічу.
Вона сіятиме, жадана,
привітом дальнім крізь ефір...
То будеш ти, моя кохана,
найкраща із небесних зір!
(1955)
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 384 - 385.
************************
Збірка "На струнах серця" (1955)
ЯК СОНЦЕ В НЕБІ, ТИ В ДУШІ МОЇЙ
Як сонце в небі, ти в душі моїй,
як пісня в полі, в серці ти в мойому.
Так синьо, синьо сяє погляд твій,
як тихий вечір після дня утоми.
Ти у крові і в мріях ти моїх,
торка вітрець кінці твоєї шалі,
і усміх твій, як той хмаринок біг,
що линуть в даль, не знаючи печалі.
Кудись біжать, співаючи, дроти,
хвилюється під сонцем стигле жито,
і легко так мені з тобою йти,
і радісно мені з тобою жити.
(1955)
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 383.
************************
Зі збірки "Щастя сім'ї трудової" (1962)
НЕНАЧЕ ЦЕ БУЛО УЧОРА
Неначе це було учора:
у співах птиць і в шумі трав
ти бігла радісно на гору,
а я тебе наздоганяв.
О скільки весен, скільки снігу
одщебетали, одцвіли!..
Ми задихалися од бігу,
та губ розняти не могли.
Моя заплакана лелеко,
де щебет той і шуми трав?
Пішла далеко ти, далеко,
а я тебе не наздогнав.
(Київ, 1961)
***********************
Зі збірки "Щастя сім'ї трудової" (1962)
ПАМ'ЯТАЄШ, ЯК ЛІТОМ
Пам’ятаєш, як літом
нам цвіла далина,
де над дотом розбитим
нахилилась сосна.
Як співали пташки нам
там, де сяйва потік,
і губили хвилинам
ми у радості лік.
Тіні листя мов краби,
і самотній такий
парашутик кульбаби
на долоні твоїй.
(Київ, 1961)
************************
Зі збірки "Щастя сім'ї трудової" (1962)
МОЯ ДУША, ЯК АРФА ЗОЛОТА
Моя душа — як арфа золота,
як і завжди, у льоті років юна.
Коли твої всміхаються вуста,
моя любов її торкає струни...
І ллються з серця радісні пісні
про дивний світ, що зір мені чарує,
і все кругом таке близьке мені,
і все кругом усім єством люблю я.
(Ірпінь, 1961)
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 457 - 458.