Вірші про кохання: інтимна лірика Володимира Сосюри


Вірші про кохання. Інтимна лірика Володимира Сосюри

Iнтимна лiрика Володимира Сосюри - це найбiльша частина його поетичноï спадщини.

Майже у кожному вiршi поета звучить щось особливе: i величне, i щире, i нiжне, задушевне - звучить те велике почуття, що вкладається в маленьке слово - люблю.

Лiричний герой вiршiв Володимира Сосюри - це полум'яний патрiот, людина з глибокими i сильними почуттями...

 


"Я  губ  твоїх  дихання  п’ю,
як  промінь  сонця  —  роси  ранні,
і  у  очей  твоїх  сіянні
я  бачу  душу  всю  твою..."

(Володимир Сосюра)

"Падав  сніг,  ласкавий  і  лапатий,
обнімав  нас,  крилами  немов...
І  хотілось  вічно  так  стояти...
Перший  сніг  і  першая  любов..."

(Володимир Сосюра)

"Я  жду  тебе,  я  кличу,  літо!
Тобі  пісень  моїх  слова.
Люблю,  коли  в  вікно  розкрите
шумлять  безжурно  дерева..."
(Володимир Сосюра)

Вірші Володимира Сосюри про кохання: "Нам", "Зима", "Сині  квіти,  ясні  очі" (На  спомин - Катрусі)"Неначе  це  було  учора",  "Пам’ятаєш,  як  літом",  "Моя  душа  -  як  арфа  золота", "Небо  гасне", "Туди, де в синім неба морі", "Як сонце в небі, ти в душі моїй",  "Моя  зірка  погасла  остання", "Після дощу", "Я  вітру  спитаю:  “Чи  любить  вона?”", "Ніяк  од  щастя  не  засну  я".

"Ну  чому  ті  хвилини  кохання
я  не  можу  забути  ніяк!?
Десь  далеко  у  білім  убранні
моя  люба,  тепер  не  моя..."

(Володимир Сосюра)

"... Будем iти ми з тобою тодi
в нiжному вiтрi до рання,
вип'ю я очi твоï молодi,
повнi туману кохання... "

(Володимир Сосюра)

"Коли потяг у даль загуркоче,
пригадаються знову мені
дзвін гітари у місячні ночі,
поцілунки й жоржини сумні..."
(Володимир Сосюра)

"Я - квітка осіння… Дощі мене мочать,
рве вітер мої пелюстки…
І сонце на мене світити не хоче,
тумани пливуть од ріки..."

(Володимир Сосюра)

"Зеленіють  жита,  і  любов  одцвіта,
і  волошки  у  полі  синіють.
Од  дихання  мого  тихий  мак  обліта,
ніби  ім’я  печальне - Марія'..."

(Володимир Сосюра)

"Задуманий вітер над городом віє,
Ідуть перехожі невпинним прибоєм,
І я поміж ними йду, повний тобою,
горять ліхтарі, мов шепочуть:
"Маріє!.."..."

(Володимир Сосюра)

Володимир Сосюра. Васильки. Вірш зі збірки Люблю."Васильки у полі, васильки у полі,
і у тебе, мила, васильки з-під вій,
і гаї синіють ген на видноколі,
і синіє щасті у душі моїй..."

(Володимир Сосюра)

"Якби помножити любов усіх людей,
ту, що була, що є й що потім буде,
то буде ніч. Моя ж любов — як день,
не знають ще чуття такого люди..."

(Володимир Сосюра)

"Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..."

(Володимир Сосюра)


Останні коментарі до сторінки
«Вірші про кохання: інтимна лірика Володимира Сосюри»:
мпм , 2017-12-09 17:17:08, #
Павло Діберт , 2018-07-29 23:03:48, #
Надія , 2018-10-27 15:31:27, #
Тетяна , 2019-01-13 11:10:40, #
Сергій , 2019-01-31 10:02:50, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 5     + Додати коментар
Топ-теми