Володимир Сосюра
Збірка "Весни дихання" (1964)
Я ГУБ ТВОЇХ ДИХАННЯ П'Ю
|
Я губ твоїх дихання п’ю,
як промінь сонця — роси ранні,
і у очей твоїх сіянні
я бачу душу всю твою.
В огні зірок — небес намиста —
її я стрів у давні дні.
Вона така блакитна й чиста
і так близька, близька мені!
Як сяйва, повна ти кохання...
Мов сад у росах, солов’ї...
Я всі твої переживання
помножу в серці на мої.
У сонці знов заграють віти,
як співи в серці — щастя днем...
І будем вічно ми горіти
любові золотим огнем.
(5.11.1963)
|
|
За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 515.
Більше творів Володимира Сосюри на нашому сайті:
Володимир Сосюра: життєвий шлях і твори

Володимир Миколайович Сосюра - один з найщиріших ліриків XX століття - увійшов у слов’янську поезію як співець любові й вічної світозміни, що злилися в єдиному понятті прекрасного, у відчутті вільного і терпкого смаку життя, якому немає кінця-краю. Майстер загадкової простоти і ясної незглибимості почувань, поет ніжний і тривожний, як надвечірнє світло, він пройшов через кілька історичних та культурних епох у житті України: від УНР до хрущовської “відлиги”. Творчість Сосюри, котрий лишив близько шістдесяти поетичних книжок, десятки поем, автобіографічну прозу, - це безмежний світ, це історія, що переживаються в любові й ненависті, радості й журбі - гостро, до сліз, до млості... Пристрасне слово поета народжується з безумовної віри в життя, що упереджує всі питання про доцільність існування особистості.