Статті для дітей та батьків

 

 

"Горобчик цвіріньчить коту
Про рибку золоту.
А кіт зітхає тяжко:
— Ти що, жартуєш, пташко?
На річці лід не тане —
Я рибки не дістану!
Та пісенька горобчика
Приворожила сонечко.
І стало тепло при вікні
Коту, горобчику й мені."

                                           (Надія Кир’ян)

"Чорно-біла доля, чорно-біла...
Чорнобилем доля побігла.
Бігла навіжена і не спитала:
«А на кого ж мати зосталась?»"

(Валентина Козак)

 

 

 

 

 

 

 

Майстерну сатиру на життя і побут козацької старшини XVIII ст. маємо в повісті Григорія Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма». Оригінальна за композицією, насичена гротескно-смішними сценами й характеристиками, колоритна мовним малюнком, повість читається з неослабним інтересом. У ній дотепно розвінчано козацьку старшину та її нащадків -  українських поміщиків, не кажучи вже про виняткове своєю реальністю, етнографічно точне відтворення старовинного побуту. Казкова на перший погляд основа повісті насправді грунтується на дійсних, майже документально стверджених і тільки своєрідно осмислених фактах. Посилаючи рукопис П. Плетньову, Квітка писав, що «все це засновано на розповідях старожилів» та що навіть топлення уявних відьом нещодавно відновила поміщиця сусідньої губернії...

... Справдився пам’ятний заклик видатного славіста Ізмаїла Срезневського, виголошений біля труни Квітки: «Пам'ятай, Україно, цю могилу, тут похований той, хто, окрилений любов’ю до тебе, до твого благоденствія і слави, захищав твій звичай та мову і вчив тебе твоєю мовою». Уже не одна тільки Україна пам’ятає свого великого сина.

Григорій Квітка-Основ’яненко - перший український прозаїк, талановитий драматург, творчість якого мала значний вилив на розвиток української літератури. Головним творчим принципом Квітка-Основ’яненко вважав «писання з натури», про те, що було йому знайоме і близьке. А знав він найкраще і любив свою рідну Харківщину, її природу, звичаї її мешканців, які стали героями його творів.

Жартівливі віршики Василя Шаройка про дітей: "Виправити плутанину",  "Те, що хотів", "Кого любить?", "Не перескочив", "Помічниці", "Що літає?",  "Щире побажання", "Жменька маленька", "Грицькова дуда", "Зрозуміло", "Не обривав", "Де сонечко ховається", "Міський онук", "Щоб не втік", "Випадок на автовокзалі", "Моя сестра", "Схожа на сестричку", "Пила", "Шкідники та охоронці", "Дуже хочеться узнати", "Знає", "Зрозуміло", "Хто старший", "Віршик про Лідку, голку і нитку", "Буде половинка", "В переповненім трамваї", "Оля матері гука", "Не перескочив", "Знає", "На долину біг бичок", Підказала", "Кицька помилилась", "Про Петрика та манну кашу".

"Подивись, немов жива,
Наша баба снігова!
Ми гуртом її зліпили
На подвір'ї дитсадка..."
(Василь Шаройко)

Смішні віршики про тварин та птахів від Василя Шаройка: "Бурундук", "Гірські стрекалі", "Як врятували горобця".

 

 

 

 

"Як врятували горобця", "На долину біг бичок (за М. Наволочкінни)", "Гірські стрекалі", "Що за пташка?", "Бурундук", "Про курочку та півника", "Зайчик (за В. Гардзеєм)", "Художниця", Загадки - дитячі віршики Василя Шаройка, що увійшли до збірочки "Як врятували горобця". 

 

"Іісуса Христа ВЕЛИЧаймО, яКО Ввесь єст СлАдКИЙ, зНаймо.

І з несОздАННа отця возсіявий чисте,

ВЕЛИЧ аю з матКОю тя, ВсеСладКИЙ Христе."

(Іван Величковський)

"І О смерті пАм'ятай, і На суд будь чуткий,
ВЕЛьмИ Час біжить сКорО, В бігу Своєм прудКИЙ".

(Іван Величковський)

"НЕ ЖИТИ, ЄЖЕ ЯСТИ,
НО ЯСТИ, ЄЖЕ ЖИТИ

Не того ради жити, єже пресищати
утробу і многії брашна поглощати,
Но толико точію ясти, даби тіло
возмогло житіє си соблюдати ціло."

(Іван Величковський)

Веселі віршики про школу та школярів від Василя Шаройка: "Дозволив", "На уроці мови", " Виправити плутанину", "Про Маринку", "Скільки треба "Н"",  "Довгі пошуки", "Шкідники та охоронці", "Де поділися Карпати", "Хитрий щоденник", "Жива граматика", "Зумів", "Про дива", "Кмітливі діти", "Лопотуха Мила", "Не залишили", "Лічилочка", "З чого двійка", "Навчилась", "Десь повипадали", "Тут справа ось у чім", "В чім різниця", "Заспокоїв", "Відповів", "Чим же гризти?", "Справжня причина", "З вини погоди", "На іспиті", "Перейшов", "Те, що хотів". 

Іван Величковський — український поет, перекладач, теоретик віршування, найяскравіший  представник  українського  бароко  в  поезії, автор двох рукописних книг  «Зегар  з  полузегарком»  і  «Млеко  од  овці  пастиру  належноє».