Статті для дітей та батьків

"Як сніг, три пташечки летіли
Через Суботове і сіли
На похиленному хресті
На старій церкві. «Бог простить:
Ми тепер душі, а не люди,
А відціля видніше буде,
Як той розкопуватимуть льох."
(Тарас Шевченко)

"Крав! крав! крав!
Крав Богдан крам.
Та повіз у Київ,
Та продав злодіям
Той крам, що накрав..."

(Тарас Шевченко)

"Один сліпий, другий кривий,
А третій горбатий.
Йшли в Суботов про Богдана
Мирянам співати..."

(Тарас Шевченко)

"Три душі", "Три ворони", "Три лірники" - три розділи містерії "Великий льох" Тараса Шевченка. Це - твір Великого Кобзаря історичного та філософського спрямування, в якому автор розкриває свої погляди та концепцію історичного минулого України. Містерію присвячено подіям об’єднання з Московією та наслідкам цього акту.

"І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений
І все спочиває..."

(Тарас Шевченко)

 

 

 

"За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий довбе ребра
Й серце розбиває..."

(Тарас Шевченко)

"Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітлий раю,
На милосердіє твоє,
Все упованіє моє
На тебе, мати, возлагаю.
Святая сило всіх святих!.."

(Тарас Шевченко)

"І день не день, і йде не йде,
А літа стрілою
Пролітають, забирають
Все добре з собою..."

(Тарас Шевченко)

"У неділю вранці-рано
Поле вкрилося туманом.
У тумані на могилі,
Як тополя, похилилась
Молодиця молодая..."

(Тарас Шевченко)

"Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями ,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине..."

(Тарас Шевченко)

"Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде..."

(Тарас Шевченко)

"Радуйся, ниво неполитая!
Радуйся, земле, не повитая
Квітчастим злаком! Розпустись,
Рожевим крином процвіти!"

(Тарас Шевченко)

"Ти не лукавила зо мною;
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала; ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела .."

(Тарас Шевченко)

"Росли укупочці, зросли;
Сміятись, гратись перестали.
Неначе й справді розійшлись!..
Зійшлись незабаром. Побрались..."
(Тарас Шевченко)

"Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України,
Широка, глибока..."

(Тарас Шевченко)

"Чигрине, Чигрине,
Все на світі гине,
І святая твоя слава,
Як пилина, лине.."

(Тарас Шевченко)

"Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину,
Над водою гне з вербою
Червону калину..."

(Тарас Шевченко)

"Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі, дівочі?"

(Тарас Шевченко)

"Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе... умирає... одно зацвіло,
А друге зав'яло, навіки зав'яло...
І листя пожовкле вітри рознесли..."

(Тарас Шевченко)

"Була колись шляхетчина,
Вельможная пані;
Мірялася з москалями,
З ордою, з султаном,
З німотою... Було колись..."

(Тарас Шевченко)