"Хай мир і тиша ці чимдужч-чимдальш,
а з віч і вуст не сходить фальш.
Живемо від війни і до війни,
і Бога славимо, бо грішні ми."(Сергій Губерначук)
"Оце моє таке життя.
Мої продовження у дітях.
Цвіт яблуневого злиття
в обіймах цих, немов на вітях...
...О, ти! моє таке життя!
слізьми закінчуйся чи сміхом,
а все одно – без тебе я
залишусь жити ві́ршем тихим."(Сергій Губерначук)
"Візьми Шевченкові томи –
і плач над ними, плач над ними.
Шевченком Бога обійми –
й хрестись хрестами золотими.
Хай сльози відповідь дають
на все пригноблене дитинство,
на те, як зміцнювалась лють
і поставало українство."(Сергій Губерначук)
"ХХІ століття", "Небо України", "Україна молода", "Гімн Президенту України", "Гімн гостомельському склу", "Тарасова гора", "Богдани́", "Полісся, що з тобою стало... " - пісні на слова Сергія Губерначука, що увійшли до цієї добірки.
"На злеті душі опинившись, згадай,
як грізно жилося твоїй Батьківщині!
Скинь пір’я старе і ще вище злітай –
сиґналь попри космос: "Хвала Україні!"(Сергій Губерначук)
"Ніхто нічого ще не знав
ні сном - ні духом
про те, що дехто вже сконав.
Земля їм пухом.Ми йшли на зоряний парад
Хрещатим Яром,
несли червоний транспарант.
Собі ж на кару..."(Сергій Губерначук)
"Боже! Благослови Україну.
Благослови мою землю.
Благослови навіки!"(Сергій Губерначук)
"Наша велика родина, за тодішніми господарськими мірками, заможною не була. Землі – обмаль, синів, невісток і онуків – купа. Проте в найми не йшли, на багатших не батракували, попідтинню не вмирали. Обходилися своєю працею. Прабаба згадує, що за її дитинства у дворі була навіть пара волів і сяка-така пасіка – може, два, може, три вулики. Був добротний сільськогосподарський реманент. Усім цим до часу кермував мій прапрадід Панас (Охтанасій). Кермував вправно. Кожного ранку він узував свої незмінні юхтові чоботи – лівий чобіт на праву ногу, а правий на ліву – і поволеньки йшов уздовж хутора. Дворів, у яких жили його сини з невістками чи зяті з дочками, було в селі чимало. [...] Ото хіба вже в глибокій старості виходив Охтанасій увечері на ганок, приставляв долоню до вуха і скрушно зітхав: «Ееее, не чуть уже, не співають дівчата й парубки». Починалися тридцяті..." (Сергій Осока)
"У саду кувала зозуля. Віщувала комусь довгі літа.
Пахло м'ятою, любистком. Цвіли ружі. Гули бджоли.
Із-за хати, з-за гострої стріхи виблискували золоті хрести церкви.
У глибині обійстя, на клуні, поважно куняв, стоячи на одній нозі, чорногуз. Буяло зелене свято — Тройця..." (Сергій Плачинда)
Тисячу років перебували в забутті найстародавніші духовні скарби українського народу — міфи й легенди дохристиянської доби. Пропонована книжка відомого письменника, літературознавця і лінгвіста, краєзнавця і етнографа в певній мірі відроджує величний пантеон міфічних героїв і персонажів, що їх створила поетична уява праукраїнців. Словник, як своєрідне одкровення про наших давніх предків, стане в пригоді кожному, хто прагне зазирнути в саму глибінь історії України, пройнятися її красою, мудрістю й дивовижним, хвилюючим злиттям Людини з Природою... Міфи і легенди стародавньої України, записані відомим українським народознавцем, письменником Сергієм Плачиндою, які увійшли до "Словника давньоукраїнської міфології": "Сокіл-Род", "Прадуб", "Білобог і Чорнобог", "Коляда і Мара", "Земля", "Дажбог і Жива", "Божич", "Перун", "Стриба", "Сварог".
"У неділю із батьками
Між базарними рядами
Неквапливо я блукала,
Цікавеньке щось шукала.
Раптом бачу трохи збоку
Одну яточку високу,
А що в ній, не видно геть,
Бо дітей набилось вщерть."(Ольга Науменко)
Вірші-пісні Костянтини Малицької (Віри Лебедової): "Марш січовий", "Марш соколів", " В Січ ставай", "Вгору прапор", "Січ у поході", Січовий поклик", "У Січі! У Січі гуртуймося, брати", "Поставали козаченьки", "З Новим роком".
Велику кількість зразків українського фольклору присвячено слову. Прислів'я навчають - перед тим, як щось сказати, добре подумай, а якщо вже сказав - відповідай за свої слова. Адже слово може і лікувати, і ранити, часом допоможе, а іноді, сказане недоречно, і нашкодить.
Прийшов Великдень. Повернувшись всією родиною з церкви додому, розговівшись і цокнувшись писанками, побігли ми до майданчику, що коло церкви, співати-танцювати веснянки та гаївки, грати в "Подоляночку" і "Жучка"...
"У спадок дід лишив мені державу!
А потім ще й рушницю залишив...
Він добре знав, які часи для нас настануть,
Про це він часто з слізьми говорив...
......
Мій діду, Слава Україні!
Тримай за нас увесь небесний полк!
Вже скоро сонце зустрічатиме гостинно
Незламний ворогом, нескорений Народ!"(Софія Федина-Прилуцька)
Публікуємо список програмних творів з літератури для 2 – 11 класів. Багато творів з української літератури розміщені й на нашому сайті. Тож просто тиснемо на посилання й читаємо!
Степан Руданський: «Окуляри», «Чуприна», «Почому дурні?», «Розумний панич», «Слабий зуб», «Торбин брат», «Лінивий», «Добре торгувалось», «Запорожці у короля» (твори зі шкільної програми з української літератури у 6 класі).
"Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!"(Степан Чарнецький та Григорій Трух)
В неосяжному океані народної пісенності важливе місце посідають соціально-побутові (або суспільно-побутові) пісні: козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські, солдатські, бурлацькі, наймитські, заробітчанські, робітничі. Розвинулися вони на основі традиції, виробленої ще раніше обрядовою і позаобрядовою ліричною та епічною пісенністю, продовжуючи і збагачуючи її. Це ліричні твори, де на перший план виступає ідейно-емоційне ставлення до події, а оповідальний елемент відіграє підпорядковану роль (на відміну від епічних і ліро-епічних). У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Взяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. В них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад.
Вікторія Гарванко – зіронька, яка так стрімко сходить на мистецькому небосхилі, і творчий потенціал якої, як і її талант загалом, зростають день за днем. 6 травня у Мадриді відбувся перший сольний концерт юної співачки Вікторії Гарванко. 11-річна талановита дівчинка зібрала повну залу глядачів, цінителів української музики.
