Сергій Губерначук. «Мир, війна, біль» (вірші, вислови, цитати)

 

Олег Шупляк. «Дерево життя», 2022 р.

 

 

Сергій Губерначук

МИР, ВІЙНА, БІЛЬ

(вірші, вислови, цитати)

* * *
Хай мир і тиша ці чимдужч-чимдальш,
а з віч і вуст не сходить фальш.

* * *
Живемо від війни і до війни,
і Бога славимо, бо грішні ми.

* * *
Скільки ще мін не зірвалось –
скільки ще жде матерів.
Стільки же часу лишалось –
нам на спокуту гріхів.
Спільні війська кісткові –
наших героїв і ні
проти Германій, Московій –
мирно лежать на війні.
(1995 р.)

 

 

Олег Шупляк. «Україна у війні», 2016 р.

 

* * *
Якщо і в цім столітті раптом знову мир впаде,
то цілий світ з руїн підніме дитячий сміх, дитяча гра.

 

* * *
Яріє східний небосхил,
Росія йде на світ війною.
(1989 р.)

* * *
На Київ – війна.
Але Київ – один,
засіяний весь золотими хрестами!
Його таїна
герцем наших родин
рятує наш рід і святить між містами!
(2008 р.)

* * *
Де Любов – там завжди ллється кров.

* * *
Велика війна.
Велетенська розруха.
Велетневотонний голод.

* * *
Якщо кров'ю за кров платити, її можна, як воду, пити.

 

* * *
Війна…
Що не день, то вогняна безодня.

 

 

Олег Шупляк. «Реквієм», 2021 р.

 

* * *
Краще – вбитим,
ніж бути, як в отарі вівця.

* * *
Кошмари і жахи – безґлузді епопеї.

* * *
Убити легше, аніж породить,
зламати швидше, аніж збудувати.

* * *
Лиш той, хто оцінить малесеньку квітку,
відчувши тонкий аромат,
спитає: чи варто нарощувать атом?
і кине під прес автомат.

* * *
Політінформація в окопі.

 

 

Олег Шупляк. «Весняні хвилі», 2018 р.

 

* * *
Хай з небес нові зірки виглядають мирну Україну!

* * *
Нехай я – останній, але востаннє…
Щоб більш ніколи їх не було –
перших, других, … останніх
вбитих!.. вбитих на зло…

* * *
Вічна слава героям і хрест –
щоб кожен воскрес.

* * *
Ми вдячні тим, хто вмер за нас, живих,
і в нашій пам’яті воістину воскрес.

 

 

Олег Шупляк. «Обійняти неосяжне», 2017 р.

 

* * *
– Чому вчить біль?
– Знанню і відчуттю, що ти ще живий.
– Коли нічого не болить, ти губиш час?
– Ні!

* * *
Біль безпричинний – о́знак дурної личини.

* * *
Біль не перетвориться на граніт,
проте, як граніт, охолоне.

* * *
Місце, яке болить, леліють і люблять сильніше.

* * *
Приємний біль, коли це рідний біль.
В садах любові біль – це насолода.

* * *
Повеліваю – жити
і з болем – розлучатись.

 

Олег Шупляк. «Космічне дерево України», 2023 р.

 

Публікацію створено за літературними даними сайту «Цифрова бібліотека "Київ"»:
У розділі використано картини відомого українського художника з Тернопільщини Олега Шупляка.

 

 

Більше творів Сергія Губерначука на нашому сайті:

"Я вбачаю у цьому крила..." — поезії Сергія Губерначука