"Нахвалявся мороз усіх в лісі поморозити. Холодних вітрів, лютих хурделиць накликав. Завивали вітри, шаленіли хурделиці. Снігом усе замітали. Скрутно, голодно стало птахам і звірам. Навіть білочка й та засмутилася. Були в неї сякі-такі припаси, та вийшли. А до весни ще далеченько..." (Галина Демченко)
"Абрикоса", "Безкінечна жабка", "Варта", "Весна", "Вишивання", "Вірш про крука", "Вірш про Чорного Шкрета", "Вітер на Десні", "Гори", "Гостина", "Гриб", "День великий, а ти малий!", "День до вечора клониться", "Дивлюсь на літо", "Дивний лис", "Диво-день", "Дідок огірок", "Для кого живеш", "Дорога для хрущів", "Дубок навесні", "Дуже гарний літачок", "Зайчик і перекотиполе", "І це називається літо", "Клопіт", "Ключі од веселих снів", "Коли б мені", "Коли я був", "Кольоровий вітер", "Крамарі снігурі", "Метелик і літак", "Ми всі під одним дощем", "На галяві мухоморській", "Неділя", "Отака синичка", "Павук", "Перед зливою", "Розмова", "Ромашка", "Слон мандрує до мами", "Сонечко нікого не боїться", "Так гарно, що весна", "Усі трудяться", "Хмарки", "Хмаролам", "Чого я другу не сказав", "Я серед лугу", "Ялинонька, сосонка і смерека" - дитячі віршики Галини Кирпи зі збірки "Диво-день".
До збірки "Лечу у вирій" увійшли дитячі поезії Галини Кирпи: "Мова моя", "Скоро — дома", "У їжаків полягали спати", "Березень", "Шпаки і шпаченята", "Ввечері", "Запливає ранок", "Мандрівна квітка", "Тополя і калина", "Грім, що не вмів гриміти", "Двісті тиш", "Щось Зелене", "Долоня літа", "Щоб Равликові було гарно", "Нічиє дерево і моє", "Як я кажу в своєму саду", "Місяць у колисці", "Найдовший у світі танець", "Пам'яткий вечір", "Хоха", "Сидько й Тинько", "Холодна ніч", "Щось зацвіте", "Лечу у вирій", "Прохожий Серпень", "Прощай, сніжинко!", "Моя ялинка, "Малий-маленький сніг", "Де ходить Колядин", "Хмарезні хмари", "Дощ проведе", "Жолудь", "Моя мрія".
"Чого я другу не сказав
про золоті піски?
Ми подалися б з ним на став
шукать собі казки."(Галина Кирпа)
Поезії Галини Кирпи: "Літо вийшло надвір", "Мороз усі квіти перецілував", "Казка", "Руде лисеня", "Ніч не заблукає", "Зима з Літом стрічаються", "Питання", "Стала Осінь", "Велика Зірка і Манюня", "Всім видно яблучко", "Дощ ноги простягнув", "Небомова", "Зима пошкодувала", "Човен навесні", "Пора року Дощ", "Вечір", "Лелека боїться", "Два роки поспіль".
"Рядки, що допоможуть дитині усвідомити своє призначення на Землі. Це віршовані перлини з розмови дитини й Бога." У збірці Галини Кирпи "Ну й гарно все придумав Бог" представлено такі поезії для дітей:"А йди до нас куті їсти", "Бог і задачка", "Ваша Водо-Величносте", "Де рай?", "Знов будемо жити разом", "Люблю ангелів", "Маковій!", "Мене наздоганяє вітер", "Мені це присниться", "Мій Ангел", "Мурка не думала", "Небесна Твоя Країна", "Невидимка", "Нехай би грім", "Ніч знає багацько снів", "Ну й гарно все придумав Бог", "Пане Сонечку Великоднє", "Парасолька для Бога", "Святому Миколаю пощастило", "Сім днів", "Ти знаєш усе", "У мене є таємниця", "Ходімо, Колядко, зі мною", "Храм квітів", "Я бачила".
"Коли до вас темної ночі
прийде Лев, ви не кажіть йому нічого
про зоопарк.
Нехай він не знає, що на світі є зоопарки.
Нехай хоч один Лев
цього не знає..."(Галина Кирпа)
"Ось так починається казка:
Було королівство Будьласка.
Сусіда-король з королівства Ану́
Почав з ним таємну, підступну війну.
На вулицях міста-столиці
З’явились насуплені лиця..." (Галина Малик)
"Жив був на світі КЛЮБИК. Маленький, кругленький і дуже веселий. Ще б пак! Адже він жив на горищі старого-престарого, але теж дуже веселого клубу. Чого веселого? Бо в ньому кожного дня збиралися діти. А для чого збираються діти? А для того, щоб погратися у яку-небудь гру! А хто вигадував для них ігри? Звичайно, ви правильно здогадалися! Ігри для дітей вигадував Клюбик! .."
(Галина Малик)
"Якось до Равлика завiтала Не-Дуже-Чемна-Жаба.
— Запроси мене до своєї хатки, — сказала вона Равликові.
— Але ти у ній не помiстишся, — вiдповiв Равлик.
— Я ж прийшла до тебе в гостi? — спитала Жаба.
— В гостi... — розгублено мовив Равлик.
— Отож ти мусиш мене запросити! — закричала Не-Дуже-Чемна-Жаба.
Ніяково стало Равликові..."(Галина Малик)
Дитячі віршики Галини Малик з ілюстраціями: "Капелюх", "Запросини", "Неділя та будень", "Веселий сніг", "Я морозу не боюсь", "Ізянські лозарі", "Неслухняний дощик", "Капітан", "Аптека", "Пілот", "Боягуз", "Бах і Бух", "У Карпатах", "Ходить чутка", "Ой!", "Дивний звір", "Медальйон і бульйон", "Троку-Фроку-Брик", "Королівство Ану", "Уявляєш?".
"Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії" - неймовірно цікава пригодницька повість-казка від української письменниці Галини Малик про дівчинку Алю, яка потрапила в країну усіляких недоробок через свої лінощі, необачність та забудькуватість. Ця історія вчить доводити усі справи до кінця не тільки діточок, але й дорослих. Книга має гарні кольорові ілюстрації художників Анатолія Фролова і Любові Шевченко.
"Глянь сюди: ото будяк,
Він росте собі будь-як.
Росте сміло там і тут,
Не боїться жодних скрут,
А тягни його так-сяк,
Ради не даси − будяк,
Що росте собі будь-як."(Галина Мирослава)
"Жив колись в одному царстві,
Не простому, а лицарськім,
Цар, не дуже вже й великий,
Десь завбільшки з черевика.
Кажуть, був він не то саксом,
Не то шведом, мав він таксу,
Коней мав, палац, картини,
Їздив часто, без упину,
Оглядав свої маєтки,
Успадковані від предків."(Галина Мирослава)
"Будить сонечко:
– Та вставай уже.
Хутко ліжечко застеляй.
А ще
До водички спіши вмиватися,
До дзеркал своїх усміхатися.
Добрий ранок бажай всім, серде́нько.
Починається день твій новенький."(Галина Мирослава)
"Про́шу я папугу Про́шу
Не літати, де не про́шу.
А папуга мені: "Про́ша
Прехоро́ша. Прехоро́ша!""(Галина Мирослава)
"Верхи на плечах
Їхала малеча.
Комір служив за віжки,
Стукали в груди ніжки,
А той, хто до того був тихо,
В сідлі заливався сміхом."(Галина Мирослава)
"Забожись, що ти все зважиш,
Що почуєш – не розкажеш
Ні одному королю.
Якщо так, то я почну.
У селі, де аж три хати,
Жила собі стара мати,
З нею разом – один син,
Рудий, наче мандарин.
Хтось якось сказав на глум,
А юнак узяв на ум
Та й покинув рідну хату,
Пішов воленьку шукати..." (Галина Мирослава)
"Були в батька три сини,
Всі стрункі, як ясени.
Всі високі, чорноброві,
Усім хочеться любові.Кожен мріє про дружину,
Мовби ангела з картини.
Але де таку узяти?
Та й надумали рушати..." (Галина Мирослава)
"Тосі-тосі рученята,
Тупу-тупу ноженята
Тішать маму, тішать тата.
– Чиї ручки й ніжки?
– Злати.
Золотого дитяти!"(Галина Мирослава)
