Читаймо нашим малючкам цікаві віршовані казочки від Наталії Погребняк:
МИШКА І КИЦЯ
МИШКИ-БУДІВЕЛЬНИКИ
ПРАЦЬОВИТИЙ БЕГЕМОТ
ЖИРАФ
ЖАБКА ТА ЇЖАЧОК
ХВОРИЙ БЕГЕМОТИК
"Сідайте, діти, круг мене.
Умощуйтесь, будь-ласка,
І вже за хвильку, що мине,
Я розповім вам казку..."(Світлана Пасенюк)
Поема-казка Лесі Українки "Давня казка", а також віршовані казки для дітей: "Про Оха-чародія" та "З казочки дядька Лева".
Віршовані казки Михайла Стельмаха: "Бурячок і їжачок", "В їжаковім вітряку", "Чому кріт не з'являється на світ?", "Що посієш, те й пожнеш".
Добірка віршованих казок Наталі Забіли: "Вередливі жабки", "Зайчикова хатка", "Хатинка на ялинці", "Рукавичка", "Сорока-білобока", "Гуси-лебеді", "Черевик, соломинка та булька", "Лисиця та рак", "Плискачик", "Вовк і Козлята", "Корінці та вершки", "Два морози", "Снігуронька".
Також читайте збірку віршованих казок "Прабабині казки", яка вийшла другом у 1978 році.
Читаймо чудові, добрі, світлі віршовані казки-п'єси Галини Римар - авторки, сповненої любові до дітей, до ближніх, до всього навколишнього світу:
"Чарівна флейта" (казка-п'єса)
"Ікс-цукерку,
Ігрек-печиво
Та солодкого ще дечого
Інна в «школі» додавала…
Ігор – з’їв!..
Усе. Пропало.
– І навіщо ти? Один?!
– Оголошуй карантин…"(Володимир Нагорняк)
"Саме на клечання в гості з села приїхала бабуся. Від неї смачно пахло житнім хлібом, товстим полотном і ще чимсь, чого Васько ніяк не міг розібрати. Голова бабусі була замотана в велику хустку, а надворі аж горобці обливались потом. З-під тої величезної страшної хустки дивилось малесеньке, поморщене, як печена картоплина, та добре-добре личко..." (Володимир Винниченко)
Моторошно й тривожно в порожній кімнаті малому Гринькові. На вулиці вже посутеніло, і кожен закуток здається хлопчикові підступним і таємничим. Вдома немає нікого, тільки дівчинка-наймичка, та й вона порається десь на кухні. А на малого вже насуваються звідусюди похмурі ворожі сили. От-от вхоплять і стягнуть його з печі додолу. І в Гринькові борються два протилежних почуття: сидіти й цокотіти з переляку зубами на печі чи покликати на допомогу наймичку Саньку... Як розвиватимуться події далі, ви дізнаєтеся, прочитавши чудове оповідання видатного українського письменника Володимира Винниченка.
Читайте оповідання Володимира Винниченка: "Бабусин подарунок", "Кумедія з Костем", "Федько-халамидник", "Гей, хто в лісі, обізвися...", "Стелися, барвінку, низенько", "За Сибіром сонце сходить", "Гей, ти, бочечко", "Віють вітри, віють буйні".
"Сита кумася лисиця вийшла в поле погуляти, на травичці повалятися, за комашками жартома пострибати. Гуляла вона, гуляла, перекидалася і раптом побачила на березі рака. «Бач,— думає, — який незграба, все задки лізе, нема того, щоб по-нашому побігати та попустувати». І почала вона рака займати та глузувати з нього..." (Володимир Даль)
"Уявляєте?! В суботу
У Кота – самі турботи!
Мишку... ох, яка ж досада...
Не вдається упіймати."(Володимир Даник)
"...Отож передача «Дрімайко»… Назва, якою ця публікація розпочинається, певна річ – просто жарт. Бо передача цікава і приваблива! І таке враження, що слухачі у неї є. Ведучий передачі представився, як Cашко-лірник. І правильно – нема чого занадто розшифровуватися! А то ще переманять кудись... у Париж чи Нью-Йорк! А нам самим в Україні такі люди потрібні. І хоч не так і багато удалося прослухати, виникало враження – талановита передача, зроблена талановитою людиною. Не збираюся когось у цьому переконувати, але деякі аргументи щодо цього усе ж приведу. Звертає на себе увагу прагнення ведучого вести розмову з маленьким українським слухачем, як з рівним собі співрозмовником. Казки – це важливо і цікаво! Бо у них немалий життєвий досвід – і конкретної людини, і цілого народу. Але ж казка і привід зачепити вагомі і неперебутні теми – а якими ж мають бути майбутні українці! А якою б ми хотіли бачити Україну…" (Володимир Даник)
"Миші?! Славили Кота!
Ну, методика проста...
Гомінка і гонориста –
Головне... відсутність змісту!
Кіт, бува, усе ж бо спить,
Але у потрібну мить,
У нічну тривожну пору
Він – підступний і бадьорий!"(Володимир Даник)
"Ніби сонце, що сходить над кручі,
Ніби сяйво стрімкої води,
Наша мова – це диво квітуче,
Без якого серцям не цвісти!"(Володимир Даник)
"А бегемоту, Боже… бегемоту
Так важко влітку роззявляти рота!
І поки – бідний! – рота він відкриє,
То весь – спітніє… То весь – спітніє!.."(Володимир Даник)
"Ти спи, любий сину, в щасливому сні,
Довкола нас тиша і місяць в вікні.
Торкається шибок лиш сяєво зір,
Шумить десь далеко смарагдовий бір..."(Володимир Івасюк)
"Два півники щедрували,
До віконця припадали:
— Ко-ко, Ладо, ку-ку-рі-ку!
Тобі щастя, тобі віку,
Тобі сонця до світлиці,
А нам — пригорщу пшениці..."
(Володимир Коломієць)
Дитячі вірші Володимира Лучука про маму: "Тільки мама", "Дарунки для мами", "Незабудки", "Найрідніші слова".
До збірки Володимира Лучука "Подарунки для мами" цвійшли вірші: "Заблудилась пісенька", "Мак", "Чорний жук", "Прогулянка", "Цвіркунець", "Незабудки", "Півень", "Ніч", "Золотий дощ", "Тільки мама", "Дарунки для мами".