Володимир Даль
ЯК РАК ЛИСИЦЮ ПЕРЕХИТРИВ
(казка)
Сита кумася лисиця вийшла в поле погуляти, на травичці повалятися, за комашками жартома пострибати. Гуляла вона, гуляла, перекидалася і раптом побачила на березі рака.
«Бач,— думає,— який незграба, все задки лізе, нема того, щоб по-нашому побігати та попустувати».
І почала вона рака займати та глузувати з нього.
— Ти, красунчику шкаралупчатий, очі маєш витрішкуваті, сам із вершок *1, вуса — до ліктя, а ногам і ліку нема, певно, надто швидко бігаєш! Давай-но побіжимо наввипередки, хто кого пережене. По біжімо он хоч до того куща!
— Давай,— каже рак,— ти біжи вперед, а я — за тобою!
Почали рахувати: раз, два, три! Лисиця побігла не оглядаючись, а рак учепився за лисячий хвіст та з нею й летить. Ось бігла, бігла лисиця, а добігши до куща, геть ухекалася й каже:
— Де ж то рак тепер повзе? — Обернулась — чи далеко рак, а той, як лисиця змахнула пухнастим хвостом, розімкнув клешню й відлетів у кущ та звідти й гукає лисиці:
— Чого ж ти відстала? Я тебе тут уже давно чекаю!
Лисиця витріщила очі: «Коли ж це він мене обігнав?»
*1 - Із вершок - тут: маленький.
За матеріалами: Володимир Даль. "Казки". Художник Олександр Кошель. КиївЮ идавництво «Веселка», 1995 рік, стор. 29.
Більше казок на нашому сайті:
.jpeg "казки")
Чимало українських письменників творили казки. Серед них Іван Франко, Леонід Глібов, Марко Вовчок, Леся Українка, Олена Пчілка, Юрій Федькович, Григорій Квітка-Основ’яненко, Левко Боровиковський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Юрій Федькович, Іван Наумович, Василь Сухомлинський та багато-багато інших. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу.
