Публікації за тегом: Діти

Сортувати:    За датою    За назвою

Галина Римар. Легенда про сучасного Котигорошка"В одному українському селі, а точніше, на хуторі, що розлого красувався неподалік заможного села, навесні народився сильний-пресильний хлопчик. За давньою традицією цього дужого козацького роду щасливий татусь посадив біля дому дуба. Поряд з молоденьким веселим деревцем поважно росли міцні дуби різного віку, які щороку рясно родили плоди-жолудятка. Ними й любив бавитися малюк. Як трохи підріс, інші діти, бувало, в піжмурки, квача, довгої лози грають і його кличуть, бо чесним, добрим та надійним товаришем був, а він між дубами сяде та на сопілоньці чи кобзі з дідусем пограє, пташечок послухає, потім з жолудят іграшок усіляких навигадує для сестричок та сусідських діточок, тоді поїсть та й засне. Просто неба, під своїми дубами. Тільки рядниною його прикриють. Витривалим ріс, і нічого й не боявся..." (Галина Римар)

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про рідний край. Виростеш за роки, підеш в світ широкий,— не забудь мене. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

Зміст:

Липка
Облітав журавель 
Гуси-лебеді летять 
Весняночка 
Ручаї течуть 
Оленка маленька 
Хмарка 
Журавлики линуть 
Бараболин рід 
Осінь 
Наше ластів’я 
Наша мама 
Бублик і паляниця 

 

 

Олена Більчук. Твори для дітей: казки та дитячі оповідання.Читаймо захоплюючі повісті від Олени Більчук:

- "Привіт!"

- "Зошити у лінії" (повість у двох частинах)

 

 

 

 

Платон Воронько. Вірші про дітей. Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

Зміст:

Помагай 
Я збудую  
Їдуть трактори 
Доня 
Оленка маленька
Я буду героєм труда 
Дніпровський* флот 
Всім по сім 
Дідова сумка 
Капітан 
Сопілочка 
Молоток 
Як багато знаю я 
Мрія 
У нас зробили дощ 
Коник 
Сон 

 

 

Платон Воронько. Гумористичні вірші для дітей. Небилиці, небувалиці. І сміються всі з тих пір, що для Гриця й муха — звір. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

Зміст:

Зайчика злякались 
Муха — звір 
Базіка 
Не будь козою 
Мій бичок 
М’ячики 
Допоміг 
Каша, аби не наша 
Картина
Говорить мені чи ні? 
Малий 
Синок Васько 
Кравчиха 
Про стежечку 

 

 

Платон Воронько. Дитячі вірші про тварин. Вірші про котів. Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

Зміст:

Ніколи не хвались 
Хвостик ніде діти 
Кошеня
Кіт не знав 
Кіт збирався до роботи 
Друзяки
Про бичка і їжачка 
Не такий апельсин 
Смачна корзина 
Кіт в чоботях
Хвіст
Набійки 
На кораблику 
Кучерявий баранець 
Їжачок-хитрячок 
Чому чапля стоїть на одній нозі
Чи гадюка, а чи вуж 
Дукач  
Гість  
Полотно 

 

 

 Платон Воронько. Зимові вірш для дітей. Дід Мороз несе мішок - в ньому теплий кожушок. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

Зміст:

Дід Мороз несе мішок 
Перший сніг 
Сніжна зіронька горить 
З Новим роком! 
Кожушок 
Ялиня 
Гра у сніжки 
Дідів портрет 
Віночок 
Зимова калина 
Казка про рукавичку 
Про снігура 
Лижки 
Чобітки 
Квіти 
Пороша 
Гість 
Кіт не знав 
Полотно 
Дід Мороз і весна 

 

 

 Платон Воронько. Ввійде пісенька у дім - стане весело усім. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

Зміст: 

Дударики 
Жмурка
Веселий лет 
Гра в копієчку 
Залізний обручик 
Кошеня
Він не знає 
Пісня про сади
Пісня про нашу дорогу

 

 

Полтавський краєзнавчий музей ім. В. Кричевського. Українська традиційна колиска."У садочку, що повниться пташиними піснями від самого світання, сивий дідуньо майструє колисоньку. У білій сорочці, з добрим настроєм, як і годиться. Не снідаючи, після ревної Молитви. Йому підсобляє тато. Малому Сергійкові це так цікаво! То він хутенько вніс дрівцят до печі - мама з бабунею попросили, і біжить до татка з дідусем. А дід Андрій усміхається..." (Галина Римар)

 

Платон Воронько. У моєї доні  оченята сонні. Колискові. Цикл віршів для дітей з книги На рідному порозі. Художник Людмила Постних. Ходить сон коло хати. Колискова. В шибку дивиться пітьма. Доня хоче спати. В небі — в морі. У широкому вікні. Їде вечір на коні. В лісі є зелена хата. Добрий вечір.

Зміст:

Ходить сон коло хати 
Колискова 
В шибку дивиться пітьма 
Доня хоче спати  
В небі — в морі 
У широкому вікні 
Їде вечір на коні 
В лісі є зелена хата 
Добрий вечір 

 

 

Hokusai. Boats, Moon."Якось матуся повідомила милій донечці Людмилі, Люді, Люсі, що в Китаї, країні, де дуже багато людей, жив колись імператор Лю Да, який походив з роду Лю. Його батько теж був Лю, а діда звали ще цікавіше — Лю Сю. Всі його сини також до імені додавали слово Лю. І спадкоємцем Лю Да згодом став якийсь новий Лю. "Китай, — повторила про себе Люда по складах, — мабуть, там має бути багато китів."..." (Галина Мирослава)

Платон Воронько. На рідному порозі. Збірка поезій для дітей. Поеми. З Німеччини в Чернеччину. Ярик-школярик. Вівчарик. Іваник-склярик. Його планета. Художник Людмила Постних.

Зміст:

З Німеччини в Чернеччину 
Ярик-школярик 
Вівчарик
Іваник-склярик 
Його планета 

 

 

Платон Воронько. На рідному порозі. Книга - вірші, поеми, казки. Художник Людмила Постних."...Ще з дитячих років стали нерозривними для Платона Воронька на все життя поняття праці й пісні. Адже батько його був ковалем, а дід — бандуристом, котрий пішки виміряв не один десяток доріг. І Платон Микитович, невтомний поет і трудар, не один десяток доріг пройшов майже в усіх кінцях світу — доріг війни й миру, доріг страждань і щастя, доріг негод і перемог. І на всіх дорогах життя не полишала поета дідова пісня, гартована у батьковому горні, бо вона, вбираючи в себе всі болі й радощі життя, сама ставала його невід’ємною часткою. Не випадково поруч із дорослими віршами в доробку поета займають рівнозначне місце твори для дітей. Поезія і дитинство — це для Платона Воронька спільне, невід’ємне одне від одного. Всі його вірші пронизані усмішкою, зігріті лагідною добротою, яких так частенько не вистачало в свій час малому Платонові... Тож коли доля нагородила його щасливою можливістю дарувати дітям радість — він усі щедроти своєї душі віддав найменшим!.." (Анатолій Костецький) 

 

Оксана Іваненко. Маяк. Казка зі збірки Великі очі. Художник Василь Євдокименко."Море тихо плесь та плесь. Я розкажу вам казку про море. Слухайте!.. На далекому пустинному березі, куди рідко припливають кораблі, в маленькій рибальській хатинці жив старий-старий дід з своєю внучкою Ганкою. Дід ловив рибу, а Ганка пасла кози. Не любив дід землі, він змалку звик плавати по морях, і тільки коли під його ногами гойдався човен на хвилях, почував себе міцно і впевнено. Та тепер він був такий уже старий, що навіть рідко коли випливав у море, а тільки плів великі дивовижні сіті. Казали люди, що то щастя купити в діда невід. Риба йшла у той невід купами, як на найкращі заманки. Але дід рідко робив свої сіті на продаж; він казав, що плете їх для внучки. Багато див бачив старий на своєму віку за морями, за океанами. Він плів сіті і згадував срібні води, в яких плавав, золоті квіти в сонячних країнах, в яких бував, морські страшні бої, в яких воював. Сіті виходили від того різними, і чудові сни снилися Ганці, коли вона спала в шатрі, зробленому з цих сітей..." (Оксана Іваненко)

Оксана Іваненко. Чарівні зерна (зі збірки Великі очі). Художник Василь Євдокименко."Невже ваші старші брати й сестри не розповідали вам ніколи, що, коли вони були маленькими, декому з них довелося лікуватися у одного дивного лікаря, якого діти поміж себе називали «гострим»? Так, так, його поміж себе всі називали просто гострим, бо він завжди з загостреною увагою приглядався не тільки до своїх хворих, а й до всього навколо і мав через це дуже гострий вигляд — гостру борідку, гострі вуса, гострий ніс і такі гострі очі, що нікуди від них втекти не можна було: він ніби пришпилював ними. Проте останнім часом про лікаря і його лікарню згадували все рідше й говорили про них усе менше. Мені здається, про нього навіть почали потроху забувати. Та це й не дивно, бо всі ми певні, що таких хвороб, які обрав своєю спеціальністю гострий лікар, у нас тепер майже немає, навіть удень лікарі крізь свої трубочки їх не помічають, а вночі, коли всі сплять, тим більше на них ніхто не хворіє..." (Оксана Іваненко)

Оксана Іваненко. Три бажання. Казка зі збірки Великі очі. Художник Василь Євдокименко."Цікаво, чи стрівали ви таких людей, яким завжди сумно, коли іншим весело, і, навпаки, вони тільки тоді й усміхаються, коли товаришам не до сміху? Ну, от просто ніяк не попадуть у лад?
Хоч таких чудних людей мені завжди шкода, проте бувати з ними в товаристві не дуже зручно, і я, по правді сказати, не дуже люблю, та і ви, напевно, також? Мабуть, тому і в Зіни не було товаришів: вона теж ніяк не могла вгадати, коли треба сміятися, а коли плакати. Наприклад, у їхньому класі — 5-А — дівчинка Ася зайняла на міському музичному конкурсі перше місце. Звичайно, весь клас ніби свято справляв, і кожен з учнів до речі і не до речі згадував: «Я вчуся в одному класі з тією самою Асею!» Тільки бідна Зіна ходила, ніби в воду опущена. Правда, у неї саме в ті дні боліли очі..." (Оксана Іваненко)

Оксана Іваненко. Чудесна квітка (казка зі збірки Великі очі). Художник Василь Євдокименко."Що ж, тепер, звичайно, вже важко повірити, що між нами є люди, які чогось бояться. Невже хтось із вас побоїться поїхати на Південний полюс, або полетіти на Місяць, або сказати неприємну правду у вічі своєму товаришеві? А от, уявіть собі, ще зовсім недавно жила дівчинка, яка всього боялася. Вона боялася мишей, хоча миші, як відомо, самі усіх бояться. Вона боялась темної кімнати, хоча завжди і вночі можна засвітити електрику. Вона боялась навіть голосно розмовляти, і вчителі не на жарт непокоїлись, що вона завжди буде мовчати. Як тоді бути їм? Як дізнатися, вивчила вона урок чи ні, і що їй треба ставити в табелі? Як усім відомо, всі діти мають властивість рости, бо з кожним роком, з кожним днем вони хочуть побачити все більше й більше. Зрозуміло, що для цього їм, насамперед, треба бути більшими на зріст. Але дівчинка, чим більш бачила і узнавала, тим більше всього боялася. Вона хотіла б сховатися від усього, і тому, прийшовши до школи, вже не росла, а навіть трохи зменшувалася..." (Оксана Іваненко)

Оксани Іваненко. Великі очі. Казка. Художник Василь Євдокименко."Зовсім недалеко від нас жив один дивак лікар. Що він дивак — ніхто в цьому не мав сумніву, а що він лікар — кожного сумнів брав. Всі в місті поважали лікарів, які лікували скарлатини, дифтерити, апендицити та інші противні хвороби. Але цей лікар не лікував цих звичайних хвороб. Він не був хірургом, не лікував «вухо, горло, ніс», не рвав зубів, і взагалі його спеціальність була така дивна і незрозуміла, що всі вважали за краще підсміюватися з нього і оголосити диваком, ніж познайомитися ближче. Він жив на краю міста, і навколо його лікарні був великий-великий сад. Казали, що в тому саду надзвичайні оранжереї з рідкісними квітами і приручені зайчики, кізочки та інші звірята бігають вільно по траві..." (Оксана Іваненко)

"Падає з дерева листя жовтеньке,
Падає з дерева листя руде.
Ще би дощу хоч малесеньку жменьку,
Вересень кладку для жовтня кладе.

Хай розмалює нам жовтень намисто,
Вкутає стежку і вкриє траву. 
Хай сорочину пошиє барвисту,
Вересень вив’язав жовтню канву."

(Наталя Карпенко)

Блог видавництва Ранок. Подорож Ранкової книготерапії лікарнями України. Юлія Валова - керівник Ранкової книготерапії.

"Ось і пролетіли, як мить, 2 місяці подорожей Україною проєкту «Ранкова книготерапія». Попри карантинні обмеження команді видавництва «Ранок» і вправним клоунам-лікарям «Файні носи» вдалося втілити задумане. Ми зустрілися з дітками, які проходять лікування у відділеннях онкології та онкогематології медичних закладів Полтави, Черкас, Дніпра, Миколаєва та Києва, і влаштували для них чудові книжкові свята, передали подаруночки від проєкту, провели майстер-класи та облаштували бібліотеки — «Лабораторії книготерапії»..." (Юлія Валова)


Всього:
2157
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 10
5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Зірка Мензатюк    Всеволод Нестайко    Микола Трублаїні    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Володимир Винниченко    Василь Шаройко    Наталка Поклад    Галина Малик    Софія Майданська    Леся Воронина    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Олена Пчілка    Василь Сухомлинський    Грицько Бойко    Наталя Забіла    Катерина Перелісна   
Топ-теми