Марина Корж. «Захисник» (правдива казка)

 

 

 

Марина Корж

ЗАХИСНИК

(правдива казка)

Жив-був хлопчик. Мама називала його Котигорошком, а йому не подобалося. І бабуся називала його Котигорошком, і навіть мамина сестра тітка Ярина. Тільки тато називав "тезком", а хлопчик не знав, хто це такий. А йому все цікаво було знати.

- Чому я Котигорошко? - запитав хлопчик у мами, а вона каже:

- Почекай, я вареники варю. Ось доварю - і розповім.

То він не став чекати, взяв свою булаву та й пішов світом відповідь шукати.

Ішов, ішов, зустрів дракона. Той лежав у затінку під кущем будяка і дрімав. Голова в нього, як не дивно, була одна, і взагалі він був більше схожий на корінь старої яблуні, що росла зразу за хатою, але хлопчик знав, що то дракон.

- Агов! - крикнув хлопчик і змахнув булавою. - Давай битися!

Змій відкрив очі, здивовано покліпав ними і спитав:

- Для чого?

- Бо всі мене називають Котигорошком, а мені не подобається!

- А мене всі називають змієм, і мені теж не подобається, - сказав дракон і позіхнув. - Але я не хочу битися.

Отакої. Котигорошко дуже здивувався і зацікавився. Він присів біля змія і пошепки попитав:

- А чому тебе так називають?

- Нууу... - змій задумався, погойдуючи хвостом, який був дуже схожий на китичку будякових квіток. - Можливо тому, що я схожий на змія. А насправді мене звуть Степан. Це означає "вінок", а я люблю квіти. Мені подобається. А це, часом, не тебе гукають?

З боку хати чулися тривожні голоси.

- Олесююю! - кричала мама.

- Лееесиииик! - гукала тітка Ярина.

- Не знаю. - сказав хлопчик. - Я ж не Лесик і не Олесь, я Котигорошок. Але треба йти. Мама обіцяла вареників з полуницею наварити. Як я не прийду - віддадуть тому Лесику, чого доброго. До побачення.

Змій Степан махнув хвостом і вклався знов дрімати. А хлопчик побіг до хати. Він недалеко від неї відійшов - яблуня і кущ будяка росли якраз там, де закінчувався паркан.

- Я тут! - гукнув хлопчик. Він біг по траві і високо тримав свою булаву, трохи схожу на стебло соняха. Мама підхопила його і пригорнула до себе, а тітка Ярина стояла поряд і гладила його по спині. Очі що в мами, що в тітки були злякані.

- Знайшли? - з хати вийшов тато з рушником у руках. Він тільки повернувся з роботи і вимив руки, щоб вечеряти. - Де ти був, тезко?

- Я дракона бачив. - повідомив хлопчик. - Не бійся, мама. він не злий, його звуть Степан, а це значить "вінок". Хіба бувають злі вінки? А чому в мене імені немає? Чому я то тезко, то Котигорошок?

- Ой, лелечки, як же немає, - мама вже не сумувала, а сміялася. Напевно, її розрадило повідомлення, що змій не страшний. - "Тезко"  означає, що у вас з  татом однакові імена. Ось тата як звуть?

- Олексієм.

- Так і ти в нас - Олексій. Лесь, Олесь. Лесик.  

- А що це означає?

- Це означає "захисник". - серйозно сказав тато. - Ми з тобою захисники нашої родини, нашої хати, нашої землі.

- Так, так! - зрадів Олесь. Він згадав, що його так само і в садочку, і друзі кликали. - Я захисник! У мене і булава є. Ой...

Він подивився мамі під ноги, а там лежала стеблина соняха, лише трішки схожа на булаву.

- Мамо, а чому я Котигорошок?

- Бо коли малий був, то кругленький і гладенький вдався, бігав, як горошина котиться. - пояснила бабуся, яка теж вийшла на ґанок. - Ідіть їсти, вареники холонуть.

Тато взяв Олеся на руки і поніс до хати.

- То тепер я не маленький? - спитав хлопчик.

- Ні, тобі вже чотири роки, ти ось який великий. - тато підняв його високо-високо. - Тільки більше з двору сам не виходь, у мами спитай.

- Гаразд, тоді постав мене на землю, будь ласка. І навчи, як її захищати.

- Добре, синку.

 

Казка люб'язно надіслана авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки"

 

 

Читаймо також на "Малій Сторінці":

 

 

 

 

Чимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Білкун Микола, Васильчук Віктор, Вздульська Валентина, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Вовчок Марко, Воронько Платон, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Гринько Варвара, Денисенко Лариса, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Кротюк Оксана, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мирний Панас, Нестайко Всеволод, Олесь Олександр, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Франко Іван, Храплива-Щур Леся, Чубач Ганна, Чухліб Василь, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій.

 

На цьому терені — оповідання для дітей — працювала ціла плеяда видатних українських письменників. У цьому розділі читайте оповідання, що написали: Андрусяк Іван, Артамонова Віра, Бабанський Пилип, Бабкіна Катерина, Багмут Іван, Близнець Віктор, Бондаренко Ксенія, Бондарчук Андрій, Буцень Олег, Васильченко Степан, Васильчук Віктор, Вдовиченко Галина, Вздульська Валентина, Вінграновський Микола, Винниченко Володимир, Вишня Остап, Воронина Леся, Галина Мирослава, Гончар Олесь, Грінченко Борис, Гуцало Євген, Григорук Анатолій, Давидов Анатолій, Давидова Оксана, Демченко Галина, Денисенко Лариса, Дерманський Олександр, Довженко Олександр, Донченко Олесь, Дяченки Марина та Сергій, Жарко Яків, Іваненко Оксана, Йогансен Майк, Живка Зоряна, Забіла Наталя, Караванська Оксана, Кара-Васильєва Тетяна, Кибалка Людмила, Коломієць Аліса, Коломієць Тамара, Копиленко Олександр, Король Петро, Костецький Анатолій, Коцюбинський Михайло, Кочубей Саша, Красицька Людмила, Кротюк Оксана, Кузьменко Дмитро (Кузько Кузякін), Лепкий Богдан, Лотоцький Антін, Лущевська Оксана, Магера Микола, Малетич Наталка, Малицька Костянтина (Віра Лебедова), Малкович Іван, Мацьків Олена, Мензатюк Зірка, Міхаліцина Катерина, М'ястківський Андрій, Нагорняк Володимир, Нестайко Всеволод, Нечуй-Левицький Іван, Ніцой Лариса, Ольжич Олег, Павленко Марина, Паламарчук Інна, Пантюк Сергій, Перепелюк Володимир, Підгірянка Марійка, Плачинда Сергій, Пригара Марія, Прохаськи Мар'яна і Тарас, Пчілка Олена, Рута Оляна, Рутківський Володимир, Сенатович Оксан, Сенцовський Володимир, Сенченко Іван, Скуратівський Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Стельмах Ярослав, Стефаник Василь, Стороженко Олекса, Стус (Щербаченко) Тетяна, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Ткачук Галина, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Усачов Андрій, Франко Іван, Чабанівський Михайло, Чередниченко Дмитро, Черкасенко Спиридон, Чухліб Василь, Шиян Леонід, Шморгун Євген, Дрозд Володимир, Валентин Чемерис, Більчук Олена, Фролова Майя та інші українські автори.