Марина Корж
ЯК АНДРІЙКО В САДОК НЕ ПІШОВ
(оповідання)
Жив собі хлопчик, звали його Андрійко, він був слухняний та розумний, гарний хлопчик. І мама в нього була гарна, і тато, і навіть їхня кішка Принцеса дуже гарна була. І квартира у них була гарна, затишна і світла, вікнами на парк і ставок з качечками. Кожного ранку – крім вихідних, звісно, – тато, мама, хлопчик і кішка прокидалися дуже рано і починали займатися своїми справами. Тато і мама на роботу збиралися, Андрійко в садок, а Принцеса, тобто Приня, крутилася у всіх під ногами, нявчала і допомагала збиратися. Потім, умившись і почистивши зубки, всі сідали снідати. І йшли: тато – на свою роботу в офіс, мама на свою, в крамницю, кішка Приня на підвіконня, цокати зубками на птахів. А Андрійко йшов у садок.
У садочку добре було. Друзів – багато. Іграшок – багато. І займатися є чим: то діти малюють, то будиночки з кубиків будують, то на ділянці у квача грають, то співають. Найголосніше Андрійко співав. Особливо йому подобалася пісня про цапка, який прогнав вовка з мосту. Андрійко так старався і співати, і руками показувати, хто куди йде і кому що несе. А коли діти співали «він гарчить, він гарчить, клацає зубами», Андрій переставав співати і починав клацати зубами так, що куди тій Прині. В такі хвилини музикантка Олена Петрівна переставала грати і сиділа трішечки часу, опустивши голову, а потім починала грати знову. Взагалі, в садочку дуже добре було. Але одного разу Андрійко прокинувся і вирішив, що в садочок він більше не іде.
– Не піду. – сказав він мамі, що прийшла його будити, і закутався у ковдру з головою. – Більше ніколи в садок не піду.
– От тобі і все, – сказав татко, зазирнувши до Андрійкової кімнати, – життя змінилося. Андрій наш сказав, як відрізав. А що ж таке?
– Вчора там манна каша була.
– Але ж ти любиш манну кашу, – здивувалася мама.
– Вчора вона недобра була. Не піду – і все. Хай хто хоче про козлика співає і будиночки з кубиків будує.
– Правильно. – сказав тато, пішов у велику кімнату, сів на диван і голосно промовив. – Вчора в офісі недобру каву зварили. Я теж на роботу не піду. Хай хто хоче за мене там працює і гроші за мене отримує. А мені і тут непогано, на дивані. Він м’який.
– Тоді і я на роботу в крамницю не піду. Там іноді взагалі кави ніколи випити. – сказала мама, – І ввечері на роботу сюди не прийду. Хай хто хоче вам вечерю готує і посуд миє. А мені і так непогано. – вона пішла на кухню. Сіла за стіл і стала дивитися в ноутбук.
– Тоді і я на роботу не піду. – сказала кішка Принцеса. – Хай хто хоче зубами на птахів цокає, кігтєточку дере і під диваном на спині катається. А мишей я і раніше не ловила, бо їх у нас немає.
– Тоді і ми на роботу не підемо, – зацвірінькали птахи за вікном. – Ви нам вчора старих крихт на підвіконня насипали. Хай хто хоче вашу Приню дражнить, щоб їй самій у квартирі весь день не сумно було.
– Тоді і ми на роботу не підемо! – закахкали качечки у ставку. – Хай хто хоче туди–сюди плаває і пірнає, як олімпійський чемпіон, щоб всім було весело і було про кого турбуватися.
– Тоді і я на роботу не піду! – крикнув двірник дядько Анатолій. – Хай хто хоче о п’ятій ранку встає, двір підмітає, клумби поливає, паркани фарбує!
Тут всі замовкли і повернулися до Андрійка. І дивилися на нього. Тато, мама, кішка Приня, пташечки, качечки і двоє стареньких бабусь, які прийшли вранці до ставка качечок погодувати. Тільки дядько Анатолій підмітав своєю мітлою опале листя.
– Та пожартував я. – сказав Андрійко. – Іду я в садок. Олена Петрівна казала, ми нову пісню вчити будемо. Без мене ніяк.
Оповідання люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки"
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Марина Валеріївна Корж народилася 14.08.1968 року в м. Ромни Сумської області, де живе і дотепер. Пані Марина працює у дитячому садочку з дітками та пише для них чудові казочки та оповідання. Пропонуємо Вашій увазі ті з них, які авторка надіслала спеціально для наших любих читачів.
Чимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Білкун Микола, Васильчук Віктор, Вздульська Валентина, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Вовчок Марко, Воронько Платон, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Гринько Варвара, Денисенко Лариса, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Кротюк Оксана, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мирний Панас, Нестайко Всеволод, Олесь Олександр, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Франко Іван, Храплива-Щур Леся, Чубач Ганна, Чухліб Василь, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій.
Українські оповідання для дітей
На цьому терені — оповідання для дітей — працювала ціла плеяда видатних українських письменників. У цьому розділі читайте оповідання, що написали: Андрусяк Іван, Артамонова Віра, Бабанський Пилип, Бабкіна Катерина, Багмут Іван, Близнець Віктор, Бондаренко Ксенія, Бондарчук Андрій, Буцень Олег, Васильченко Степан, Васильчук Віктор, Вдовиченко Галина, Вздульська Валентина, Вінграновський Микола, Винниченко Володимир, Вишня Остап, Воронина Леся, Галина Мирослава, Гончар Олесь, Грінченко Борис, Гуцало Євген, Григорук Анатолій, Давидов Анатолій, Давидова Оксана, Демченко Галина, Денисенко Лариса, Дерманський Олександр, Довженко Олександр, Донченко Олесь, Дяченки Марина та Сергій, Жарко Яків, Іваненко Оксана, Йогансен Майк, Живка Зоряна, Забіла Наталя, Караванська Оксана, Кара-Васильєва Тетяна, Кибалка Людмила, Коломієць Аліса, Коломієць Тамара, Копиленко Олександр, Король Петро, Костецький Анатолій, Коцюбинський Михайло, Кочубей Саша, Красицька Людмила, Кротюк Оксана, Кузьменко Дмитро (Кузько Кузякін), Лепкий Богдан, Лотоцький Антін, Лущевська Оксана, Магера Микола, Малетич Наталка, Малицька Костянтина (Віра Лебедова), Малкович Іван, Мацьків Олена, Мензатюк Зірка, Міхаліцина Катерина, М'ястківський Андрій, Нагорняк Володимир, Нестайко Всеволод, Нечуй-Левицький Іван, Ніцой Лариса, Ольжич Олег, Павленко Марина, Паламарчук Інна, Пантюк Сергій, Перепелюк Володимир, Підгірянка Марійка, Плачинда Сергій, Пригара Марія, Прохаськи Мар'яна і Тарас, Пчілка Олена, Рута Оляна, Рутківський Володимир, Сенатович Оксан, Сенцовський Володимир, Сенченко Іван, Скуратівський Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Стельмах Ярослав, Стефаник Василь, Стороженко Олекса, Стус (Щербаченко) Тетяна, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Ткачук Галина, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Усачов Андрій, Франко Іван, Чабанівський Михайло, Чередниченко Дмитро, Черкасенко Спиридон, Чухліб Василь, Шиян Леонід, Шморгун Євген, Дрозд Володимир, Валентин Чемерис, Більчук Олена, Фролова Майя та інші українські автори.