Публікації за тегом: Діти

Сортувати:    За датою    За назвою

Коляда 
Країна дитинства 
Краплі–краплинки
Кульки кольорові 
Курли 
Курчатка
Люба мамо 
Люблю співати 
Малесенькі сніжинки 
Мамина казка 
Мамині долоньки 
Матінко, матусю 

 

Тамара Коломієць. Найперша стежечка. Збірка віршів та загадок для дітей. Луговий аеродром — розділ книги. Ілюстрації Едуарда Колесова. Вірші для дітей: Задзвонив синенький дзвоник, Ранок, Променята, Вітрисько, Їжаки, Нагідка, Відерце, Про найкращих Луговий аеродром Про Сніговика, Буду я тебе шукать, Жмурки, Зайчиськова череда, Ведмедів танок, Кротів борщ, Колисанка, Грім-вівчар, Біжить півень, Бусел, Узялась лозина биться, Біле поле полотняне, Біб-бобище, Зима на возі, Падав сніг, Веснянка, На галяві.Читаймо вірші Тамари Коломієць для дітей з книги "Найперша стежечка": "Задзвонив синенький дзвоник", "Ранок", "Променята", "Вітрисько", "Їжаки", "Нагідка", "Відерце", "Про найкращих", "Луговий аеродром", "Про Сніговика", "Буду я тебе шукать!", "Жмурки", "Зайчиськова череда", "Ведмедів танок", "Кротів борщ", "Колисанка", "Грім-вівчар", "Біжить півень", "Бусел", "Узялась лозина биться", "Біле поле полотняне", "Біб-бобище", "Зима на возі", "Падав сніг", "Веснянка", "На галяві".

 

 

 

 

Ми родом з дитинства 
Морозець 
На гостину 
Намалюю 
Незабудки 
Нічка
Новий день
Новий рік 
Новий рік не за горами 
Новорічний передзвін 

 

Тамара Коломієць. Найперша стежечка. Збірка віршів та загадок для дітей. Луговий аеродром — розділ книги. Ілюстрації Едуарда Колесова. Вірші для дітей: Дбайко, Хто розсипав роси, Хатка, На роботу, Дбайкова лічилка, Дбайкова пісенька в дорозі, Дбайкова загадка, Водогін, В сон-траві, Звідки кузня узялась, Сюрчок, Парашути, Дбайкова колисанка, Дбайкова казка, Окраєць, Несе ріка флотилію.Читаймо вірші Тамари Коломієць для дітей з книги "Найперша стежечка": "Дбайко", "Хто розсипав роси", "Хатка", "На роботу", "Дбайкова лічилка", "Дбайкова пісенька в дорозі", "Дбайкова загадка", "Водогін", "В сон-траві", "Звідки кузня узялась", "Сюрчок", "Парашути", "Дбайкова колисанка", "Дбайкова казка", "Окраєць", "Несе ріка флотилію".

 

 

 

 

 

Побажання 
Прилетіла ластівка 
Прилетіла осінь 
Рідний край 
Розкажи, матусю 
Рушничок 
Святкова
Свято наближається
Свято – Новий рік 
Сніжиночка 

 

Солов’їна Україна
Сонячна стежина
Сонячний дощик 
Сонячний зайчик
Сорочина
Стежечка до школи 
Струмочки – голосочки
Туман 
Україна, Україна 
Українка я маленька 

 

Painting by Donna Green."Жив собі хлопчик, звали його Андрійко, він був слухняний та розумний, гарний хлопчик. І мама в нього була гарна, і тато, і навіть їхня кішка Принцеса дуже гарна була. І квартира у них була гарна, затишна і світла, вікнами на парк і ставок з качечками. Кожного ранку – крім вихідних, звісно, – тато, мама, хлопчик і кішка прокидалися дуже рано і починали займатися своїми справами. Тато і мама на роботу збиралися, Андрійко в садок, а Принцеса, тобто Приня, крутилася у всіх під ногами, нявчала і допомагала збиратися. Потім, умившись і почистивши зубки, всі сідали снідати. І йшли: тато – на свою роботу в офіс, мама на свою, в крамницю, кішка Приня на підвіконня, цокати зубками на птахів. А Андрійко йшов у садок. У садочку добре було. Друзів – багато. Іграшок – багато. І займатися є чим: то діти малюють, то будиночки з кубиків будують, то на ділянці у квача грають, то співають. Найголосніше Андрійко співав..." (Марина Корж)

 

"– А-а-а! – плакало кучеряве янголятко. Річ у тім, що перед Різдвом на небі відбувалося велике прибирання: пралися хмари, начищався Місяць, купалися зірки. Але янголятко перестаралося – від холоднючої води в однієї з молодих зірочок відколовся промінчик. Перелякане янголятко поплакало, а тоді вирішило якось прилаштувати той маленький уламок на місце. Від дорослих воно чуло, що на Землі є така рідина, яка має дивні властивості – скріплює все розбите й розламане, навіть серця. Подумало сердешне, й вирішило: – Треба летіти! Тож змахнуло крильцями і попрямувало до далекої блакитної кулі..." (Еліна Заржицька)

 

Закохані в човні на березі річки. Картина невідомого автора початку ХХ ст. з фондів музею ім. Івана Гончара.Читаймо цікаві казки-легенди від Еліни Заржицької: «Про молодого музику Звенигора», «Про рибалку та русалку», «Сонячний чоловічок».

 

 

 

 

 

 

"Жив-був хлопчик. Мама називала його Котигорошком, а йому не подобалося. І бабуся називала його Котигорошком, і навіть мамина сестра тітка Ярина. Тільки тато називав "тезком", а хлопчик не знав, хто це такий. А йому все цікаво було знати. — Чому я Котигорошко? — запитав хлопчик у мами, а вона каже: — Почекай, я вареники варю. Ось доварю — і розповім. То він не став чекати, взяв свою булаву та й пішов світом відповідь шукати. Ішов, ішов, зустрів дракона. Той лежав у затінку під кущем будяка і дрімав. Голова в нього, як не дивно, була одна, і взагалі він був більше схожий на корінь старої яблуні, що росла зразу за хатою, але хлопчик знав, що то дракон. —Агов! — крикнув хлопчик і змахнув булавою. — Давай битися! Змій відкрив очі, здивовано покліпав ними і спитав.." (Марина Корж)

 

Юлія Дмитренко-Деспоташвілі. Війна та плюшевий ведмедик (оповідання) — читати та слухати, відео"Плюшевий ведмедик не знає страху, але і той здригнувся від вибуху. Ще вчора сидів на вітрині у куточку гарно задекорованої полички магазину, а зараз —  у купі розтрощеної цегли, уламках гострого скла. Коли затих гуркіт, та розвіялася завіса з пилу та диму, він ще довго лежав, дивлячись вкритими пилом чорними очима замість звичної стелі магазину, — у небо. Довкола стогони та крики. Повз нього час від часу хтось пробігає: босоніж, у чоботях,  домашніх капцях. Поряд зупинилося авто швидкої допомоги. На ведмедика посипалися дрібні камінці, та  хтось висмикнув  його з них, підняв угору, струснув, витяг з боку уламок скла, добре зім'яв, знову струснув, і поніс..." (Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

 

Марина Валеріївна Корж Марина Валеріївна Корж народилася 14.08.1968 року в м. Ромни Сумської області, де живе і дотепер. Пані Марина працює у дитячому садочку з дітками та пише для них чудові казочки та оповідання. Пропонуємо Вашій увазі ті з них, які авторка надіслала спеціально для наших любих читачів.

 

 

 

 

 

Еліна Заржицька. Три казки про черепашку Наталку. Як черепаха Наталка до школи збиралася, Як черепашка Наталка Тришку та Соню хазяйнувати вчила, Як черепаха Наталка у Школі Пішохода навчалася.Читаймо залюбки добірку цікавих казок Еліни Заржицької з книги «Як черепаха Наталка до школи збиралася»: «Як черепашка Наталка Тришку та Соню хазяйнувати вчила», «Як черепаха Наталка у Школі Пішохода навчалася», «Як черепаха Наталка до школи збиралася».

 

 

 

 

 

Хочемо ми жити в Україні
Хустка 
Це моя країна
Чарівна пісня ця
Чи не втомилось сонечко 
Чорнобривці 
Щастя
Я малюю кольори 
Я поділюся 
Яблунева стежечка 

 

Рисунок Олександра Архипенка."Великі краплини вдарили об шибку. Голосно, наче хтось жбурнув сіллю в металеву пластину. З вишневої гілки безстрашно злітав останній листок, ще сліпучо-жовтий. — Ого, знову дощ, — сказала Сана й відгорнула завісу, відкривши повністю панорамне вікно, — у кімнаті стало трохи світліше. Будинок був невеликий, а наявність багатьох зон — вітальної, для роботи чи для тренувань — була наслідком продуманої системи висувних і розкладних меблів, перегородок. Лише невелика дитяча кімната не змінювала призначення. І зараз там тихіше за тихо — Нестор був у садочку..." (Олена Більчук)

 

Мокрець, Зірочник середній (Stellaria media).«— Устиме, ти в Центрі?
— Так.
Уля тримала в руках невеликий диск невідомого призначення, лише знайомою була позначка ЕRA — так позначали адаптери електромагнітного випромінення, абревіатурою з есперанто, але диск аж ніяк не нагадував ці пристрої.
— Необхідно зустрітись. Я буду біля входу в Cад о 10-й.
— Добре, Улю.»

(Олена Більчук)

 

МА. Скульптура Олександра Архипенка."Розпочалася нова доба. Ще було увімкнено режим ночі. В ілюмінаторах мерехтіло тихе зоряне світло. Й пам’ять про невидиму далеку гарячу зірку, яка для Землі завжди світить у режимі світанку. Залишилось дві доби екранування, а потім їхній відсік, який під час переходу через Простір ЕлI з невідомих причин відокремився від зорельоту «Мажара», стане видимим для мешканців незвіданої планети Етерії. За правилами — потенційний ворог, особливо з більш розвиненими технологіями, не має отримати жодної інформації про Землю. Рішення прийнято. Не тепер — щоразу, напередодні польоту, кожен із зорельотців мав підтвердити свою готовність у разі необхідності здійснити це. А саме: якщо протягом двох діб за Богданою, Устимом, Уляною і їхнім капітаном Василем не прилетить із Землі рятівний зореліт, то у відсіку ними буде увімкнено режим самоліквідації..." (Олена Більчук)

 

"Моє любе дитятко,
Нічка темна прийшла
Спи, моє янголятко,
Спи, маленьке хлоп‘я.
Все добро, що у світі
Я дарую тобі.
Спи, мій рідний синочку!
Хай щастить у житті.

(Тетяна Прокоф’єва)

 

 

Тетяна Прокоф’єваМене звати Тетяна Прокоф’єва. Я — з міста Покров, що на Дніпропетровщині.  Маю у творчому доробку 6 альманахів, де опубліковано мої поезії. Пишу від душі та серця. У кожен рядочок укладаю частинку добра. Вірю, що світло перемагає темряву!

 

 

 

 

"Звечоріло. У присипаній снігом нірці копошилися мишенята. — Мамо! Нам сумно! — Ось, насінинка. Грайтеся! — Не хочемо! — То беріть горошинку! — Ні! Ні! Ні! — понадували щічки мишенята. А найменше почало плакати. — А шишечку? — Хочемо! — закивали вухастики. — То чекайте на мене! — сказала мама мишка й мелькнувши хвостиком, вискочила з нірки. В завірюху, помчала вона аж за село, де росла висока сосна. Знайшла в снігу шишечку й подалася додому.
Аж, раптом, поміж сніжинок, залунав сміх..." (Ольга Зубер)

 

 


Всього:
2612
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 6
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Зірка Мензатюк    Всеволод Нестайко    Микола Трублаїні    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Володимир Винниченко    Василь Шаройко    Наталка Поклад    Галина Малик    Софія Майданська    Леся Воронина    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Олена Пчілка    Василь Сухомлинський    Грицько Бойко    Наталя Забіла    Катерина Перелісна   
Топ-теми