Статті для дітей та батьків

Сортувати:    За датою    За розділами

Василь Королів-Старий, казка Жарт королівни - зі збірки Чарівне намистоЗа горами, за лісами  проживав могутній  король.  А  був  він удівець, бо  ж  дружина  його  давно  вмерла,  королеві  ж  полишила  три  доньки. Був цей король уже чоловік старший, підтоптаний, мав зовсім сиву голову, в кістках крутив йому гостець,  спина  не  хотіла  випростуватись, і ледве-ледве човгав він по своїй палаті.  Отож, сподіваючись, що вже незабаром прийде до  нього смерть, день і  ніч  він думав:  котрій  із трьох доньок передасть він своє королювання?  І  впало  йому  на думку довідатись,  котра  з  трьох  князівен  найдужче  його,  старого  батька, любить  та  котра  з  них  найліпше  зуміє  йому  те  сказати  й  виявити...

казка Зачарована павичка, Василь Королів-Старий - зі збірки Чарівне намистоНа великому пребагатому хуторі жив собі проживав старий козацький полковник, на назвисько Шруб. Та й були в нього три сини: два — як орли, третій, молоденький,— як сокіл. Були вони всі козаки-лицарі, та тільки мали різну вдачу. Перші два були пишні та горді, любили тільки воювати, на лови їздили та шукали різних пригод. А наймолодший — Ігор — більше любив господарство, сидів собі вдома, ловив у річці рибу, садив дерева, розмножував у саду чудові квіти. Та ще й знаменито грав на торбані. Так славно грав-пригравав, що, як, бувало, заграє та заспіває, то навіть пташки в саду всі принишкнуть, дух затаюють, щоб було ліпше чути Ігореву музику. Багато навіть із сусіднього лісу прилітало, щоб собі бодай трохи послухати та повчитись.
А Ігор найчастіше сідав грати під старою яблунею, що була велика, розложиста й така гарна, мов мальована. Хто її там посадив, коли те сталось,— ніхто того не знав. Але також ніхто не пам'ятав, щоб та яблуня колись зацвіла та дала бодай одно яблучко на спробу...

народна пісня-гра, а ми просо сіяли, великдень"— А ми просо сіяли, сіяли,
Ой дід ладо, сіяли, сіяли.
— А ми просо витопчем, витопчем,
Ой дід ладо, витопчем, витопчем..."

(Пісня-гра)

Великдень, народна пісня-гра подоляночка"Десь тут була
Подоляночка,
Десь тут була
Молодесенька..."

(Пісня-гра)

Веснянки, гаївки на Великдень"Летить хмара паперова,
Гарна дівка Іванова.
Гарна, гарна, гарно ходить,
За собою хлопців водить:

То Михайла, то Степана,
Ото з неї дівка файна!"

Великдань, веснянки, гаївкиСонце дивиться з хмарини, -
І так буде все, щоднини!
Веселитиме всяк час
Нас усіх весняний час.

Красна веснонька прийшла,
Сонце, тепло принесла.
І радіє кожен з нас,
Бо прийшов чарівний час!

Софія Майданська, Христос Воскрес. Весняни, гаївкиПрийшов Великдень. Повернувшись всією родиною з церкви додому, розговівшись і цокнувшись писанками, побігли ми до майданчику, що коло церкви, співати-танцювати веснянки та гаївки, грати в "Подоляночку" і "Жучка"...

Леонід Глібов, Веснянка"—  Весна прийшла!
Тепло знайшла! —
Кричать  дівчатка  й  хлопчики.

—  Цвірінь-цвірінь!
Журбу покинь! —
Клопочуться горобчики."

(Леонід Глібов)

Квітка Цісик, співачка«Присвячую поривам нескореного українського духа і його безнастанним змаганням по обидвох боках океану».

«Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу».

(Квітка Цісик)

 

Квітка Цічмк, співачка«Володимирові Цісику, скрипалеві-віртуозу, моєму незабутньому батькові присвячую цю збірку пісень». (Квітка Цісик)

Свій перший альбом українських пісень Квітка записала у 1980 році. Вона його назвала: "Квітка". Слухаємо...

Квітка Цісик, співачка4 квітня - день народження Квітки Цісик (Kacey). Родина українських емігрантів жила в Нью-Йорку. Квітка записала два україномовних альбоми «Квітка» (1980) та «Два кольори» (1989). В Америці це нікого не зацікавило, але, на щастя, вони випадково потрапили в Україну. "Я всім говорила, що українська музика дуже гарна, мелодійна, і що український народ співучий. А мені відповідали: якщо так, то зіграй що-небудь. Це дуже сумно, але в нас не було жодної платівки на професійному рівні, оскільки це дорога річ і записати її забирає багато часу. Я зрозуміла, що мушу її зробити. І не тільки для своїх приятелів, але і для всіх українців. Адже у мене не було можливості щось зробити для нашого суспільства, а це був би такий подарунок. І я мріяла, що в Україні мене почують." Любіть Україну так, як любила її Квітка Цісик! 

Казка Попелюшка, Василь Королів-Старий, збірка Чарівне намистоУ далекій від нас країні жила собі одна заможна вдова з трьома дочками. Дві з них були їй рідні, а третя — пасербиця. Вдова своїх доньок дуже любила, гарно їх одягала й усі їхні примхи сповняла. А вже ту, нерідну доньку, так ненавиділа, що ані наїстись як слід їй не давала, тільки все лаяла та до праці силувала. Ще й на світ не благословиться, а вже та бідна пасербиця була на роботі, вже й сонце давно лягло спочивати, а вона все ще мусила працю кінчати. А тим часом навіть за спільний стіл сісти не сміла. Та й як же їй було з такими панянками попліч сідати, коли ж ходила вона в старих лахах, а спала просто на долівці, під піччю! Цілими днями й доброго слова ні від кого не чула, бо мачуха все її вичитувала, а сестри коли й озивались до неї, то лише з глумом і глузуванням. Найбільше ж усі чіплялись до неї за те, що вона раз у раз була замазана попелом. Тому й звали її не хресним найменням, а вигадали для неї прізвисько Попелюшка....

Не той господар землі, хто по ній бродить, а той, хто по ній плугом ходить, українська приказка ілюстрація - Олександра Міхнушова

"Не той господар землі, хто по ній бродить, а той, хто по ній плугом ходить"

Олександр Міхнушов: ілюстрація до приказки Їв би очима, та душа не приймає 

"Їв би очима, та душа не приймає"

Ілюстрація Олександра Міхнушова до української приказки Рада б зірка зійти - чорна хмара заступає

"Рада б зірка зійти - чорна хмара заступає"

"Кому - як мара, йому - як зоря"Кому - як мара, йому - як зоря, українська приказка, ілюстрація - Олександра Міхнушова

Ілюстрація Олександра Міхнушова до української приказки За такої страви ляжеш вздовж лави

 "За такої страви ляжеш вздовж лави"

Коли зореш мілко, посієш рідко, то виросте дідько, ілюстрація до приказки - Олександра Міхнушова

"Коли зореш мілко, посієш рідко, то виросте дідько"

Олександр Міхнушов: ілюстрація до приказки Той сам себе губить, хто чужую жону любить

"Той сам себе губить, хто чужую жону любить"

Приказка Заправив, як рідного батька,  ілюстрація Олександра Міхнушова

"Заправив, як рідного батька"


Всього:
5952
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 249
244   245   246   247   248   249   250   251   252   253   254  
Наступна
В кінець
Топ-теми