Статті для дітей та батьків

Сортувати:    За датою    За розділами

Андрій Динник. збірка Просто Арифметика. вірші про дівчат"Викликає вчитель Люду.
—  Крейду,— каже їй,— бери
 Й покажи нам, скільки буде:
Десять поділить на три -
Розділить дівча не може,
Супить брови і мовчить..."  (Андрій Динник)

Вірші про дівчат" -  Ой ти, дівчинко-семиліточко,
Ти коли зросла, наче квіточка?
  -  Сили в сонечка
Я набралася,
Теплим дощиком
Умивалася..."

Вірші Тараса Шевченка, Богдан Ступка, Думи мої думи мої лихо мені з вами"Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!
Нащо стали на папері сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв в степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало, як свою дитину?.."                                           (Тарас Шевченко)

 

Богдан Ступка читає Заповіт Тараса Шевченка"Як умру, то поховайте нене на могилі
Серед степу широкого на Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі
Було видно, було чути, як реве ревучий."                                                            

(Тарас Шевченко)

Богдан Ступка читає вірші Тараса Шевченка"Чи то недоля та неволя,
Чи то літа ті, летячи,
Розбили душу? Чи ніколи
Й не жив я з нею, живучи
З людьми в паскуді, опаскудив
І душу чистую?.."  (Тарас Шевченко)

Фотографія Тараса Шевченка (1858-1859)Поезії Тараса Шевченка читають: Ніна Матвієнко, Анатолій Паламаренко, Микола Вінграновський, Богдан Ступка.

Тараса Шевченка шанують у Бразилії - новий пам'ятник Кобзарю у місті Уніао да ВіторіяВ Бразилії в місті Уніао да Віторія на відновленій площі України відбулося урочисте відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку.

Лірник Сашко розкаує свої казки"Не бажай нікому зла - і тобі лиха не буде" - такий лейтмотив цієї казочки Лірника Сашка.

Казка Василя Королів-Старого Приспана боярівна - зі збірки Чарівне намистоВ одній далекій країна серед непрохідних лісів стояв собі боярський терем-замок. Довкола оточував його чудовий сад, повний родючих дерев і чарівних квіток. Поза садом високим муром підносились стрімкі  кам’яні  стовбури  цілої  низки  гір. Тільки в одному місці розходились ті скелі й робили вхід в ту красну замкову долину, що була прорізана кількома кришталевими потічками студеної води. В  цьому  казковому теремі  проживав добрий  боярин  зі  своєю дружиною.  Жили  вони  любо  та  лагідно.  Все  мали,  тільки  довгий  час  не було  в  них  діточок,  і  це  їх  засмучувало.  Та  здебільшого  всяка  біда  з часом минає. Одного дня почула вельможна дружина, що має їй народитись  дитятко.  Зраділа  вона  вельми  й  почала  приправляти  віно. От  шила  вона  та мережала сорочечки та  пелюшки,  а  сама  мріяла: Коли  б  це  була  донечка!..» І так заглибилась у свої мрії,  що  неуважно  штрикнула  голкою  не туди, куди було слід, та вколола собі пальчика...

Василь Королів-Старий, казка Ведмежа дружина, зі збірки Чарівне намистоВ  одному  великому  місті  проживав  багатий  купець.  І  мав  він  три доньки. Дві старші були гордовиті та пиховиті,  все тільки чепурились, в  гарні  сукні  строїлися,  перед люстром  крутились,  пішки  нікуди  не хотіли ходити, тільки все повозом їздили. Найдужче ж любили музики й  танці.  Але  третя —  наймолодша,  що  її  Лідкою  звали,  була  зовсім іншої вдачі.  Була вона тиха, лагідна,  сумирна. Любила дуже  працю й квітки. Татові ввесь час у крамниці помагала й жодної нагороди за те собі  й  не  жадала...

Збірка Василя Королів-Старого Чарівне намисто. Казка У лісових розбійників

Колись давно-давно та десь далеко-далеко жив собі король із королевою.  Та  й  мали  вони  донечку,  гарну,  як  сонечко,  а  звали  її  Оленка. Як  минув  Оленці  п’ятнадцятий  рік,  сталось  їй  перше  велике  горе: померла  матінка. Перед  смертю  королева  дуже-дуже  просила  короля,  щоб  не  брав він  собі  іншої  дружини,  щоб  Оленка  не  мала  мачухи.  Король  свою королеву дуже любив,  усе  їй,  що  вона  хотіла,  пообіцяв  й  дуже  по  ній плакав і побивався... Та поїхав  він  у  далеку  подорож  по своїх  володіннях,  що  їх  і  за  кілька  днів  не  можна  було  оглянути. А  повернувся та  вже  не сам: приїхала з  ним  і  одна  гарна пані,  що стала  Оленці  за мачуху.  І хоч Оленка її привітала чемно та відразу була їй слухняна й зичлива,  не  знати й  чому не злюбила мачуха своєї пасербиці ...

Василь Королів-Старий, казка Жарт королівни - зі збірки Чарівне намистоЗа горами, за лісами  проживав могутній  король.  А  був  він удівець, бо  ж  дружина  його  давно  вмерла,  королеві  ж  полишила  три  доньки. Був цей король уже чоловік старший, підтоптаний, мав зовсім сиву голову, в кістках крутив йому гостець,  спина  не  хотіла  випростуватись, і ледве-ледве човгав він по своїй палаті.  Отож, сподіваючись, що вже незабаром прийде до  нього смерть, день і  ніч  він думав:  котрій  із трьох доньок передасть він своє королювання?  І  впало  йому  на думку довідатись,  котра  з  трьох  князівен  найдужче  його,  старого  батька, любить  та  котра  з  них  найліпше  зуміє  йому  те  сказати  й  виявити...

казка Зачарована павичка, Василь Королів-Старий - зі збірки Чарівне намистоНа великому пребагатому хуторі жив собі проживав старий козацький полковник, на назвисько Шруб. Та й були в нього три сини: два — як орли, третій, молоденький,— як сокіл. Були вони всі козаки-лицарі, та тільки мали різну вдачу. Перші два були пишні та горді, любили тільки воювати, на лови їздили та шукали різних пригод. А наймолодший — Ігор — більше любив господарство, сидів собі вдома, ловив у річці рибу, садив дерева, розмножував у саду чудові квіти. Та ще й знаменито грав на торбані. Так славно грав-пригравав, що, як, бувало, заграє та заспіває, то навіть пташки в саду всі принишкнуть, дух затаюють, щоб було ліпше чути Ігореву музику. Багато навіть із сусіднього лісу прилітало, щоб собі бодай трохи послухати та повчитись.
А Ігор найчастіше сідав грати під старою яблунею, що була велика, розложиста й така гарна, мов мальована. Хто її там посадив, коли те сталось,— ніхто того не знав. Але також ніхто не пам'ятав, щоб та яблуня колись зацвіла та дала бодай одно яблучко на спробу...

народна пісня-гра, а ми просо сіяли, великдень"— А ми просо сіяли, сіяли,
Ой дід ладо, сіяли, сіяли.
— А ми просо витопчем, витопчем,
Ой дід ладо, витопчем, витопчем..."

(Пісня-гра)

Великдень, народна пісня-гра подоляночка"Десь тут була
Подоляночка,
Десь тут була
Молодесенька..."

(Пісня-гра)

Веснянки, гаївки на Великдень"Летить хмара паперова,
Гарна дівка Іванова.
Гарна, гарна, гарно ходить,
За собою хлопців водить:

То Михайла, то Степана,
Ото з неї дівка файна!"

Великдань, веснянки, гаївкиСонце дивиться з хмарини, -
І так буде все, щоднини!
Веселитиме всяк час
Нас усіх весняний час.

Красна веснонька прийшла,
Сонце, тепло принесла.
І радіє кожен з нас,
Бо прийшов чарівний час!

Софія Майданська, Христос Воскрес. Весняни, гаївкиПрийшов Великдень. Повернувшись всією родиною з церкви додому, розговівшись і цокнувшись писанками, побігли ми до майданчику, що коло церкви, співати-танцювати веснянки та гаївки, грати в "Подоляночку" і "Жучка"...

Леонід Глібов, Веснянка"—  Весна прийшла!
Тепло знайшла! —
Кричать  дівчатка  й  хлопчики.

—  Цвірінь-цвірінь!
Журбу покинь! —
Клопочуться горобчики."

(Леонід Глібов)

Квітка Цісик, співачка«Присвячую поривам нескореного українського духа і його безнастанним змаганням по обидвох боках океану».

«Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу».

(Квітка Цісик)

 


Всього:
5943
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 248
243   244   245   246   247   248   249   250   251   252   253  
Наступна
В кінець
Топ-теми