Статті для дітей та батьків

"Наближається найособливіша ніч у всьому світі... Різдвяна. От вже й ялинки в домівках прикрашені різнокольоровими кульками, зелені гілочки вдягнуті в яскраві, сяючі гірлянди, а шишечки, немов зелені вогники визирають з-під іграшок то тут то там. Морозець тріщить, аж кашляє. Вітер холодний завиває, свистить, безжально снігами дороги закидає. Тільки дихне, як відразу підкине білу ковдру аж до самісіньких хмар, потім трохи зглянеться, видихне, й сніжок знову на землю відпустить". (Інга Квітка)

"Україно, Україно!
Моє серце на світанку
Із тобою, земле мила,
Ти даруєш мені крила!
Ти – мов пісня журавлина,
Що летить за обрій синій
І краса, і сила твоя
Хай зростають знову й знову..."

(Ірина Мацкова)

Микола Олексійович Ведмедеря — талановитий композитор, який вміє зачарувати новими мелодіями, що народжуються в його серці від поезій, що надихають... На сьогодні у творчому доробку композитора понад 30 збірок пісень для дітей. Микола Олексійович мешкає у місті Лозова, що на Харківщині; закінчив Харківське училище культури. Наразі пан Микола працює музичним керівником у закладі освіти. 

 

 

"По калиновім місточку
Йде Добричка у віночку.
Стільки добрих справ у неї,
У подруженьки моєї!
Квіти сіє-розсіває
У садочку, в полі, в гаї.
Для горобчика й синички
В жменьці принесе водички..."

(Олександра Бурбело)

"Осінній лист – кленовий лист
Він за вікном моїм завис.
Тремтів багряним прапорцем
І заглядав мені в лице."

(Світлана Пасенюк)

"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,

Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу 
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"

(Ірина Мацкова)

 

Письменниця Ірина Мацкова: "Писати для дітей це — радість! Тішуся, що дітки познайомляться з чарівним світом казок з книги "Казковий подарунок", написаних мною для них з любов'ю, де панують Дружба, Повага, Добро, Вдячність та Любов до рідного краю, своєї родини, справжніх друзів. Дитина поступово пізнає навколишній світ починаючи з рідної мови, материнської пісні, рідної домівки, через українські казки, пісні, легенди, вірші, народні та сімейні традиції. Народна мудрість і народні звичаї передавалися із покоління в покоління нащадкам. Тож щиро бажаю юним читачам бути допитливими та працелюбними, любити та шанувати свою рідну мову, свій рідний край, його історію, народні традиції. Читайте, дітки, якомога більше хороших книжок, адже вони несуть добрі знання. Хай збуваються ваші мрії!"

"Кожного року напередодні найважливішого свята для малечі, діти писали листи до Миколая. Святий отримував їх й перевіряв у своїй величезній чарівній книзі кожного малюка. Діти, які впродовж року були чемними, отримували подарунки та солодощі, а неслухняні знаходили різочки під подушкою. Проте, прийшов рік, коли скринька біля хатини Миколая була пустою. Засумував Святий, задумався: невже маленькі діти перестали вірити в нього? Побачила це білка, стрибнула Святому на плече й спитала..." (Інга Квітка)

"Рідний край", "Україна!", "Це моя країна", "Україно", "Хочемо ми жить в Україні!", "Квітуча Україна", "Гордість України", "Я поділюся", "Заспіваймо дружно", "Чарівна пісня ця", "Дайте дітям жити" - пісні про нашу країну, які увійшли до цієї чудової добірки.​

"Дякуємо, мами", "Люба мамо", "Мамина казка", "Мамині долоньки", "Матінко, матусю", "Пелюстками мами", "Вустами мами", "Сорочина", "Чорнобривці" - пісні для дітей про маму від композитора Миколи Ведмедері і поетеси Юлії Хандожинської.

"Свято Останнього дзвоника, 
літо чекає на нас, 
всі підростем, відпочинемо 
й підемо вже в другий клас.

Менші за нас першокласники 
вперше прийдуть на урок, 
а ми святкуємо з вчителем 
перший Останній дзвінок."

(Слова й музика Галини Римар)

 

"Це було дуже давно. Прийшла зима. Заблукав грудневий морозець по світу. Тільки-но дихне, як дерева та кущі аж до землі гнуться. Охопились дні густим туманом, й щезло яскраве сонечко. Та ось нарешті розступилися хмарини, і – диво… з’явились у небі крижані коні. Змахнули вони своїми гривами, знову крихітний вогник засяяв. Розправив він свої промінчики. До дерев та річок потягнувся! І тоді білий сніг на гілочки посипався. Поспішили крижані коні на землю, аби усе живе про свято сповістити! Як побачили їх птахи, ох і зраділи ж… Горобці, і сороки, снігурі й голуби змахнули своїми крилами. Закружляли між хмарин, заспівали пісню святкову.." (Інга Квітка)

"Світ чарівний приніс нам рік Новий, 
всім нам добре, весело кружляти, 
бо казка надворі і у нашім домі, 
і радісно усім в святковім хороводі.

Тож візьмімось за руки і заспіваймо дружно, 
бо хороше нам жити у цім прекраснім світі, 
де сонечко всміхається і стежечка рипить, 
у кожен дім до всіх людей добро спішить."

(слова і музика Галини Римар)

 

 

Як зацікавити малечу навчанням? Відточити її навички та вміння? “Підтягнути” з певних дисциплін? Цими питаннями переймаються батьки не лише школяриків, але й дошкільнят. Поринати в країну знань потрібно поступово й правильно. І тоді малеча буде крокувати по ній впевнено, легко та з захопленням. Аби допомогти батькам заохотити дітей до навчання, відточити їхні вміння та отримати необхідні знання, видавництво “Ранок” ТМ “АРТ” вирішили створити низку зошитів із різноманітними практичними вправами. Їх полюбили дорослі й малі та використовують не тільки вдома, а й у навчальних закладах. Адже вони створенні кваліфікованими вчителями, дбайливими батьками з урахуванням освітніх програм. До того ж, апробовані дітьми різного віку. Перші навички з яких потрібно починати це математика, читання та письмо. Бо маючи впевнену базу знань з цих дисциплін, набагато легше засвоювати інші. 

"Наближався день Святого Миколая. Падав білий сніг, між деревами та кущами розгулював морозець. Всі діти готувалися до свята. Кожен з них сподівався на подарунки від Святого, і лише Петрик знав, що й цього року знайде під подушкою лише різки.Так, так, так. Був він дуже неслухняною дитиною. Ніколи Петрик не слухав батьків та й в школі був ще тим бешкетником. Скільки його не просили гарно себе поводити - все марно. Матуся відводила Петрика до школи та ледь не щодня, повертаючись додому, гірко плакала через неслухняність Петрика. Адже маленький Петрик, не знаючи, скільки болю завдає своїй матусі, продовжував себе погано поводити". (Інга Квітка)

Мистецтво Володимира Півня — це як єдність чогось невідомого, але завершеного. Це імпульс, який стає вічністю. Це намагання поєднувати різні техніки та стилі, постійний пошук нових форм. Він дуже впізнаваний серед сучасних художників завдяки ретельним навичкам використання пензликів та винятковій яскравості своїх робіт. Його картини виражають насолоду від життя. Найприємніші моменти існування зображаються на полотні, стаючи дорогоцінними частинами фізичного світу.... Художник змушує нас відчувати вдячність за це життя.... Він намагається охопити Всесвіт... Завітайте до нашої онлайн-галереї, і Ви будете втішені побаченим...

"Було це колись дуже давно. Жила на землі прекрасна країна. Звали цю країну - Україна. Була та країна настільки красивою, що коли її хтось бачив, відразу хотів навчитися на її мові розмовляти.Все живе, від пташки до квітки в цій країні, почувши найчарівнішу, мелодійну мову говорили на ній. Квіти пританцьовували. Від вітерця ледь заколишуться й повторюють слова, що немов найніжніша мелодія лунають. А сонечко… що тут й казати, ледь українську мову почує, вмить починає світити ще яскравіше". (Інга Квітка)

"Жив на світі один цар. Був він дуже злий, підлий та жорстокий. Володарював на своїх землях багато років, але для свого народу нічого доброго не робив. Не піклувався цар про своїх людей, лише про власні вигоди думав. Любив поганий цар на чужі землі задивлятися. На одну країною війною піде — шмат землі відбере, до другої з мечем в руці увірветься — море привласнить, в третьої — худобу вкраде, пшеницю потопче. Багато горя він у світі накоїв. Стільки сліз людських через нього пролито було, що коли їх всі разом зібрати, певно увесь світ у воді б потонув. І от одного разу повертався злий цар з війни та завернув до сусідньої країни. Здалося йому, що таких зелених лугів та лісів, прозорих рік та озер ніде нема. Вразили його і родючі поля, на яких завзято працювали люди. Вони наче й не помічали, що цар спостерігав за ними. Потихеньку землю обробляли, з такою повагою та любов’ю до кожної її крихти ставилися, ніби серця матерів своїх в руках тримали..." (Інга Квітка)

"Народилася сніжиночка у чудову, світлу мить, 
оглянулася і мовила: - Як же світ цей не любить?!
Ці ліси, і села, і міста, і озера, і річки?
Закружляю в хороводику разом з дітками в теплі!

А ми - сніжиночки, а ми - перлиночки, 
тож землю будемо собою зігрівать, 
щоб всі рослиноньки, усі травиноньки 
забуяли навесні дружно враз!"

(слова й музика Галини Римар)

 

"Квіточку до квіточки — я сплету віночок,
І з тобою, літечко, я піду в таночок!
Я піду в таночок! Я піду в таночок!
У долині річечку стріну я привітну —
У віночок стрічечку попрошу блакитну! 
Попрошу блакитну! Попрошу блакитну!"

(Володимир Верховень)